Батько посадив сина за кермо Toyota Land Cruiser Prado, бо йому було «важко повертати головою» – що вирішив суд
Верховинський районний суд Івано-Франківської області визнав законним штраф за передачу керування Toyota Land Cruiser Prado неповнолітньому, який не мав права керувати транспортними засобами відповідної категорії.
За що оштрафували водія
Постановою серії ЕНА № 6104743 від 7 листопада 2025 року громадянина притягнули до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП.
Зазначалося, що 7 листопада минулого року о 13:46:56 у селі Оршівці на автодорозі Н-10, 205 км, він передав керування автомобілем Toyota Land Cruiser Prado особі, яка не мала права керування транспортними засобами відповідної категорії. Таким чином було порушено пункт 2.2 Правил дорожнього руху.
На громадянина наклали штраф у розмірі 3400 гривень.
Позивач вважав постанову незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Він стверджував, що поліцейські не встановили належним чином, хто саме керував автомобілем, зокрема неправильно зазначили ім’я його сина.
Також чоловік заявляв, що правоохоронці не встановили факту передачі керування неповнолітньому. За його словами, автомобіль належить іншій особі.
Крім того, позивач зазначав, що після зупинки поліцейські повідомили про перевищення швидкості як підставу зупинки автомобіля, однак постанову за це порушення не складали.
На його думку, під час розгляду справи також було істотно порушено його право на захист.
Що зазначила поліція
Представник Департаменту патрульної поліції просив суд відмовити у задоволенні позову.
У відзиві зазначалося, що патрульні за допомогою лазерного вимірювача швидкості зафіксували порушення Правил дорожнього руху. Автомобіль рухався зі швидкістю 83 км/год, тобто перевищив установлене в населеному пункті обмеження швидкості на 33 км/год.
Після зупинки поліцейські встановили, що громадянин передав керування автомобілем своєму малолітньому сину, який не мав права керувати транспортним засобом.
На громадянина накладено штраф у розмірі 3400 грн.
Поліція також надала відеозапис із нагрудного реєстратора, на якому, за твердженням відповідача, зафіксовано перебіг подій та обставини правопорушення.
Що зафіксувала нагрудна камера
Суд у справі № 938/2054/25 дослідив відеозапис із нагрудної камери поліцейського.
На ньому зафіксовано, як працівник поліції підходить до зупиненого автомобіля з боку водія. Чоловік, який перебував за кермом, відкриває вікно.
Поліцейський повідомляє про перевищення швидкості та встановлює, що водієм є неповнолітній, а його батько перебуває на передньому пасажирському сидінні.
Чоловік виходить із автомобіля, представляється та пред’являє документи. Поліцейський запитує його про причини керування автомобілем сином.
Громадянин пояснює, що син керував автомобілем, оскільки йому самому важко повертати голову через те, що він перебуває в корсеті.
Після цього працівник поліції встановлює анкетні дані неповнолітнього. Громадянин усно повідомляє дані сина та його дату народження.
Надалі чоловік відмовляється від надання пояснень, посилаючись на статтю 63 Конституції України, а також відмовляється підписувати протокол та постанову.
Суд визнав відеозапис із нагрудної камери належним доказом у справі.
Чому суд не скасував штраф
Суд послався на пункт 2.2 Правил дорожнього руху, відповідно до якого власник транспортного засобу або особа, яка законно ним користується, може передати керування іншій особі, якщо вона має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Водночас частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керувати ним.
Суд дійшов висновку, що відеозапис спростовує доводи позивача про відсутність у його діях складу правопорушення. На думку суду, громадянин як особа, яка користувалася автомобілем, передав керування неповнолітньому, який не мав права керування транспортними засобами.
При цьому під час складання постанови чоловік не заперечував самого факту передачі автомобіля синові.
Суд також зазначив, що неправильне зазначення імені сина в оскаржуваній постанові не змінює складу правопорушення. Водночас саме громадянин 7 листопада 2025 року повідомив поліцейським анкетні дані свого сина.
Суд не встановив порушення права на захист
Щодо посилань позивача на порушення права на захист суд зазначив, що матеріали справи не містять інформації про те, що чоловік повідомляв поліцейським про бажання скористатися правовою допомогою, але йому в цьому відмовили або створювали перешкоди.
З огляду на встановлені обставини суд не знайшов підстав для скасування постанови.
У задоволенні позову громадянина до Департаменту патрульної поліції суд відмовив.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
