Пів мільярда гривень на хати для переселенців — і жодного купленого будинку. Така ситуація на Рівненщині з експериментальним урядовим проєктом «Будиночок у селі». Держава запропонувала громадам викуповувати приватне житло в селах і безкоштовно віддавати його ВПО. Гранична ціна — пів мільйона гривень за оселю. Проте програма повністю провалилася: селяни відмовляються віддавати майно за безцінь, а самі переселенці не поспішають міняти міста на пічне опалення. Чому мільйони з бюджету залишаються тільки на папері — дивіться у сюжеті.

Приготувати їжу на саморобному вогнищі з цегли в рідному дворі напередодні виїзду з Дружківки — стало справжнім випробуванням. Дим від багаття одразу привертав увагу ворожих дронів. Кілька тижнів тому 90-річна Валентина Дядченко разом із двома синами вирвалися з прифронтового пекла, де ворог ущент зруйнував їхнє майно.

Мені на голову щось як бахнуло. Не то, що бахнуло, якось навалилося. Каже: "мам, горить". Я бросаю все. Успіла тільки гроші забрать. На другий день ми сиділи під забором, поки не згоріла вся хата. Кажу, ну надо ж якось нам жить тепер, що робить нам. Тепер же ж надо мене вести на 5 км надо до міста, щоб доїхать, щоб мене забрали. Ну, вони поняли, що мене син везе у могилу. У нас уже там ховають в огородах людей. Нема нікого, - розповідає Валентина Дядченко, переселенка з Дружківки.

Після транзитного центру родину прийняло Рівне. Розселили у гуртожитку — тут є дах над головою, гарячі обіди та підтримка. Після тижнів без світла, води та під постійними бомбардуваннями на Донеччині, міські умови здаються справжнім порятунком.

Нас у Рівному на вокзалі зустрічають молоді хлопці і дівчата. Автобус вже чекає. Я не можу вам передать, що я ощущаю. Ну що — дах на головою і покормили. Мені здається, я тут три місяця вже жив, - каже Микола Дядченко, переселенець з Дружківки.

Аби розвантажити гуртожитки, уряд запустив проєкт «Будиночок у селі». Громадам дали право купувати хати до 500 тисяч гривень і віддавати їх ВПО. У Пустомитах за 40 кілометрів від Рівного продають ось цей цегляний будинок із пів гектарами землі.

Плита, піч, грубка. Кухня, холодильник — все є для того, щоб заїхати та проживати.

Власник Святослав виставив садибу за 540 тисяч гривень. Каже: це й так нижче ринку. Але віддати за державні пів мільйона не згоден, адже після сплати податків та оформлення на руках залишиться мізер.

Ці 500 тисяч гривень повністю не перекривають мої затрати. Умови переоформлення, податки при купівлі-продажу — там буде набиратися значна сума, яка буде відмінусовуватися. Це мене, як продавця, взагалі не задовольняє, - каже Святослав Гладун, власник будинку.

У Пустомитах є і школа, і маршрутки в Рівне їздять регулярно. З мінусів - немає газу. Тож і опалення лише пічне. Староста села каже: могли б викупити 3-4 будинки для ВПО за програмою. Проте і решта власників не поспішають приставати на запропоновані умови.

Люди не згідні з такою ціною. Хай це і віддалене село. Будинки варті хоча б 600 тисяч — отака думка людей, - каже Світлана Герасимчук, староста села.

І така ситуація — по всій громаді. Порожні хати є, але господарів не влаштовує ціна. Доплатити різницю могла б місцева влада за рахунок співфінансування, але в сільських бюджетах на це просто немає коштів.

Наша громада поблизу обласного центру, перспективна, на жаль, вартість будинків значно вища за розмір, який пропонує держава. Співфінасування з місцевого бюджету не можемо собі дозволити, - пояснює Роза Колесник, начальниця відділу соціального захисту населення Гощанської селищної ради.

До того ж додається ще один фактор — самі переселенці з міст не надто горять бажанням переїжджати в село без газу та зручностей.

Кожна людина робить сама свій вибір. Якщо людина народилася і все життя прожила в сільській місцевості, їй там буде краще. А ми все життя в місті прожили, тому нам якось у місті звичніше, - каже Тетяна Кекіна, переселенка з Краматорська.

Як наслідок — із виділених державою пів мільярда гривень на тисячу будинків по всій країні подано лише пів сотні заявок. А на Рівненщині — жодної. В ОВА переконані: програма запрацює лише тоді, коли уряд дозволить витрачати кошти й на ремонти, щоб довести сільські хати до ладу.

Не завжди умови, які є в цих будинках, відповідають тим стандартам людей, які звикли до проживання в містах і квартирах. Ці умови можна покращувати, - каже Олеся Миронець-Матущенко, голова Ради ВПО при Рівненській ОВА.

У Верховній Раді та Мінсоцполітики прогалини вже визнали й обіцяють найближчими тижнями змінити правила: збільшити граничну суму викупу та закласти кошти на ремонти. А поки урядовці переписують постанови, евакуація триває — лише Рівненщина днями має прийняти та розселити ще щонайменше пів тисячі людей із прифронтових областей.

Читайте також: ВПО з Дружківки живе у Рівному в сараї: історія чоловіка (ВІДЕО)