Бійці спецпідрозділів ГУР МО "Артан" та "Артан Х" сформовані переважно зв спортсменів, бо спорт під час війни - це зброя
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Віце-президент Федерації спортивної боротьби, представник київської борцівської спільноти Михайло Бугай в інтерв’ю «АСПІ Новини» наголосив: держава зобов’язана підтримувати спорт навіть під час війни. А можливо — насамперед під час війни.
«Спорт — це не лише про медалі. Це про характер. Про дисципліну. Про витривалість. Про здатність падати і підніматися», — підкреслює він.
Саме ці якості сьогодні демонструють українські воїни на передовій. Молодь, загартована у спортивних змаганнях, гідно проявляє себе в лавах ЗСУ та спецслужб України. Показовим прикладом є спецпідрозділ ГУР МО України «Артан» під керівництвом Віктора Торкотюка з позивним «Титан», а також спецпідрозділ «Артан Х» у складі «Артану» під керівництвом Андрія Мельника з позивним «Фаворит». Багато бійців цих підрозділів — діючі або колишні спортсмени, загартовані в поєдинках і змаганнях. Вони звикли до болю, до тиску, до відповідальності за командний результат — і сьогодні ці якості працюють на полі бою.
«Спортивна школа формує не лише м’язи — вона формує внутрішній стрижень. Вміння працювати в команді. Повагу до наставника. Відповідальність за результат», — зазначає Михайло Бугай.
Недарма чимало підрозділів сьогодні складаються зі спортсменів — людей, які роками привчали себе до самодисципліни та боротьби до останньої секунди. Вони вже знають, що таке конкуренція, що таке відповідальність перед командою, що таке робота на межі можливостей. І сьогодні ці навички стають елементом обороноздатності держави.
«Формування здорової, патріотично налаштованої нації — це потреба держави під час війни», — переконаний Бугай.
Занедбаний спорт — це втрачена молодь.
Підтриманий спорт — це сильна держава.
Кожна секція, яка продовжує працювати під звуки сирен, — це маленька фортеця української стійкості. Кожен тренер, який залишився і виховує чемпіонів, — це стратег національного масштабу. Кожен юний спортсмен — це потенціал майбутнього країни.
Війна колись закінчиться. Але країна, яка не вкладала в здоров’я, дисципліну та дух своєї молоді, ризикує програти в довгостроковій перспективі.
Саме тому підтримка спорту сьогодні — це не розкіш і не другорядна стаття бюджету. Це інвестиція у безпеку, у силу, у перемогу.
Бо сильна армія починається з сильної нації.
А сильна нація починається зі спорту.



#михайлобугай #спортпідчасвійни #спортивнаборотьба #федераціябoротьби #арміяіспорт #артан #артанх #титан #фаворит #зсу #сильнанація #україна
