Про це заявив Президент  Володимир Зеленський і запропонував зменшити і  інтенсивність тесту і переглянути строки його проведення, щоб знизити психологічне навантаження на учнів.

Формат проведення іспитів планують змінити вже наступного року.

Другий шанс замість одного пострілу: чому НМТ в Україні давно потребує перезавантаження

Один день, чотири предмети, 240 хвилин і результат, який може визначити, чи вступить дитина на омріяну спеціальність. Президент Володимир Зеленський запропонував змінити правила НМТ з 2027 року — зокрема дозволити вступникам повторно складати тест, зменшити його інтенсивність і переглянути строки проведення. І це рішення варто розглядати не як поблажку для школярів, а як спробу зробити систему вступу справедливішою.

НМТ в Україні з’явився як вимушена відповідь на війну. Коли традиційне ЗНО стало складно або неможливо проводити у звичному форматі, держава перейшла до комп’ютерного мультипредметного тестування.

Але те, що було виправданим екстреним рішенням, не обов’язково має назавжди залишатися моделлю української освіти.

І нині питання вже не тільки в тому, що саме запитують у тесті, а й у тому, в яких умовах дитина повинна продемонструвати свої знання.

240 хвилин, які можуть вирішити майбутнє

У 2026 році НМТ складається з української мови, математики, історії України та одного предмета на вибір. На всю сертифікаційну роботу передбачено 240 хвилин: два етапи по 120 хвилин із 20-хвилинною перервою.

Формально це виглядає цілком логічно.

Але за цими цифрами стоять 17–18-річні хлопці та дівчата, які живуть не в умовах мирного шкільного життя.

Вони навчаються під час повітряних тривог. Частина пережила окупацію або вимушений переїзд. Хтось втратив близьких. Хтось змушений поєднувати навчання з волонтерством чи іншими обставинами війни. Хтось роками вчиться дистанційно.

І після всього цього держава каже:

Тепер у тебе є кілька годин. Покажи максимум.

Саме тут виникає головна проблема.

НМТ має вимірювати знання та компетентності, а не здатність організму витримати екстремальний рівень стресу.

Другий шанс — це не зниження планки

Пропозиція дозволити повторне складання тесту може викликати критику.

Мовляв, якщо людина не склала НМТ — чому їй давати ще одну можливість?

Але тут важливо розділяти академічну вимогливість і випадковість одного дня.

Навіть дуже добре підготовлений абітурієнт може в конкретний день показати результат, який не відповідає його реальним можливостям.

Стрес.

Панічна атака.

Безсонна ніч.

Проблеми зі здоров’ям.

Повітряна тривога.

Технічний збій.

Несподіваний психологічний ступор.

Одна помилка на старті може потягнути за собою інші.

І якщо вся система вступу побудована навколо однієї спроби, то ми фактично робимо випадковість частиною оцінювання.

Повторне складання не повинно означати автоматичне отримання високого бала. Воно має означати інше:

держава дає людині можливість ще раз продемонструвати свої реальні знання.

А далі вже результати повинні визначати конкурсний бал.

Чому зменшення інтенсивності — принципове питання

Президент також запропонував переглянути інтенсивність НМТ, його строки та умови проведення, аби знизити психологічне навантаження на вступників.

І це, можливо, навіть важливіше за саму можливість перездачі.

Бо проблема не лише в тому, що дитина має право помилитися.

Проблема в тому, чому система змушує її демонструвати знання в режимі марафону.

Сьогодні тестування відбувається двома великими блоками. У першому — українська мова та математика, у другому — історія України та предмет на вибір.

Для дорослої людини чотири години інтенсивної інтелектуальної роботи — вже серйозне навантаження.

Для випускника, який перебуває під величезним психологічним тиском через вступ, це може перетворюватися на справжнє випробування нервової системи.

Війна змінила не лише програму, а й дітей. Це принципово важливо усвідомити.

Українські випускники 2026–2027 років — це покоління, значна частина шкільного життя якого припала на пандемію, дистанційне навчання, повномасштабну війну, повітряні тривоги та постійне інформаційне напруження.

Ми не можемо вимагати від них тієї самої психологічної витривалості, яку демонстрували покоління школярів у мирний час.

І водночас не можна знижувати вимоги до знань.

Тому вихід — не спрощувати освіту, а розумніше вимірювати її результат.

Це дві абсолютно різні речі.

І ще одна проблема — нерівність старту

НМТ формально ставить усіх у однакові умови.

Але однаковий тест не завжди означає однакові можливості.

В однієї дитини є репетитори з математики, англійської та української.

Інша готується самостійно.

Одна навчається у великому місті, має стабільний інтернет і доступ до освітніх платформ.

Інша живе у невеликій громаді або змушена постійно змінювати місце перебування.

Одна дитина приходить на тест після спокійної ночі.

Інша — після ночі під сирени.

Тому реформа НМТ має бути ширшою, ніж просто «дозволити перездати».

Що варто змінити?

Якщо держава справді береться за перезавантаження системи, логічно було б розглянути кілька принципів.

Перше — дві можливості складання.

При цьому результати обох спроб мають враховуватися прозоро й заздалегідь визначеними правилами.

Друге — розвантажити один екзаменаційний день.

Чотири предмети можна було б розподілити на різні дні або зробити більш гнучкий графік.

Третє — залишити високі стандарти.

Зменшення психологічного навантаження не повинно означати зниження складності завдань.

Четверте — врахувати реалії війни.

Система має бути максимально стійкою до повітряних тривог, перебоїв електроенергії, технічних проблем та інших обставин, які не залежать від дитини.

П’яте — оцінювати не стресостійкість, а компетентності.

Бо університету потрібен не переможець чотиригодинного нервового марафону.

Йому потрібен студент, який справді знає математику, українську мову, історію, фізику, біологію чи інший предмет.

Найважливіше питання

У цій дискусії легко перейти до крайнощів.

Одні скажуть: «Дітей треба берегти, тому давайте спростимо вступ».

Інші: «Життя важке — нехай складають».

Але справжня реформа має бути посередині.

Україні потрібна не легша освіта. Україні потрібна справедливіша освіта.

Якщо дитина має знання — система повинна дати їй можливість їх показати.

Якщо вона не підготувалася — другий шанс не повинен перетворюватися на подарунок.

А якщо вона добре підготувалася, але саме в день тесту її підвела психіка, хвороба, війна чи випадковість — держава не повинна через одну невдалу дату перекреслювати її наступні роки.

Пропозиції щодо НМТ-2027 поки що є саме анонсом майбутніх змін, а не новими затвердженими правилами. Очікується, що формат тестування переглядатимуть саме для зменшення психологічного навантаження на вступників.

І це, мабуть, правильний момент для великої розмови.

Бо НМТ — це не просто тест.

Це двері до університету.

А за цими дверима — професії, кар’єри й майбутнє країни.

Тетяна Квасюк