150 тисяч тонн радіоактивних відходів на дні океану: Що знайшли вчені через десятиліття
На дні північно-східної частини Атлантичного океану вчені виявили численні пошкоджені бочки з низькоактивними радіоактивними відходами. Їх скидали в океан у другій половині ХХ століття, а тепер дослідники безпосередньо вивчають, що відбувається з ними та навколишньою екосистемою, передають Патріоти України.
За даними французького наукового проєкту NODSSUM, у глибоководних районах Атлантики було затоплено понад 200 тисяч бочок із радіоактивними відходами. Їх скидали на глибинах приблизно від 3000 до 5000 метрів.
Перша експедиція проєкту відбулася влітку 2025 року на борту дослідницького судна L'Atalante. За допомогою автономного підводного апарата UlyX науковці обстежили морське дно та нанесли на карту 3355 бочок. Також вони взяли проби води, донних відкладень, риби та ракоподібних для подальшого аналізу.
У травні 2026 року дослідження продовжили. Цього разу вчені використовували пілотований підводний апарат Nautile, який може занурюватися на глибину до 6000 метрів. Під час експедиції відбулося 20 занурень, під час яких дослідники безпосередньо оглядали бочки та збирали зразки поблизу них.
Стан частини ємностей виявився вкрай поганим: метал сильно кородував, деякі бочки зруйнувалися, а їхній вміст потрапив на морське дно. Дослідники зафіксували радіоактивні речовини, пов'язані з похованими відходами, зокрема кобальт-60 і ніобій-94. Також були виявлені цезій-137 та америцій-241.
Водночас вчені наголошують, що сам факт витоку радіоактивних матеріалів не означає масштабної небезпеки для людей. Під час експедиції рівні радіації поблизу бочок не створювали значних проблем із радіаційною безпекою для дослідників, а обладнання підводного апарата не зафіксувало його забруднення.
Особливу увагу науковців привернула екосистема навколо бочок. На них оселилися актинії та губки, а поруч живуть голотурії, риби й ракоподібні. Таким чином, старі ємності стали частиною середовища існування глибоководних організмів.
Тепер одне з головних питань дослідників полягає в тому, чи накопичуються радіонукліди в організмах цих тварин. Для цього зібрані під час експедицій зразки води, донних відкладень і морських організмів проходять лабораторний аналіз.
Історично захоронення таких відходів у морі вважалося прийнятним способом їх утилізації. Однак із розвитком науки стало зрозуміло, що глибоководні райони не є безжиттєвими, а вплив радіонуклідів на морські екосистеми потребує окремого дослідження. Французький проєкт NODSSUM саме й має встановити, як поводяться ці речовини в океанському середовищі та чи потрапляють вони до живих організмів.