141 мільйон гривень успіху від Пишного: що залишилося за кадром заяви голови НБУ про застави для ВАКС

Чому банки, які щодня проводять мільйонні платежі, повертають або затримують кошти, призначені для внесення застав на рахунок ВАКС? І чому голова НБУ, звітуючи про успішні операції, не наводить статистики відмов?

Офіційна заява голови Нацбанку Андрія Пишного звучить майже переконливо: за серпень–вересень через банки на рахунок ВАКС пройшло 527 платежів на 141 млн грн (178 готівкових на 64 млн грн і 349 безготівкових на 77 млн грн), а до 10 жовтня додалося ще 4,5 млн грн.

Пишний стверджує, що система працює штатно, НБУ в операції не втручається, а банки застосовують виключно «ризик-орієнтований підхід».

Однак за кадром цієї статистики залишилися платежі, які банки не прийняли, повернули або затримали. І тому відповідь, на нашу думку, варто шукати не в законі, а в особистій ситуації голови Нацбанку та можливості впливу на нього з боку НАБУ.

За повідомленнями ЗМІ, його прізвище фігурує в матеріалах провадження № 52025000000000150, пов’язаного з експрокурором Костянтином Куликом і коштами Ощадбанку, який раніше очолював нинішній голова Нацбанку. Підозри Пишному не повідомляли. 1 жовтня народний депутат Ярослав Железняк також заявив про відкриття провадження щодо можливого надання головою НБУ неправдивих свідчень парламентській ТСК.

Додатковим ударом по репутації банківського нагляду стала операція НАБУ і САП «Форест Гамп», у якій, за версією слідства, йдеться про легалізацію 150 млн грн заставних коштів через Sense Bank. Після публічних заяв народного депутата Данила Гетманцева щодо погодження регулятором членів наглядової ради банку Пишний 20 серпня пояснював ситуацію у Верховній Раді.

Голова НБУ опинився в ситуації, коли НАБУ має важелі впливу на його службове становище. У такій ситуації кожна гривня застави на рахунку ВАКС стає для голови НБУ особистим ризиком: після «Форест Гампа» відповідати довелося саме йому. Простіше не пропустити жодної платіжки аніж ризикувати своїм становищем. Тому, на нашу думку, банкам і дали зрозуміти, що такі платежі краще не проводити, а суспільству показують 141 млн грн «успіху».

Кому це вигідно? Насамперед стороні обвинувачення. Голова регулятора, щодо якого в НАБУ, за даними ЗМІ, є матеріали, навряд чи стане сперечатися з бюро, і тиск на нього, на нашу думку, цілком імовірний. А людина, яка продовжує перебувати під вартою лише тому, що за неї не вдається внести визначену судом заставу, значно «відкритіша» на допитах. Захист вважає, що саме так створюється тиск на підозрюваних з метою отримати від них потрібні показання.

При цьому голова ВАКС Ігор Строгий у програмі Укрінформу «Є Розмова» 14 жовтня наголосив: «Застава – запобіжний захід, її не можна розцінювати як покарання». Він також звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо застави: «Європейський суд з прав людини також критикує випадки, коли особі не дають можливості сплатити заставу або визначають її в розмірі, який вона неспроможна сплатити».

Саме тут і починаєтьчастина історії, якої немає у звіті Пишного: гроші, внесені для виконання ухвал ВАКС, не доходять до суду, повертаються платникам або залишаються без руху. У розпорядженні редакції є документи, що дозволяють простежити такі випадки.

Гроші внесли — але до суду вони не дійшли

В одній зі справ ВАКС визначив підозрюваній заставу в розмірі 20 млн грн. Відповідно до кримінального процесуального законодавства, її можуть внести не лише сама підозрювана, а й інші фізичні або юридичні особи.

14 жовтня один із заставодавців вніс 395 тис. грн через відділення Райффайзен Банку в Києві.

Платник підготував ухвалу суду, податкову декларацію за 2025 рік і виписку з рахунку. У квитанції отримувачем зазначено ВАКС, а джерелом коштів — дохід від підприємницької діяльності.

Згодом банк повідомив про необхідність додаткових документів: виписок, прибуткових ордерів та інших підтверджень.

Сума операції — 395 тис. грн — не досягає порогу 400 тис. грн, встановленого для порогових фінансових операцій. Станом на 16 жовтня гроші «зависли»: до суду вони не надійшли, платникові їх теж не повернули.

Кредит під автомобіль — і повернення застави

13 жовтня близька родичка підозрюваної переказала через Приват24 292 100 грн, які отримала в кредит під заставу власного автомобіля. Гроші мали надійти на рахунок Вищого антикорупційного суду. Натомість наступного дня ПриватБанк повідомив, що повертає платіж через нібито некоректні реквізити.

Жінка заставила власне майно, щоб виконати ухвалу суду. У підсумку залишилася з кредитом, а застава до ВАКС так і не надійшла.

І це не поодинокий випадок.

Ще одна заставодавиця 12 жовтня переказала 151 000 грн. Співробітник банку запевнив, що платіж «пройшов успішно». Проте 15 жовтня гроші повернулися.

Не дочекавшись результату, жінка 14 жовтня повторно внесла 150 000 грн — уже готівкою через касу ПриватБанку в Одесі. Але станом на 16 жовтня і ці кошти до суду не дійшли.

Дві спроби внести заставу. Два платежі, які не забезпечили виконання ухвали суду. І жодного зрозумілого пояснення, що саме не так.

Найцікавіше — реквізити. В усіх цих платежах зазначені ті самі дані, які оприлюднює суд: код ЄДРПОУ 42836259, рахунок UA678201720355279004000096000.

То що саме ПриватБанк вважає неправильним?

Ось що відповів оператор чату «Допомога online».

Скріншоти листування є в розпорядженні редакції.

Тобто найбільший банк країни фактично переводить стрілки на отримувача — суд, хоча платники використовували оприлюднені ним реквізити. Чи справді причина повернення платежів була на стороні ВАКС або Казначейства, з цих відповідей встановити неможливо.

На адвокатський запит щодо порядку таких платежів ПриватБанк 14 жовтня повідомив лише про продовження строку розгляду до 20 робочих днів.

Заставодавець подав документи, банк запросив нові, а ухвала суду залишилася невиконаною в частині цього платежу.

Допоміг із заставою — пояснюй банку походження грошей

Проблеми не обмежуються поверненням переказів.

Заставодавиця, яка отримала кредит під автомобіль, зіткнулася також із обмеженням операцій за рахунком в АТ «ВСТ БАНК». У листі від 6 жовтня банк вимагав надати пояснення й документи у визначений строк. Аналогічна ситуація, за наданими матеріалами, виникла з її чоловіком.

Лист заставодавиці потрапив у спам, тому про вимоги вона дізналася із запізненням.

Внесення застави — право, прямо передбачене КПК. Але люди, які намагаються ним скористатися, стикаються не лише з перевірками конкретних платежів, а й з обмеженнями банківського обслуговування.

Sense Bank: перелік документів без гарантії, що він остаточний

Адвокатське об’єднання, яке планувало внести заставу за ту саму підозрювану, звернулося до державного Sense Bank.

Банк надав перелік необхідних документів: ухвалу ВАКС від 7 вересня 2026 року у справі № 991/11203/26, фінансову звітність із підтвердженням її подання, документи про походження коштів, пояснення економічної доцільності платежу та зв’язку заставодавця з підозрюваною, а також рішення уповноваженого органу юридичної особи.

Якщо кошти надійшли від контрагентів, банк попросив договори з усіма невід’ємними додатками.

Перелік завершувався застереженням: «Перелік документів, що запитується, не є вичерпним».

Нагадаємо, що стаття 182 КПК дозволяє вносити заставу іншій фізичній або юридичній особі. При цьому рішення про застосування запобіжного заходу ухвалює суд, а не банк.

Для порівняння: за ексзаступницю керівника Офісу Президента Ірину Мудру, підозрювану у справі «Форест Гамп» про заставу через Sense Bank, заставу 20 млн грн внесли повністю до 8 жовтня. Серед заставодавців, за даними «Схем», – її цивільний чоловік Павло Поляруш, який очолює департамент НБУ з проблемних активів (4,4 млн грн), співачка з Одеси, зв’язок якої з Мудрою не з’ясований (2,4 млн грн), і луцька компанія «Малтекс-М» (990 тис. грн двома траншами). Ці платежі банки провели. Від адвокатського об’єднання ж вимагають доводити «економічну доцільність» і «очевидний зв’язок» із підозрюваною.

139 спроб на 117 мільйонів: цифри, яких немає у звіті Андрія Пишного

Сторона захисту зібрала статистику спроб внесення застав у пов’язаних випадках.

За її даними, 70 учасників здійснили 139 спроб платежів на 117,2 млн грн. Зараховано лише 18,9 млн грн — близько 16% заявленої суми.

Об’єднання також повідомляє, що 26 людей не змогли внести жодної гривні, зафіксовано 42 відмови в касах або застосунках, 13 повернень уже прийнятих платежів на 13,7 млн грн і 14 випадків відмови у встановленні чи продовженні банківських відносин.

Окремо повідомляється про 5 млн грн юридичної особи, які з 16 вересня залишалися «на виконанні» в Укргазбанку, та 397 тис. грн, операцію з якими Райффайзен Банк зупинив 17 вересня.

Із чого все почалося: лист Держфінмоніторингу до НБУ

15 травня 2026 року Держфінмоніторинг звернувся до Національного банку листом № 2236/8140-06-1.

У ньому згадувалася критика в медіа щодо перевірки походження коштів, які вносяться як застави у кримінальних провадженнях. Служба просила звернути увагу банків на такі операції та перевірку джерел коштів за потреби.

У відповіді на адвокатський запит Держфінмоніторинг підтвердив: лист мав рекомендаційний характер.

19 червня НБУ переслав відповідне звернення банкам. Отримання листування підтвердили, зокрема, Укргазбанк, ІНГ Банк Україна та Банк «Український капітал».

Тобто посилена перевірка застав почалася не з закону і не з постанови регулятора, а з листа, мотивованого критикою в медіа.

Банк узявся оцінювати строки виконання ухвали ВАКС

В іншому випадку Креді Агріколь Банк пояснив адвокатові неприйняття застави ненаданням документів про походження коштів.

Але додав ще один аргумент: оскільки ухвалу ВАКС постановлено 11 вересня, а платниця звернулася 2 жовтня, банк вважає п’ятиденний строк внесення застави таким, що сплив.

Фактично банк не обмежився перевіркою коштів, а висловив власну оцінку строку виконання судового рішення.

Наскільки правомірним було використання такого аргументу як підстави для неприйняття платежу — питання до банку й регулятора.

«Не давали вказівок»: що підтверджують самі банки

Пишний наполягає, що НБУ не давав банкам вказівок відмовляти у внесенні застав. Однак Укргазбанк, ІНГ Банк Україна та Банк «Український капітал» офіційно підтвердили отримання листа НБУ від 19 червня 2026 року, яким регулятор переслав звернення Держфінмоніторингу щодо перевірки походження заставних коштів. Як саме банки застосовували ці рекомендації, з їхніх відповідей незрозуміло.

Укргазбанк також підтвердив, що після 24 вересня отримав від НБУ запит і «роз’яснення/рекомендації щодо платежів на рахунок Вищого антикорупційного суду». Банк повідомив, що відносить внесення застав від 400 тис. грн до високоризикових операцій.

Лише 6 жовтня, після трьох ухвал ВАКС, НБУ направив банкам роз’яснення № 57-0010/94959: належно оформлена платіжна інструкція щодо застави «має виконуватися» за відсутності законних підстав для відмови, а «технічні проблеми» не можуть бути її виправданням.

Водночас, за словами заставодавців, у банках їм неофіційно говорили про нібито вказівку керівництва НБУ не приймати платежі на рахунок ВАКС. Документального підтвердження таких вказівок немає. Так само немає доказів існування будь-якого списку осіб, за яких банки нібито не повинні приймати заставу.

Але офіційне листування потребує від  Пишного відповіді на питання: як НБУ проконтролював виконання своїх рекомендацій і чи перевірив, чому після його роз’яснень заставодавці продовжували стикатися з відмовами, поверненнями та затримками платежів?

59 банків отримали запити. По суті відповіли вісім

На початку жовтня адвокатські запити щодо порядку прийняття застав надіслали всім 59 банкам із ліцензією.

Станом на 16 жовтня відповіді по суті надали лише вісім установ. ПриватБанк, Універсал Банк і Банк інвестицій та заощаджень продовжили строки розгляду запитів.

Типова позиція банків: спеціальної заборони на застави немає, кожну операцію розглядають індивідуально.

Проте повної картини відмов, повернень і затримок ці відповіді також не дають.

Що в сухому залишку

НБУ порахував платежі, які пройшли. Але не показав, скільки застав банки повернули, затримали або відхилили ще в касі.

Тим часом заставодавці стикаються з поверненням коштів через «некоректні реквізити», додатковими вимогами щодо документів, затримками переказів та обмеженнями банківського обслуговування. У розпорядженні редакції є матеріали конкретних платежів, відповіді банків і листування регулятора.

Після ухвал ВАКС Нацбанк роз’яснив банкам, що належно оформлені платіжні інструкції мають виконуватися за відсутності законних підстав для відмови. Але чи перевірив він випадки, коли цього не сталося? Чи встановив порушення? Яких заходів ужив?

Андрій Пишний показав, скільки застав банки прийняли. Тепер суспільство має право дізнатися, скільки платежів не пройшло, чому це сталося і що Національний банк зробив для усунення порушень.

141 млн грн успішних платежів — не відповідь на ці запитання. Це лише половина статистики.

Примітка редакції: Наявні у розпорядженні редакції документи не підтверджують існування спеціальної заборони НБУ на внесення застав, особистих вказівок Андрія Пишного блокувати відповідні платежі або причинного зв’язку між можливими кримінально-правовими ризиками та рішеннями банків. Версія про можливий вплив НАБУ на голову НБУ не є встановленим фактом і потребує окремого документального підтвердження. Водночас ці обставини не знімають питання щодо причин повернення та затримки конкретних платежів, повноти оприлюдненої НБУ статистики й результатів банківського нагляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.