16-річна вагітна дівчина попросила суд дозволити їй шлюб із 21-річним військовим: яке рішення ухвалили
Самбірський міськрайонний суд Львівської області розглянув справу за заявою 16-річної дівчини про надання їй права на шлюб із 21-річним військовослужбовцем Збройних Сил України. Заявниця обґрунтовувала необхідність укладення шлюбу вагітністю, тривалим спільним проживанням із чоловіком та наміром створити сім’ю.
Суть справи
Неповнолітня дівчина звернулася до Самбірського міськрайонного суду Львівської області із заявою про надання права на шлюб із 21-річним чоловіком, який проходить військову службу у Збройних Силах України.
У заяві вона зазначила, що понад один рік фактично проживає з чоловіком однією сім’єю, як чоловік і дружина. За її словами, їх пов’язують спільний побут, взаємні почуття, повага та стійкий намір створити повноцінну сім’ю.
Основною підставою для звернення до суду заявниця назвала вагітність. Вона пояснила, що разом із майбутнім чоловіком усвідомлює відповідальність за створення сім’ї та виховання дитини, а офіційна реєстрація шлюбу відповідає її інтересам.
Також дівчина повідомила, що її мати не заперечує проти укладення шлюбу.
У заяві зазначалося, що чоловік проходить військову службу за контрактом. Водночас під час дослідження доказів суд установив на підставі довідки військової частини, що він проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Ухвалою від 24 серпня 2026 року суд відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку окремого провадження.
Під час розгляду суд дослідив документи, які підтверджували вік заявниці, її вагітність, родинні відносини з матір’ю та проходження чоловіком військової служби.
Зокрема, вік дівчини підтверджувався свідоцтвом про народження та паспортом. Суд установив, що на момент звернення із заявою їй виповнилося 16 років.
Також суд дослідив довідку Самбірської центральної лікарні від 29 травня 2026 року № 19. Згідно з нею, дівчина перебувала на обліку в медичному закладі з 15 квітня 2026 року. У довідці було зазначено діагноз «Вагітність 15 тижнів».
Позиції учасників справи
У судовому засіданні заявниця підтвердила обставини, викладені у зверненні, та наполягала на задоволенні заяви про надання їй права на шлюб.
Мати неповнолітньої, яка брала участь у справі як заінтересована особа, також підтримала заяву доньки.
Вона повідомила суду, що між її донькою та військовослужбовцем склалися теплі й щирі стосунки, засновані на взаємному коханні та повазі.
Крім того, мати зазначила, що дівчина перебуває на сьомому місяці вагітності та не має медичних протипоказань до укладення шлюбу. Проти реєстрації шлюбу доньки з військовослужбовцем вона не заперечувала.
Сам чоловік також підтримав заяву та просив суд її задовольнити.
У судовому засіданні він пояснив, що йому 21 рік, він кохає заявницю, проходить військову службу у Збройних Силах України та отримує грошове забезпечення. За його словами, він має матеріальну можливість забезпечувати майбутню сім’ю.
Правова оцінка та висновки суду
Дослідивши матеріали справи № 452/3285/26 та заслухавши пояснення заявниці й заінтересованих осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
Насамперед суд послався на частину першу статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини третьої статті 293 ЦПК України справи про надання права на шлюб розглядаються в порядку окремого провадження.
Суд також звернувся до положень Сімейного кодексу України, які визначають поняття шлюбу, шлюбний вік та умови надання права на шлюб особам, які не досягли 18 років.
Згідно з частиною першою статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Стаття 22 Сімейного кодексу України встановлює, що шлюбний вік для жінок і чоловіків становить 18 років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, повинні досягти шлюбного віку на день його державної реєстрації.
Водночас частина друга статті 23 Сімейного кодексу України передбачає можливість надання права на шлюб особі, яка досягла 16 років.
За цією нормою суд може надати таке право за заявою особи, якщо встановить, що укладення шлюбу відповідає її інтересам.
Отже, досягнення 16-річного віку саме по собі не означає автоматичного права на реєстрацію шлюбу. Для цього необхідне відповідне рішення суду, який має оцінити обставини конкретної справи та встановити відповідність шлюбу інтересам заявника.
Крім того, суд урахував положення статті 24 Сімейного кодексу України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Також суд послався на частину першу статті 27 Сімейного кодексу України. Ця норма визначає, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Окремо суд застосував роз’яснення, викладені в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Відповідно до цих роз’яснень головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом того, що надання такого права відповідає інтересам заявника.
Оцінюючи обставини конкретної справи, суд установив, що на момент звернення заявниці виповнилося 16 років. Отже, відповідно до статті 23 Сімейного кодексу України вона мала право звернутися до суду з відповідною заявою.
Суд також урахував, що чоловік, з яким дівчина має намір зареєструвати шлюб, є повнолітнім і досяг установленого законом шлюбного віку.
При цьому заявниця та її майбутній чоловік підтвердили намір укласти шлюб, а мати дівчини не висловила заперечень.
Суд звернув увагу на те, що заявниця має намір укласти шлюб для створення повноцінної сім’ї.
Важливим для вирішення справи стало те, що під час розгляду суд не встановив жодних обставин, які б свідчили про можливість завдання шкоди інтересам неповнолітньої внаслідок укладення шлюбу.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що надання заявниці права на шлюб відповідає її правам та законним інтересам.
Таким чином, суд визнав заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Яке рішення ухвалив суд
Самбірський міськрайонний суд Львівської області задовольнив заяву неповнолітньої та надав їй право на шлюб із 21-річним військовослужбовцем Збройних Сил України.
При цьому суд вирішував саме питання про надання права на шлюб, а не здійснював його державну реєстрацію. Відповідне рішення надає заявниці можливість зареєструвати шлюб із конкретним чоловіком у встановленому законодавством порядку.
Також суд вирішив питання судових витрат. Посилаючись на частину сьому статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначив, що під час ухвалення рішення у справі окремого провадження судові витрати заявнику не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відтак сплачений заявницею судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів із дня його проголошення.
Як зазначено в рішенні, воно набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення відповідних процедур апеляційного перегляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
