Борги держпідприємств розблокують: Кабмін визначив строки скасування мораторіїв до 2032 року
Невиконання судових рішень, за якими боржниками виступають державні органи, підприємства, установи та організації, залишається однією з найбільш масштабних системних проблем української правової системи. Саме ця проблема свого часу призвела до ухвалення Європейським судом з прав людини 15 жовтня 2009 року пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», а згодом — до безпрецедентного рішення Великої палати ЄСПЛ від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України».
У справі «Бурмич» ЄСПЛ вилучив зі свого реєстру 12 148 заяв, не присудивши заявникам відшкодування, та передав питання виконання відповідних рішень національних судів під нагляд Комітету міністрів Ради Європи в межах заходів загального характеру.
Ще 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1218 схвалив Національну стратегію розв’язання проблеми невиконання та тривалого виконання судових рішень, визначивши наявність мораторіїв однією з основних причин системного невиконання судових рішень.
Водночас одномоментне скасування таких обмежень, особливо в умовах воєнного стану, створює суттєві економічні та фіскальні ризики, зокрема для фінансової стійкості стратегічних підприємств і безперервності надання критично важливих публічних послуг.
Саме тому схвалена 7 жовтня 2026 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1021-р Дорожня карта щодо поетапного скасування, перегляду мораторіїв на примусове виконання рішень та банкрутство передбачає поступовий перехід до загальних правил примусового виконання та неплатоспроможності.
Однак для правильного розуміння практичних наслідків цього документа необхідно розмежовувати заплановані законодавчі ініціативи, організаційні заходи та фактичне припинення дії мораторіїв. Адже встановлений урядом строк підготовки законопроєкту ще не означає виникнення у стягувача права на безперешкодне примусове виконання судового рішення.
Перший етап: підготовка державного сектору та законодавчі зміни щодо зарплат і приватизації
Перший етап Дорожньої карти зосереджений на інвентаризації державних активів, оцінці фінансового стану підприємств, визначенні ризиків неплатоспроможності та підготовці законодавчих механізмів поступового скасування мораторіїв.
Зокрема, до II кварталу 2027 року передбачено перегляд розподілу суб’єктів господарювання державного сектору відповідно до Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1369.
До II кварталу 2028 року заплановано проведення повної інвентаризації активів і зобов’язань державних підприємств із розподілом активів на операційні, стратегічні, соціальні, обтяжені та непрофільні. Окремо мають бути ідентифіковані об’єкти, заборонені до приватизації, які не можуть бути об’єктом примусового стягнення.
Законодавча ініціатива щодо зарплат, а не автоматичне відкриття стягнення
Особливе значення для стягувачів має завдання 10 етапу I, присвячене вдосконаленню приватизаційних процедур та перегляду пов’язаних із ними мораторіїв.
Документ передбачає, що до IV кварталу 2027 року має бути розроблено та зареєстровано у Верховній Раді України законопроєкт, спрямований на обмеження строків дії мораторіїв на примусове виконання рішень і відкриття проваджень у справах про банкрутство щодо підприємств, включених до переліків об’єктів малої або великої приватизації.
Водночас законопроєкт повинен передбачати винятки з дії мораторію на примусове виконання рішень для вимог, пов’язаних з оплатою праці та іншими соціальними виплатами.
Важливо, що IV квартал 2027 року є строком підготовки та реєстрації законопроєкту, а не датою фактичного скасування відповідних обмежень.
Сама Дорожня карта не встановлює календарної дати, з якої державні чи приватні виконавці зможуть застосовувати нові механізми стягнення за такими вимогами.
Реалізація відповідних змін залежатиме від ухвалення закону Верховною Радою України, його підписання Президентом, офіційного оприлюднення та набрання ним чинності відповідно до встановлених положень.
Індивідуальні рішення для стратегічних підприємств
Паралельно Дорожня карта передбачає підготовку окремих рішень для підприємств, фінансовий стан або стратегічне значення яких потребують спеціального підходу.
До I кварталу 2028 року заплановано визначення індивідуальних моделей подальшого функціонування вугледобувних підприємств, проведення фінансового аудиту ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ухвалення рішень щодо його фінансового оздоровлення.
Окремий блок стосується АТ «Укрзалізниця». Він передбачає розроблення, затвердження та реалізацію комплексного плану реструктуризації портфеля єврооблігацій (LPNs), зокрема для запобігання технічним крос-дефолтам до завершення бухгалтерського відокремлення основних видів діяльності товариства.
Для ДАТ «Чорноморнафтогаз» передбачено підготовку спеціальної стратегії, яка, серед іншого, охоплюватиме збереження юридичної особи для отримання відшкодування від Російської Федерації за судовими й арбітражними рішеннями, а також створення передумов для розробки шельфу Чорного та Азовського морів після деокупації.
Спеціальний режим SAR: можливий механізм захисту, а не остаточне рішення
До I кварталу 2029 року передбачено розроблення законопроєкту щодо запровадження Спеціального режиму адміністрування (Special Administration Regime, SAR) або іншого цільового механізму захисту.
При цьому Дорожня карта не визначає SAR як єдину чи остаточно обрану модель.
Документ прямо передбачає, що такий режим може функціонувати як спеціалізована процедура, яка застосовуватиметься до суб’єктів господарювання стратегічного значення для економіки та безпеки держави незалежно від форми власності.
Метою відповідного механізму має стати забезпечення безперервного надання критично важливих публічних послуг навіть у разі відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, уряд залишає можливість як запровадження SAR, так і розроблення альтернативного інструменту, який забезпечуватиме захист стратегічних функцій підприємства без збереження безстрокових мораторіїв.
Перехідний період та захист від договірних дефолтів
Завершальним законодавчим заходом першого етапу має стати підготовка до IV кварталу 2029 року пакета законопроєктів щодо скасування або перегляду мораторіїв на примусове виконання рішень і банкрутство.
Передбачається встановлення перехідного періоду для суб’єктів господарювання державного сектору тривалістю від 18 до 24 місяців.
При цьому строки скасування окремих мораторіїв мають бути пов’язані із запровадженням відповідних цільових механізмів захисту та виконанням супутніх заходів.
Другий етап: післявоєнне врегулювання та розмежування загальних і галузевих мораторіїв
Реалізація другого етапу Дорожньої карти безпосередньо прив’язана до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.
Для окремих заходів встановлено різні строки виконання — від шести місяців до трьох років після припинення або скасування воєнного стану, але не раніше визначених у документі календарних періодів.
Таким чином, завершення бойових дій саме по собі не є юридичним моментом, від якого автоматично обчислюються строки другого етапу. Визначальним є припинення або скасування відповідного правового режиму.
Енергетика та комунальний сектор
Не раніше III кварталу 2028 року та протягом одного року після припинення або скасування воєнного стану передбачено здійснення комплексу заходів щодо реформування електроенергетичного та теплоенергетичного секторів.
Серед них — звіряння заборгованості на оптовому ринку електричної енергії, визначення механізмів її врегулювання, оцінка компенсації витрат на виконання спеціальних обов’язків (ПСО), а також актуалізація методик визначення витрат палива при комбінованому виробництві електричної та теплової енергії.
Окремо заплановано фінансовий аудит підприємств комунального сектору з розмежуванням причин накопичення заборгованості, зокрема тарифної політики, операційної неефективності та боргів споживачів.
За результатами такого аналізу мають бути підготовлені заходи щодо коригування тарифної політики, державної підтримки, субсидування та посилення платіжної дисципліни.
Загальний режим виконання та банкрутства
Пункт 2 етапу II передбачає розроблення законопроєкту щодо змін до законодавства, необхідних для завершення переходу до загального режиму примусового виконання рішень і процедур банкрутства для всіх суб’єктів господарювання.
Строк виконання цього заходу — протягом одного року після припинення або скасування воєнного стану, але не раніше IV кварталу 2030 року.
Однак і в цьому випадку йдеться про законодавчу ініціативу, очікуваним результатом якої є реєстрація законопроєкту у Верховній Раді та його подальше супроводження.
Державні підприємства на деокупованих територіях
Окремий блок другого етапу присвячено підприємствам, активи яких розташовані на деокупованих територіях або залишатимуться на тимчасово окупованих територіях.
Фізична інвентаризація активів, оцінка пошкоджень і визначення подальшого статусу таких підприємств мають здійснюватися протягом двох років після припинення або скасування воєнного стану, але не раніше IV кварталу 2031 року.
Водночас ще на першому етапі, до IV кварталу 2027 року, передбачено підготовку спеціального законопроєкту щодо врегулювання заборгованості підприємств, активи яких були або залишаються розташованими на тимчасово окупованих територіях.
Третій етап: гнучкі строки та остаточна уніфікація правового режиму
На відміну від попередніх етапів, третій етап Дорожньої карти не містить фіксованих календарних дат завершення.
Його строки визначені через завершення другого етапу, яке, своєю чергою, залежить від припинення або скасування воєнного стану та виконання відповідних заходів.
Основні завдання третього етапу передбачають:
- Проведення моніторингу ефективності застосування заходів примусового виконання до суб’єктів господарювання державного сектору незалежно від виду боржника.
- Забезпечення застосування до державних підприємств загальних процедур превентивної реструктуризації, банкрутства та відновлення платоспроможності на тих самих засадах, що й до інших суб’єктів господарювання.
- Запровадження нових заходів державної підтримки виключно у формі бюджетно забезпечених, офіційно схвалених та обмежених у часі інструментів відповідно до вимог Європейського Союзу.
- Запровадження автоматизованого моніторингу ризиків, пов’язаних із платоспроможністю проблемних державних підприємств, за умови отримання міжнародної технічної допомоги.
Виконання цих заходів передбачено протягом двох років після завершення другого етапу.
Що змінюється для стягувачів уже зараз
Схвалення Дорожньої карти саме по собі не припиняє дії чинних мораторіїв, не змінює встановлених законом обмежень примусового виконання судових рішень та не створює для стягувачів нових безпосередніх правових механізмів звернення стягнення на майно державних підприємств.
Водночас документ передбачає і безпосередні організаційні заходи, зокрема інвентаризацію активів, фінансові аудити, підготовку суддів та арбітражних керуючих, оцінювання фіскальних ризиків і створення системи моніторингу реалізації реформи.
Зокрема, до II кварталу 2027 року заплановано створення системи моніторингу виконання Дорожньої карти (dashboard), яка має забезпечити відстеження реалізації її заходів.
Саме результати таких підготовчих дій можуть стати передумовою подальшого законодавчого перегляду мораторіїв.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
