Батьку трьох дітей відмовили у відстрочці через відсутність доказів виконання договорів про їх утримання: суд скасував рішення ТЦК

Черкаський окружний адміністративний суд розглянув справу щодо відмови комісії при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у наданні військовозобов’язаному відстрочки від призову під час мобілізації як батькові трьох неповнолітніх дітей.

Чоловік оскаржив рішення комісії, яка вимагала додатково підтвердити фактичне виконання укладених із матерями дітей договорів про їх утримання, догляд і виховання. 

Обставини справи

Позивач звернувся через Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради із заявою від 16 грудня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Заяву зареєстрували за №20251216-238390 та передали комісії, уповноваженій розглядати питання надання військовозобов’язаним відстрочки.

17 грудня 2025 року комісія протоколом №146 відмовила чоловікові у наданні відстрочки. Підставою стало те, що, на думку комісії, він не надав документи, які підтверджували б фактичне виконання договорів щодо утримання трьох дітей — двох доньок та сина. 

Позивач вважав відмову незаконною. Він наголошував, що є батьком трьох дітей і подав усі документи, передбачені законодавством для підтвердження права на відстрочку.

Разом із заявою чоловік подав копію нотаріально посвідченого договору від 8 серпня 2025 року, укладеного з матір’ю двох дітей. Цим договором було визначено місце проживання дітей разом із батьком та покладено на нього обов’язок щодо їх утримання.

Щодо третьої дитини — сина — між позивачем та його матір’ю 16 липня 2025 року також був укладений відповідний договір про проживання та утримання дитини.

Таким чином, позивач посилався на те, що документально підтвердив перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, а вимога комісії про надання додаткових доказів фактичного виконання договорів не передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №560. 

У позові чоловік просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у наданні відстрочки, а також зобов’язати комісію повторно розглянути його заяву і прийняти рішення про надання відстрочки на строк дії відповідних законних підстав. 

Позиція відповідача

Один із відповідачів відзиву на позов не подав, хоча отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками. Тому суд розглядав справу за наявними матеріалами.

Представник комісії, яка розглядала питання відстрочки, просив у задоволенні позову відмовити.

Він зазначав, що договори про виховання дітей, укладені позивачем із різними матерями, самі по собі, на думку комісії, не підтверджували належного виконання їхніх умов.

Відповідач вказував, що до заяви про відстрочку чоловік не додав заяв іншої сторони кожного договору про виконання його умов щодо утримання, догляду, виховання, визначення місця проживання дитини та здійснення батьківських прав. На думку комісії, відсутність таких підтверджень могла свідчити про неналежне виконання умов договорів, а тому відмова у наданні відстрочки була правомірною. 

Які норми застосував суд

Суд виходив із положень пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ця норма передбачає, що під час мобілізації не підлягають призову жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Виняток становлять особи, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Отже, як зазначив суд, перебування на утриманні військовозобов’язаного трьох і більше дітей віком до 18 років є підставою для відстрочки, якщо відсутня передбачена законом заборгованість з аліментів. 

Також суд застосував Порядок №560, який визначає процедуру отримання відстрочки та перелік документів, необхідних для підтвердження відповідних підстав.

Суд звернув увагу, що згідно з додатком 5 до Порядку №560 для підтвердження права на відстрочку у зв’язку з утриманням трьох і більше дітей подаються, зокрема, свідоцтва про народження дітей із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із передбачених документів, серед яких прямо зазначено письмовий договір між батьками про те, з ким із них проживатимуть діти та про участь другого з батьків у їх вихованні.

Крім того, передбачено подання інформації з Єдиного реєстру боржників про відсутність відомостей щодо військовозобов’язаного за категорією стягнення аліментів. 

Висновки суду

Суд у справі № 580/19/26 встановив, що чоловік подав передбачені Порядком №560 документи, які підтверджували перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Зокрема, він надав нотаріально посвідчений договір щодо двох дітей, яким їхнє місце проживання визначено разом із батьком та встановлено його обов’язок щодо їх утримання. Аналогічний договір був укладений і стосовно третьої дитини.

Суд наголосив, що Порядок №560 не містить вимоги про додаткове подання доказів фактичного виконання таких договорів.

Тому вимогу комісії надати додаткові підтвердження виконання договорів суд визнав необґрунтованою.

За висновком суду, позивач подав необхідні документи для розгляду питання про надання йому відстрочки, а тому відмова саме з мотивів ненадання доказів виконання договорів була незаконною. Оскаржене рішення комісії в цій частині підлягало скасуванню. 

Водночас суд не погодився з вимогою позивача безпосередньо зобов’язати комісію надати відстрочку.

Суд зазначив, що не може підміняти компетентний орган, який вирішує питання про надання відстрочки у межах наданих йому дискреційних повноважень. Завдання суду полягає у перевірці законності відповідного рішення.

Тому належним способом захисту порушеного права суд визначив скасування незаконної відмови та зобов’язання комісії повторно розглянути питання про надання чоловікові відстрочки з урахуванням правової оцінки, викладеної у судовому рішенні. 

Що вирішив суд

Черкаський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії, оформлене протоколом №146 від 17 грудня 2025 року, в частині відмови чоловікові у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Комісію зобов’язано повторно розглянути питання про надання відстрочки на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», врахувати висновки суду та повідомити заявника про результати розгляду.

У частині вимоги безпосередньо зобов’язати комісію надати відстрочку суд відмовив.

Також на користь позивача присуджено 665,60 грн судового збору. У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу суд відмовив, оскільки надані докази не дозволяли встановити обсяг адвокатських послуг та їх безпосередній зв’язок із цією справою. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.