12 вересня на Куп’янському напрямку загинув 37-річний Сергій Кривобок: 18 вересня з ним прощатимуться у Вінниці

Сьогодні, 18 вересня, Вінницька громада прощається з 37-річним воїном Сергієм Кривобоком. У Спасо-Преображенському кафедральному соборі прощання стартує об 11:30, а о 13:00 розпочнеться поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Сергій Кривобок загинув 12 вересня 2026 року: смертельне поранення він дістав на Куп’янському напрямку.

Сергій став до лав оборонців у березні 2022 року, коли ворог перейшов до повномасштабного наступу на українські землі. Його призвали до Збройних сил України й зарахували до 154-ї окремої механізованої бригади. За плечима він мав строкову службу в юності. Далі були гарячі точки Харківського та Запорізького напрямків, де воїн дістав важке поранення. Після реабілітації він повернувся у стрій, до лав 70-ї бригади, звідки невдовзі вирушив на Харківщину. Сергій Кривобок мав бойовий досвід штурмовика та сапера екіпажу безпілотних авіаційних комплексів.

Сергій Сергійович Кривобок — уродженець села Глинського, що в Калинівській громаді. Народився він 4 жовтня 1988 року. Навчався Сергій у Грушківці, там само й жив. У Хомутинецькій школі він закінчував старші класи — навчався старанно, був активним і товариським. Потім здобував фах у Козятинському закладі профтехосвіти, а після навчання служив у Миколаєві, в зенітно-ракетних військах. У мирному житті він працював будівельником. У нього залишилися 12-річна донька, дружина, батьки, сестра й племінники, а також багато друзів.

Останніми словами, які Сергій сказав матері телефоном, було «Мамо, я тебе люблю». Рідні згадують його з теплом: за їхніми словами, побратими поважали Сергія за мужність, витримку й надійність. «Для нас він назавжди залишиться добрим сином, люблячим чоловіком і батьком, турботливим братом», — кажуть у родині. Умів підтримати й завжди був поруч, коли це було потрібно, а запам’ятають його щирим, добрим і рідним. Родині та близьким Сергія — щирі співчуття. Пам’ять про захисника, який віддав життя за Україну, житиме в серцях вінничан.