Бізнес будуть страхувати від ризиків повторного знищення: держава готова взяти на себе перші $10 млн збитків
Для українського підприємця сьогодні недостатньо просто відновити зруйноване виробництво. Навіть якщо підприємство повернулося до роботи, залишається питання: що буде, якщо наступний ракетний удар знову знищить обладнання, склад або виробничий корпус. І головне – хто нестиме ці збитки.
Саме навколо цього питання Україна зараз намагається вибудувати нову модель підтримки бізнесу. Йдеться вже не лише про компенсацію шкоди після обстрілів, а про створення системи, яка має зробити воєнний ризик більш керованим для самого підприємця та потенційного інвестора.
На початку жовтня Україна та Німеччина обговорили подальше посилення співпраці у цій сфері. Під час зустрічі міністра економіки та довкілля України Олександра Кравченка з федеральною міністеркою економіки та енергетики Німеччини Катаріною Райхе йшлося, зокрема, про нову модель страхування воєнних ризиків, можливе залучення приватних страховиків і перестраховиків, підтримку з боку країн G7 та розвиток «Промислового Рамштайну».
Таким чином Україна намагається створити умови, за яких у країну можна буде не лише повертати вже пошкоджене виробництво, а й залучати нові приватні інвестиції попри війну.
10 млн – це поки не виплата бізнесу
Найбільше уваги привертає цифра у 10 млн доларів. Але Україна поки не запустила програму, за якою кожне підприємство може отримати до 10 млн доларів компенсації. Йдеться про нову модель страхування воєнних ризиків, яку держава лише формує.
За задумом уряду, держава має покривати перший рівень збитків – до 10 млн доларів. Це повинно створити можливість для ширшої участі приватних страхових компаній та перестраховиків.
Україна також розраховує на підтримку країн G7 та участь Німеччини у формуванні спеціального фонду цільового фінансування. Тобто зараз уряд намагається створити новий рівень страхового захисту для бізнесу.
З 1 січня 2026 року підприємці можуть отримувати державну підтримку в межах програми страхування воєнних ризиків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2025 р № 1541. Вона передбачає, зокрема, часткову компенсацію вартості страхових премій та компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна.
Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство. У березні уряд збільшив максимальну компенсацію за пошкоджене або знищене майно до 30 млн грн на одного суб’єкта господарювання. Одночасно ліміт компенсації страхової премії зріс до 3 млн грн на рік.
У вересні програму знову розширили. До переліку територій, на які поширюється механізм, додали Київ та Київську область, а максимальну компенсацію страхової премії збільшили до 5 млн грн на рік. Програму також поширили на орендоване майно. За даними Мінекономіки, на той момент за напрямом компенсації пошкодженого або знищеного майна було погоджено 323 заяви на 6,8 млрд грн ймовірної компенсації, а за напрямом компенсації страхових премій – 195 заяв.
Отже, 10 млн доларів і 5 млн грн – це не два різні ліміти однієї програми. П’ять мільйонів гривень – чинний ліміт компенсації страхової премії, тоді як – 10 млн – параметр нової моделі покриття воєнних збитків, яку ще потрібно створити.
Для бізнесу проблема воєнного ризику полягає не тільки у високій ціні страхового поліса. Проблема в тому, що звичайна страхова модель погано працює, коли йдеться про масштабну війну. Якщо одночасно постраждають десятки підприємств, збитки можуть виявитися настільки великими, що приватному страховикові буде складно самостійно їх покрити.
Тому держава намагається зробити те, чого сам ринок зробити не може: взяти на себе частину найризикованішого шару збитків, щоб інші учасники ринку могли підключатися далі.
Тобто перший рівень ризику має покриватися державою, після чого до системи мають залучатися приватні страховики та перестраховики.
«Промисловий Рамштайн»: що буде після страхування
Україна та Німеччина офіційно домовилися про цю ініціативу ще у квітні 2026 року. Її мета – не просто повернути підприємства до довоєнного стану, а допомогти відновлювати виробництво, модернізувати його та інтегрувати українські компанії до європейських ланцюгів створення вартості.
Німеччина передбачила 30 млн євро стартового фінансування через KfW. Це не означає, що український бізнес отримує 30 млн євро прямої компенсації. Йдеться про початковий внесок для запуску спеціальної програми фінансування.
«Ми хочемо, щоб кожен євро підтримки давало конкретний виробничий результат – відновлену лінію, працююче підприємство, збережені робочі місця та додаткову продукцію, вироблену в Україні. Наступний крок – масштабувати цей підхід і залучати до нього більше німецьких компаній та регіонів. Україна має конкретний попит, Німеччина – технології та сильну промислову базу. Поєднання цих можливостей вигідне обом нашим економікам», – наголосив під час зустрічі міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко.
Передбачається використання різних інструментів – грантів, кредитів, гарантій та фінансування придбання обладнання європейського виробництва. Реалізація програми має відбуватися через Національну установу розвитку України. У фокусі – підприємства, які втратили або пошкодили виробничі потужності через війну, а також компанії, які запускають нові чи релоковані виробництва, розширюють експорт або прагнуть інтегруватися до європейських виробничих ланцюгів.
Тобто Україна вже не говорить лише про те, як відремонтувати те, що було зруйновано. Йдеться про те, як використати відновлення для переходу на сучасніше обладнання, нові технології та вихід на європейські ринки.
Чому це цікаво самій Німеччині
Україна у цій моделі виступає не лише отримувачем допомоги. Німецький бізнес також отримує потенційний ринок для своїх технологій, обладнання та інвестицій. Саме тому українська сторона говорить уже не тільки про фінансову допомогу, а про спільні підприємства, локалізацію виробництва та R&D-проєкти.
За даними Мінекономіки, Німеччина входить до трійки найбільших торговельних партнерів України, а очікуваний імпорт із Німеччини у 2026 році має перевищити 6 млрд євро. Тому для Німеччини це також спосіб посилити присутність на українському ринку та створити нові економічні зв’язки.
У перспективі схема виглядає досить просто: українське підприємство отримує доступ до фінансування та технологій, німецька компанія – можливість працювати з українським виробником, а Україна – нові виробничі потужності та доступ до європейських ланцюгів постачання.
Якщо нова модель страхування буде реалізована саме так, як її зараз описує уряд, підприємство отримає додатковий рівень захисту від воєнних ризиків. Держава бере на себе перший рівень збитків, а приватний страховий ринок отримує можливість працювати з наступними рівнями ризику. Паралельно «Промисловий Рамштайн» має дати підприємствам доступ до фінансових інструментів для відновлення та модернізації виробництва.
Але поки що підприємцю рано сприймати ці домовленості як можливість просто подати заявку і отримати 10 млн доларів. Нова модель страхування ще формується.
Тому найближче завдання держави – перевести політичні домовленості у конкретні правила: хто саме зможе скористатися новим страхуванням, які ризики покриватимуться, як визначатиметься збиток, хто і в якій пропорції його компенсуватиме та за якою процедурою бізнес зможе отримати фінансування. Поки ці питання не врегульовані, говорити про повноцінний запуск нової системи зарано.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
