Батьки дали гроші на квартиру під час шлюбу: чи вважатиметься вона спільною — позиція Верховного Суду

Подружжя після розлучення не змогло поділити квартиру площею 112 кв. м. Чоловік наполягав: житло купили під час шлюбу, отже воно має бути спільним. Дружина ж довела, що квартиру придбали за 2 млн грн, які їй дав батько після продажу своїх акцій.

Окремого договору дарування цих грошей не було, і саме на це, зокрема, посилався чоловік. Однак Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вирішив, що в цій справі це не було визначальним: передачу грошей і їх походження підтверджували інші докази. Тому квартиру не поділили — вона залишилася особистою приватною власністю жінки.

Що сталося

Чоловік і жінка перебували у шлюбі з 1996 року. У 2022 році їхній шлюб було розірвано, а ще до цього чоловік звернувся до суду з позовом про поділ майна.

За час шлюбу подружжя набуло дві квартири, автомобіль та кошти на депозитних рахунках.

Основний спір виник щодо квартири площею 112 кв. м. Чоловік вважав, що квартира є спільною власністю, оскільки була придбана під час шлюбу, і просив її поділити.

Дружина заперечувала. Вона стверджувала, що житло купили за гроші, які їй особисто передав батько.

Звідки взялися 2 млн грн на квартиру

Суди встановили, що батько жінки володів акціями одного з підприємств. 4 квітня 2008 року він продав ці акції за 2 млн 245 тис. грн.

Після продажу акцій, як встановили суди, батько передав дочці 2 млн грн для придбання квартири. Того ж дня жінка внесла ці гроші на свій банківський рахунок.

Пізніше, вже перебуваючи у шлюбі, вона придбала квартиру площею 112 кв. м. Саме походження цих коштів і стало ключовим питанням у спорі.

Що вирішили перша та апеляційна інстанції

Шевченківський районний суд Києва частково задовольнив позов чоловіка.

Суд поділив інше майно, яке визнав спільною сумісною власністю подружжя, однак відмовився ділити квартиру площею 112 кв. м.

Суд дійшов висновку, що її придбали за особисті кошти дружини, отримані від батька.

Київський апеляційний суд погодився з таким рішенням. Тоді чоловік звернувся до Верховного Суду.

Що доводив чоловік у Верховному Суді

У касаційній скарзі чоловік наполягав, що квартира все ж має вважатися спільним майном.

Його позиція ґрунтувалася на загальному правилі: майно, придбане подружжям під час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю.

Крім того, чоловік звертав увагу на те, що між батьком і дочкою не було укладено окремого договору дарування 2 млн грн.

На його думку, за відсутності такого договору не можна було вважати доведеним, що гроші належали лише дружині і що квартира була придбана саме за її особисті кошти.

Він також посилався на попередні висновки Верховного Суду у справах про поділ майна подружжя.

Що пояснив Верховний Суд

КЦС ВС нагадав: за загальним правилом майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Тобто якщо квартиру, будинок, автомобіль або інше майно придбали у шлюбі, воно спочатку вважається спільним.

Причому не має вирішального значення, на кого саме це майно оформлене.

Наприклад, якщо квартира зареєстрована тільки на чоловіка або тільки на дружину, це саме по собі не означає, що вона є особистою власністю цієї особи. Але це правило можна спростувати.

Один із подружжя може довести, що майно хоча і було придбане під час шлюбу, але за його особисті кошти.

У такому разі воно може бути визнане особистою приватною власністю і не підлягати поділу.

Тому в подібних спорах суди мають з’ясовувати не лише те, коли було придбане майно, а й звідки саме взялися гроші на його придбання.

Чим дружина підтвердила походження грошей

У справі№ 761/388/22 суди встановили, що 2 млн грн на придбання квартири походили від продажу акцій, які належали батькові жінки.

Обставини передачі грошей підтверджували свідки.

Крім того, до справи були долучені нотаріально посвідчені заяви-свідчення.

Також були надані афідевіти, в яких під присягою підтверджувалося, що гроші від продажу акцій батько дозволив використати дочці саме для придбання квартири в її особисту власність.

У матеріалах справи була і банківська квитанція, яка підтверджувала внесення жінкою 2 млн грн на власний рахунок.

Оцінивши ці докази разом, суди дійшли висновку, що квартира була оплачена саме коштами, отриманими жінкою від батька.

Чому відсутність договору дарування не змінила рішення

Одним із головних аргументів чоловіка була відсутність окремого договору дарування грошей.

Однак Верховний Суд звернув увагу, що сам факт передачі батьком дружини 2 млн грн чоловік фактично не заперечував.

Його заперечення переважно зводилися до того, що не було оформлено договору дарування.

КЦС ВС зазначив, що за конкретних обставин цієї справи відсутність такого договору не була визначальною.

У справі вже була сукупність інших доказів, які підтверджували, звідки взялися кошти, кому їх передали та для чого вони призначалися.

Саме тому Верховний Суд погодився з висновком попередніх інстанцій, що дружина змогла спростувати презумпцію спільної сумісної власності щодо цієї квартири.

Квартира під час шлюбу — ще не завжди спільна

Верховний Суд окремо наголосив: сам факт того, що квартиру придбали під час шлюбу, ще не є безумовною підставою для її поділу.

У цій справі суди встановили, що нерухомість придбали за особисті кошти дружини, які їй надав батько.

Тому квартира не могла вважатися спільною сумісною власністю подружжя. Вона залишилася особистою приватною власністю жінки.

Водночас Верховний Суд підкреслив, що такі обставини мають встановлюватися у кожній справі окремо — залежно від того, які саме докази подали сторони.

Чому посилання на інші справи не допомогло

Чоловік також посилався на попередні рішення Верховного Суду, де в подібних спорах презумпцію спільності майна не вдалося спростувати. Однак КЦС ВС пояснив, що обставини тих справ відрізнялися.

Зокрема, в одній із них подарована сума була значно меншою за вартість квартири, а доказів, аналогічних тим, що були подані у цій справі, не було.

В іншій справі існували інші обставини щодо передачі коштів між батьком та одним із подружжя.

Тому Верховний Суд не побачив підстав автоматично переносити висновки з цих справ на спір, який розглядався.

Верховний Суд не став заново оцінювати докази

КЦС ВС також нагадав про межі касаційного перегляду.

Верховний Суд у касації не проводить новий розгляд справи і не повинен заново вирішувати, якому доказу довіряти більше.

Встановлення фактичних обставин і оцінка доказів насамперед належать до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій.

Якщо докази були належно досліджені, а порушень порядку їх отримання та оцінки не встановлено, касаційний суд не може втручатися в таку оцінку лише через те, що одна зі сторін із нею не погоджується.

У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що доводи чоловіка значною мірою зводилися саме до спроби домогтися повторної оцінки доказів.

Що у підсумку вирішив КЦС ВС

Верховний Суд залишив касаційну скаргу чоловіка без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду Києва в частині відмови визнати квартиру площею 112 кв. м спільною сумісною власністю та поділити її, а також постанову Київського апеляційного суду залишили без змін.

Отже, спірну квартиру між колишнім подружжям не поділили — вона залишилася особистою приватною власністю жінки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.