Чемпіонат світу 2026 року став вже історією. Про враження від фінального поєдинку між Іспанією та Аргентиною, як і про особливості мундіалю загалом, розповів легендарний форвард київського «Динамо» і збірної СРСР, володар «Золотого м’яча» 1975 року Олег Блохін.
– Чи виправдав цей чемпіонат світу ваші очікування?
– В цілому – так.
– Що вас більше всього здивувало чи порадувало?
– Здивувала гра Аргентини у фіналі з Іспанією. Аргентинська команда у цьому матчі взагалі була ніякою. Більше того, її гравці ще й влаштували бійку після завершення матчу. Аргентинці просто грубіянили, а не грали у футбол. Іспанія ж – навпаки. Якщо жодного удару по воротам з боку збірної Аргентини за дев’яносто хвилин не було, то як можна виграти? Що це за гра взагалі?
– За кого вболівали у фіналі?
– За іспанців. Та попри це все ж очікував побачити гарний футбол з боку обох команд. А вийшло так, що грала одна Іспанія.
– Звання чемпіона світу збірна Іспанії здобула заслужено, і це навіть не піддається сумніву.
– Звичайно. Це по її грі не тільки у фіналі було очевидно.
– Хто крім іспанської збірної заслуговує добрих слів на цьому футбольному форумі?
– Норвегія. Згадав би ще й Марокко, та й Єгипет непогано грав, Кот-д’Івуар. Багато команд виглядали цілком достойно.
– А кого віднесли б до розчарувань?
– Найбільше з них – збірну Німеччини. А ще Бразилію. Ці дві команди дуже розчарували. Не знаю, у чому причина, але від них я очікував більшого.
– Як гадаєте, невдалий виступ Німеччини у певній мірі пов’язаний з тим, що у її складі грає чимало натуралізованих футболістів, чи можливо причина криється у зміні поколінь?
– Німці є німці. А те, скільки їх – то вже інша справа. Вони грають у будь-якому клубі і мають німецьке громадянство. Тому не думаю, що слід шукати у цьому причину.
– Багато хто до списку розчарувань відносить також і Нідерланди.
– Нідерландці мені взагалі – «не дуже». Вони особливо не вразили. Втім, як і англійці. У півфінальному матчі з Аргентиною вони грали взагалі у незрозуміло що. У другому таймі, коли до завершення основного часу залишалось хвилин тридцять, напрошувались заміни. Причому, їх давно потрібно було робити, тим більше, що їх дозволяється п’ять. Адже лівий фланг збірної Англії аргентинці просто «порвали». Та це моя думка, зі сторони.
– Як оцінюєте суддівство?
– Воно було потворне. От, скажімо, у фінальній грі Іспанія – Аргентина повинно було бути два вилучення. Та й щодо інших арбітрів теж незрозуміло що. Суддівство було дивним – бувало, що дозволяли грати, незважаючи на порушення.
– Враховуючи, що мундіаль проводився відразу у трьох країнах – США, Канаді та Мексиці, багато учасників з тією чи іншою особливістю стикалися вперше. Які у вас у зв’язку з цим враження від проведення чемпіонату?
– ФІФА заробила на цій світовій першості 15 мільярдів, а це божевільні гроші. Жоден чемпіонат світу до цього стільки коштів не приносив. Якщо зважати на цей факт, то це означає, що рішення провести його у трьох країнах було правильним. От лише надто великий розкид відстаней – а це і час, і перельоти.
– А що скажете про таке нововведення, як гідропаузи?
– Що стосується водопою, то я взагалі цього не розумію. Хіба що реклама… У деяких матчах температура на стадіоні була всього 23 градуси – це ж бо ніяка не спека. А так виходить, що у першому таймі одна перерва, потім йде гра, знову велика перерва, а у другому таймі – чергова пауза на водопій. Для тренерів обох команд це, мабуть, добре – є можливість щось підказати, внести корективи.