Боротьба між Бердичівським мером та його першим заступником досягла свого апогею

Стосунки між ними розладились після початку розслідування «паливної» справи, хоча багато хто не міг зрозуміти, як взагалі Артем Азізов попав до команди Сергія Орлюка, та ще й на таку почесну посаду. Говорили навіть, що він був спеціально приставлений спонсорами виборчих перегонів для виконання спеціальних завдань.



Як би там не було, але на початку каденції вони разом нормально співпрацювали, хоча іноді і підприємці тихенько жалілись, що їхні рішення чомусь аномально довго «крутяться» кабінетами виконкому, а за ці питання відповідав саме перший заступник.

Фатальне дизельне паливо, яке в розпал подій початку повномасштабного вторгнення передали Бердичеву з Житомира не вказавши спочатку порядок його використання, поклало край дружнім та робочим стосункам міського голови та його першого заступника.

Воно й зрозуміло, адже в результаті «розслідування» голова вийшов сухим, а все, що можна повісити опинилось на його першому заступнику, заступнику з житлово-комунального господарства та начальнику рятувальної служби. Так само зрозуміло, що відтепер мер мав ні на йоту не відступати від вказівок голови ОДА та інших посадовців президентської влади, яка контролює правоохоронні органи. Що буває з мерами, які це не розуміють всі побачили на прикладі Чернігова та інших міст України.

Хоча їх кабінети знаходяться поруч, але вони перестали здороватись, чи цікавитись справами один одного. Поступово Азізова вивели майже з усіх комісій, куди початково він був включений, скоротили до мінімуму його повноваження, не приносили на візування фінансові документи, словом робили вигляд, що його не існує. Терпіли лише на засіданнях виконавчого комітету, де перший заступник мав бути присутнім за законом. Напевно, думали, що йому набридне нічого не робити на посаді, і врешті-решт подасть заяву на звільнення.



Але, ні. Азізов писав свої зауваження до документів, доповідні записки, подавав запити до відділів та управлінь, вимагаючи дотримань законодавства, регламентів і положень в найдрібніших справах. Та побачивши, що це не дає ніякого результату написав прокурору заяву про те, що міський голова спотворив докази по паливній справі, а в суд подав (буквально на минулому тижні) адміністративний позов про те, що його піддають в міській раді цькуванню.

Сергій Орлюк, напевно, давно вже був не проти позбавитись такого першого заступника, але наше законодавство надає дуже мало підстав для звільнення посадових осіб і дуже багато підстав для послідуючого судового оскарження таких дій.

Попередній міський голова завжди позбувався непотрібних йому людей шляхом реорганізації управлінь та відділів, їх перейменуванню та перерозподілу функцій, а посада першого заступника в нього взагалі більший час усіх каденцій була вакантною, адже колись він теж був першим заступником, і добре знав до чого це може призвести.

Майже таким способом вирішив діяти і теперішній міський голова. У розпорядження щодо призначення чергової сесії міської ради увійшло питання, яке зайняло пункт 4 порядку денного: «Про внесення змін до рішення Бердичівської міської ради від 18.03.2021 р № 165 «Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Бердичівської міської ради та її виконавчих органів».

Сьогодні, на засіданні постійної комісії з питань регламенту мало б перший раз слухатись суть цього питання, але чомусь у зміненому порядку денному, його вже не було. Голова комісії Віталій Березовенко довго допитувався працівників відділу про те, хто дав вказівку змінити затверджений розпорядженням порядок денний, але відповіді так і не отримав. Тоді він зробив офіційну заяву про необхідність проведення службового розслідування з цього приводу.

Міський голова, який мав би представляти свою позицію перед депутатами, на засідання комісії прийшов, але через відсутність кворуму воно не відбулось. Журналісту Сергій Орлюк пояснив, що через напружений фінансовий стан міського бюджету, коли доводиться закривати дитсадки та робити інші заходи з економії, скорочення п’яти-шести посад в апараті виконкому, разом з посадою першого заступника, повинно нормально сприйматись в місті. На уточнююче питання він відповів, що більшість посад, які планується скоротити – вакантні, тобто, фактично людей з них не доведеться звільняти.

Телефоном свою позицію пояснив мені і Артем Азізов, і твердження з неї вже увійшли до перших абзаців цієї замітки. Він додав, що за посаду свою не тримається, але піде з неї лише тоді, коли доб’ється в судах справедливості і тому зацікавлений, щоб питання скорочення посад таки розглянули і на комісіях, і на сесії міської ради.

Завтра наступне засідання постійної комісії, та чи не захворіють раптово депутати, як це сталось сьогодні, поки що ніхто не знає. Але, в будь-якому випадку прикро навіть писати про такі речі, коли час і енергія витрачається на «розборки», а не на ефективну діяльність та розвиток. Мені здається, що депутати міської ради, які затверджували попередній склад заступників, можуть взяти на себе відповідальність і про їх заміну.