5 лютого – святителя Феодосія: традиції та погодні прикмети дня
За церковним календарем православні згадують святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського, а також чудотворну Єлецько-Чернігівську ікону Божої Матері.
Святитель Феодосій, архієпископ Чернігівський, жив у XVII столітті. Він був родом із Подільської губернії, зі старовинної дворянської родини Полоницьких-Углицьких. Навчався Феодосій у Києво-Братській школі, потім прийняв чернечий постриг.
Першим серйозним послухом для Феодосія стало відродження Києво-Видубицького монастиря, який на той час був розорений. Потім його призначили архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря, обитель також була спустошена і розорена. Через кілька років Феодосій очолив Чернігівську єпархію. Чернецтво за Феодосія в єпархії пережило особливий підйом, також Феодосій покровительствував чернігівським духовним школам.
Помер святитель 1696 року, похований у Чернігівському кафедральному Борисоглібському соборі. Пізніше його наступник, святитель Іоан (Максимович), побудував над труною цегляне склепіння з хвалебним написом – “За чудесне зцілення від тяжкої хвороби”. Прославлення святителя Феодосія відбулося 1896 року.
У 1060 році київський князь Ізяслав вигнав із Києва преподобного Антонія Печерського, якого обмовили недруги, і той таємно пішов у межі Чернігова. Там, на Болдиних горах, він викопав собі печеру і став у ній жити. І одного разу знайшов на гілках ялини ікону Богородиці.
Невдовзі на цьому місці Антоній, за сприяння чернігівського князя Святослава, заснував обитель, а також побудував кам’яну церкву в ім’я Успіння Богоматері. Обитель та ікона були названі Єлецькими.
У XIII монастир розорили ординці, але ікона, яку сховали в монастирській стіні, вціліла. Монастир згодом відновили, ікона перебувала там довгий час, але наприкінці XVI століття її сліди загубилися. Згідно з переказами, коли польський король Стефан Баторій захопив Чернігів, то чудотворний образ відвіз князь Барятинський до Москви, й ікона протягом 100 років зберігалася в його родині. Потім один із нащадків передав Єлецький образ до Харківського Успенського собору. За іншою версією, ікона зникла, коли обитель розграбували війська польського короля Сигізмунда. У монастир пожертвували список Єлецької ікони, незабаром він прославився як чудотворний.
Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Феодосій, Агафія, Макар, Антон, Євген, Василина.
Сьогодні звертаються з молитвами до святого Феодосія – просять про зцілення різних захворювань, особливо онкологічних, моляться про захист від наклепу, ненависті, вирішення складних сімейних ситуацій.
До Єлецької ікони Божої Матері звертаються з будь-якими проханнями – Богородиця чує кожного і молить Сина за нас. Найчастіше до образу звертаються з проханнями захистити від недругів і ворожих навал, зцілити та зміцнити здоров’я, відновити справедливість. Жінки моляться про вдале заміжжя і міцну сім’ю.
За старих часів цього дня в католицьких і православних храмах існувала традиція освячувати хліб із сіллю, якими потім годували домашніх тварин, щоб ті не хворіли, і зберігали в будинку як оберіг від пожежі.
У народі 5 лютого – Агафія Скотниця, його прозвали так на честь мучениці Агафії, пам’ять якої також звершується сьогодні. Святу Агафію вважають покровителькою домашньої худоби, особливо корів.
5 лютого, як і в будь-який інший день, церква не схвалює лайку, неправду, лихослів’я, плітки, засуджує жадібність, заздрість, помсту і відчай. Не можна ображати кого-небудь, особливо тварин. Сьогодні не можна відмовляти в допомозі жебракам і бездомним – інакше можна опинитися на їхньому місці.
Прикмети цього дня можуть розповісти про погоду навесні та влітку: мороз вдарив – весна буде ранньою, а літо – спекотним; снігу немає – до посухи влітку; тепла погода видалася – холодів більше не чекай.