У російському полоні британця Ейдена Асліна засудили до смерті. За п’ять із половиною місяців він не пролив жодної сльози. Заплакав лише після обміну — коли нарешті усвідомив: він вижив.
Після цього Ейден міг назавжди залишитися вдома. Але повернувся до українського війська.
Аслін виріс у британському Ньюарку й працював доглядальником. У 2015 році поїхав до Сирії, де воював разом із курдами проти «Ісламської держави».
У 2018-му приїхав в Україну. Оселився в Миколаєві, де жив із нареченою-українкою, вступив до 36-ї окремої бригади морської піхоти й почав будувати тут своє майбутнє.
Повномасштабне вторгнення Ейден зустрів під Маріуполем. Його підрозділ опинився в оточенні на заводі імені Ілліча. Територія оборони щодня зменшувалася, закінчувалися боєприпаси та їжа.
У квітні 2022 року 28-річний Аслін потрапив у полон.
Британський паспорт одразу перетворив його на особливу мішень. Ейдена били, змушували зніматися у пропагандистських відео й називати себе найманцем.
Але найманцем він не був. На той час британець уже чотири роки офіційно служив у ЗСУ.
Після показового «суду» в окупованому Донецьку Ейден почув смертний вирок. Почалося виснажливе очікування. Він не знав, чи проживе ще кілька місяців, тижнів або лише днів.
У полоні Аслін не заплакав жодного разу. Не тому, що не відчував болю. Пізніше він пояснював: постійний страх був таким сильним, що не дозволяв дати волю емоціям.
У вересні 2022 року Ейдена обміняли. Коли він побачив британських представників і зрозумів, що опинився в безпеці, сльози нарешті з’явилися.
Після пережитого Аслін мав повне право більше ніколи не повертатися на війну. Він написав книжку «Putin’s Prisoner» — «В’язень путіна» — і деякий час жив у Великій Британії.
Але в листопаді 2023 року знову приїхав в Україну. У січні 2024-го повернувся до військової служби.
Сьогодні Ейдену 32 роки. У 2025-му він отримав українське громадянство й сказав:
«Моя кров британська, але дух і воля — українські».
Україна стала його домом не в день, коли він отримав український паспорт. Вона стала ним ще 2018 року, коли Ейден Аслін уперше одягнув українську військову форму. А повернення після Маріуполя, полону і смертного вироку лише довело: від цього дому він не відмовився.
Українська перемога
