Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com
Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями
За Україну віддав своє життя воїн із с. Щаслива
Військовослужбовець за призовом, солдат Руслан Ткач з червня 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із військовою агресією росії проти України.
18 квітня під час виконання бойового завдання в районі с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області, він героїчно загинув.
Вінницька громада прощалася з полеглими Захисниками
Владислав Сидорук попри молодий вік, не вагаючись, став на захист Батьківщини. З позивним Шериф воював у лавах 78-ї окремого десантно-штурмового полку «Ґерць».
Був старшим солдатом і сапером. Загинув 17 квітня внаслідок ракетного обстрілу позицій поблизу села Нетайлове Покровського району Донецької області. Владиславу навічно залишилось 25 років. Вдома на нього чекали мама, трирічна донечка, дружина та численні родичі й друзі…
Народився Владислав Сидорук 22 березня 1999 року у селі Дашківці Літинського району (тепер Вінницький район). Після закінчення місцевої школи здобув професійно-технічну освіту у ЦПТО №1 м. Вінниця. Працював у шляхобудівельному управлінні № 56 та заочно навчався у Барському фаховому коледжі транспорту та будівництва НТУ. Про повномасштабне вторгнення росії Владислав дізнався, перебуваючи за кордоном. Рішення повернутися, щоб захищати Україну, ухвалив миттєво. До лав Збройних сил долучився навесні 2023 року.
Рідні кажуть, Владислав був надзвичайно життєрадісною людиною, жив із відкритою душею та завжди готовий прийти на допомогу, поділитися останнім. Був гарним сином, батьком, кумом та другом.
Поховали воїна на Алеї слави Сабарівського кладовища.
Костянтин Шушков — вінничанин, випускник 19-ої школи, закінчив тоді ще Вінницький політехнічний технікум, в якому опанував авторемонтну справу. Перед повномасштабною війною працював на станції техобслуговування.
Вінничанин став до лав ЗСУ торік. Після оволодіння навичками військової справи у Великобританії виконував бойові завдання у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Був гранатометником.
Останній бій прийняв поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області 5 листопада 2023 року. Йому було лише 41. Без батька залишилась донечка, без чоловіка – дружина…
- Костянтин завжди був у роботі, ніколи не сидів склавши руки. Він любив усе, що має колеса: автомобілі, байки… Загалом увесь транспорт. Байдуже – з мотором чи без, з крилами чи пропелером. Йому пощастило, адже техніка була для нього і справою життя, і хобі. Останнім часом навіть захопився запуском радіокерованих моделей літачків. Це було для нього можливістю відпочити та перезавантажитись, – розповідає дружина полеглого воїна Алла. – Попри постійну роботу із залізяччям Костянтин не зачерствів душею. Він першим відгукувався у разі скрути, усім допомагав, усіх підбадьорював. Посміхався навіть тоді, коли самому було несолодко… Вклоняємось перед відвагою, стійкістю та патріотизмом полеглих українських воїнів, які боролися за Перемогу!
Загинув син судді
- Як би не було боляче, ми зобов'язані дивитися в очі батькам, чиї діти гинуть за нас, за Україну, — плаче голова Гайсинської РДА Людмила Головашич.
У Гайсині попрощалися з 22-річним захисником Владиславом Дєдовим.
Народився Владислав 4 жовтня 2001 року. Закінчив місцеву середню школу N4.
- Пам’ятайте мого сина, — звертався до гайсинчан батько Влада Сергій.
Влад — дитина судді, у 20 років міг би не йти, але пішов добровольцем! Хоча його лише у п’ятому столичному військкоматі узяли!
І на фронті був у самому пеклі, рятував друзів, напередодні привів полонених і мав би кілька днів передихнути, але ні, пішов на завдання... Він ризикував з дитинства ...
- Ми лише згодом дізналися, що Влад на родинній автівці ще в школі наїздив потайки від нас 200 км, — згадував батько героя.
24 квітня Владислав Дєдов загинув на Донеччині, його рятував побратим Медик під вогнем, ризикуючи життям, на жаль, рана була смертельною.
Ми зобов’язані пам’ятати подвиг кожного захисника! Зобов’язані розповідати це не лише своїм дітям — всьому світові!
Городківська громада знову отримала страшну звістку
Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забирає життя як цивільного населення, так і наших воїнів.
Небесне воїнство поповнилось світлим ангелом. Російський агресор обірвав життя Сергія Гонтара. Солдат Гонтар служив стрільцем-санітаром.
Він був сміливим і відважним воїном, допомагав своїм побратимам. Разом із ними, плече до плеча стояв на захисті Батьківщини.
Проте 24 квітня під час виконання обов'язків військової служби, поблизу н.п. Нетайлове Донецької області Герой-захисник прийняв свій останній бій.
Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душах його близьких. Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться у наших серцях!
Косою агресора ріже люта смерть квітучий цвіт нашої Вінниччини та України
Чергову трагічну новину отримала Тульчинщина.
21 квітня внаслідок отриманих поранень у районі н. п. Торське Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Микола Калачик, родом з села Ульянівка Тульчинської громади.
11 лютого 2023 року призваний на військову службу Тульчинським РТЦК та СП, солдат Калачик служив старшим навідником 2 розрахунку протитанкового взводу 1 механізованого батальйону.
Українська земля скроплена кров’ю своїх захисників та окутана невгамовним болем рідних. Ще одне ім’я полеглого захисника викарбуване на серці України.
Тульчинська громада у жалобі… Дякуємо за жертовний подвиг в ім'я України!
Війна несе біду Томашпільській громаді.
Сумна новина про втрати прийшла зі сходу України. Клята війна забрала ще одне життя, завдавши болю родині Шулікових з с.Кислицьке Томашпільської громади.
Лави Небесного війська поповнив Геннадій Шуліков. Солдат Шуліков призваний на військову службу з 26 лютого 2023 року Тульчинським РТЦК та СП. Служив номером обслуги 1 відділення кулеметного взводу 411 окремого стрілецького батальйону.
24 квітня в районі н.п.Терни Донецької області, під час виконання бойового завдання, внаслідок стрілецького бою наш Герой-захисник отримав травми, несумісні із життям.
Геннадій вірив у Перемогу, виборював її і загинув заради неї, залишивши по собі безумовний біль і вічну славу… Завдяки таким оборонцям — сміливим, відважним та нескореним – наша Україна була, є та буде!
Біль у серці кожного жителя Жмеринської громади не стихає...
Знову важка втрата: на війні загинув жмеринчанин Дмитро Ткачук. Жмеринська міська територіальна громада на війні втратила ще одного славного сина, ще одного Героя.
Щоб боронити рідну землю, вигнати окупантів з України та відстояти право кожного українця жити у незалежній та суверенній державі, Дмитро Ткачук у лютому 2023 року взяв до рук зброю та став на захист нашої держави.
Жмеринчанин гідно та відповідально виконував свій військовий обов'язок — служив у 3-му відділенні кулеметного взводу 411-го окремого стрілецького батальйону.
Дмитро Ткачук мріяв, щоб його 7-річна донечка зростала й жила у правовій державі під мирним небом України та щодня наближав Україну, до омріяного миру. Він мріяв водити за руку донечку у школу, радіти її успіхам та завжди бути їй та усій своїй родині надійною опорою в житті. Але уже не зможе…
Серце мужнього воїна назавжди зупинилось 24 квітня. Загинув воїн біля н.п. Тернина на Донеччині. Тепер йому навіки 35…
Цілеспрямований та працелюбний, добрий, щирий, чуйний та надійний – таким був та назавжди залишиться у серцях рідних, близьких, знайомих та усієї громади Дмитро Ткачук.
Козятинська громада в жалобі
Під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій загинув Сергій Черній. Чергова похоронка стала трагедією для всіх, хто знав та поважав мужнього Захисника. Велике горе у його родини. Чесний, порядний, щирий, відважний — таким назавжди залишиться у пам'яті Сергій Черній. Земляки в очікуванні гідно провести Героя в останній земний шлях.
Весняне сонце обпікає наскрізним болем кожне серце Хмільницької громади, коли життя за Україну мужньо кладуть її захисники…
Знову отримали сповіщення, що 25 квітня поблизу н. п. Зелена Долина Краматорського району Донецької області загинув Володимир Пригарін. Молодший сержант Пригарін до останнього подиху був вірний військовій присязі та народові України. Мріяв про справедливий мир та наближав Перемогу. Світла пам'ять воїну, який поклав своє життя на вівтар своєї Батьківщини.
Похоронки летять у громади
29 квітня «на щиті» повертається додому гідний син України… Мужньо виконуючи свій обов’язок, в бою під час захисту України, її свободи і незалежності 19 квітня загинув Герой – захисник Дмитро Чагарин із с.Носківці.
Навчався у Харківському національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю «слідчий». Працював у Національній поліції України.
Проживав з сім’єю у м. Вінниця.
Загинув біля н. п. Первомайське Донецької області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
У військовослужбовця залишились мати, дружина та син.
Могилів-Подільський на колінах
На превеликий жаль, знову сумна звістка і горе для громади… 28 квітня, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини, в Луганській області загинув молодший сержант Збройних сил України Вадим Лопатинський. Щирі співчуття рідним і близьким Героя.
Копайгород у сльозах
24 квітня у Донецькій області в боротьбі з російською навалою загинув командир 2 відділення кулеметного взводу, 41 окремого стрілецького батальйону, молодший сержант Владислав Гарбузов. Порядний, відважний, патріот України. Вічна і світла пам’ять Герою! Близьким – щирі співчуття та сил!
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...
Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК