Боднар пояснив затримку з польськими МіГ-29: Україна чекає не на рішення Варшави, а на технічну можливість

Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості. 

Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що літаки потребують дорогої модернізації, а українській стороні також необхідне спеціальне обладнання для перевірки їхнього фактичного технічного стану.

Ситуація навколо польських МіГ-29 останнім часом стала предметом суперечливих заяв. На тлі затримки з передачею винищувачів у публічному просторі з'явилися припущення, що Варшава нібито передумала передавати літаки Україні. Василь Боднар закликав не спрощувати ситуацію до формули «Польща не дає МіГи», оскільки реальна проблема значно складніша.

За словами українського дипломата, йдеться про чотири винищувачі, які Польща погодилася передати Україні. Однак перед їхнім фактичним використанням необхідно провести технічні роботи та оцінити стан кожної машини. Саме цей етап виявився одним із головних факторів, що впливають на строки передачі.

Особливість ситуації полягає в тому, що МіГ-29, які планується передати, не можна просто перемістити на український аеродром і одразу ввести до бойового складу. Перед використанням літаки мають пройти відповідну перевірку, а частина з них потребує модернізації. За оцінкою Боднара, такі роботи потребуватимуть значних коштів, а питання фінансування поки залишається невирішеним.

Ще однією проблемою стало обладнання, необхідне для діагностики винищувачів. Польська сторона наразі не може передати Україні відповідну апаратуру, яка дозволила б провести повноцінну перевірку технічного стану літаків. Без такої процедури складно визначити реальний ресурс машин і перелік робіт, необхідних для їхньої подальшої експлуатації.

Таким чином, затримка має передусім технічний характер. Україна зацікавлена в отриманні винищувачів, однак отримати самі літаки недостатньо. Для їхнього повноцінного використання необхідно забезпечити ремонт, модернізацію, діагностику та подальше обслуговування.

Боднар окремо спростував трактування, за якого ситуація виглядає як відмова Польщі від своїх зобов'язань. Дипломат наголосив, що між сторонами тривають консультації, а питання передачі літаків залишається на порядку денному.

Раніше ситуація ускладнювалася і публічною дискусією щодо українських технологій. Польські чиновники заявляли про домовленості, після чого з'являлися повідомлення про нібито відмову України ділитися технологіями безпілотних систем. На цьому тлі тема МіГ-29 набула додаткового політичного звучання.

Втім, за словами українського посла, зводити всю проблему до питання обміну технологіями неправильно. Насправді існує цілий комплекс технічних, фінансових та організаційних питань, які потрібно вирішити перед тим, як винищувачі зможуть повноцінно посилити українські Повітряні сили.

Для України навіть чотири додаткові винищувачі мають значення в умовах тривалої війни. МіГ-29 належать до основних типів бойових літаків, які українські Повітряні сили використовують для виконання широкого спектра завдань. Додаткові машини потенційно можуть посилити авіаційне угруповання та компенсувати втрати ресурсу вже наявного парку.

Однак отримання літаків від партнерів не означає автоматичного збільшення бойових можливостей у день їхньої передачі. Винищувач потребує технічного обслуговування, відповідного озброєння, запасних частин, підготовленого персоналу та перевірки всіх систем. Особливо це важливо для машин, які тривалий час перебували на озброєнні іншої держави.

Польща вже має досвід масштабної військової підтримки України, зокрема передачі озброєння та авіаційної техніки. Саме тому нинішню затримку навколо чотирьох МіГ-29 не варто автоматично трактувати як зміну політичної позиції Варшави. Наявна інформація вказує передусім на необхідність вирішити практичні питання, пов'язані зі станом конкретних літаків.

Своєю чергою, українська сторона зацікавлена в тому, щоб отримати не просто формально передані винищувачі, а машини, які можна буде реально використовувати після відповідної підготовки. Саме тому перевірка технічного стану та модернізація є принциповими питаннями.

Затримка також демонструє складність експлуатації радянської авіаційної техніки в умовах сучасної війни. Кожна додаткова машина потребує забезпечення ресурсами, ремонтною базою та комплектуючими. Без цього навіть передача справного на момент огляду літака не гарантує його тривалої експлуатації.

Василь Боднар фактично закликав дивитися на проблему ширше, ніж через політичні заяви. За його словами, питання передачі МіГ-29 залишається пов'язаним із технічними можливостями обох країн, фінансуванням модернізації та доступністю спеціального обладнання.

Отже, чотири польські МіГ-29 поки не стали частиною українського авіаційного парку не через те, що Варшава нібито відмовилася від передачі. Основними перепонами залишаються необхідність дорогої модернізації та відсутність у Польщі можливості передати Україні обладнання, потрібне для повноцінної перевірки технічного стану винищувачів. Поки ці питання не будуть вирішені, строки фактичного отримання літаків залишатимуться невизначеними.