17 вересня 12 юних спортсменів зі Шполянщини вирушили на Кубок України зі спортивного орієнтування, який проходив на Закарпатті. Для команди це була можливість не лише позмагатися з досвідченими учасниками з інших областей, а й отримати новий досвід, випробувати себе на незнайомій місцевості та перевірити власну підготовку.
Про те, як проходили змагання, журналістам Шполяночки розповів керівник команди Дмитро Сивак.
За його словами, цього разу головною метою поїздки були не перемоги, а досвід. Адже вихованці займаються не лише спортивним орієнтуванням, а й спортивним туризмом, спелеологією та походами. Водночас багато їхніх суперників спеціалізуються саме на орієнтуванні й мають значно більше практики.
Попри це, юні спортсмени показали гідні результати. У загальному заліку команда посіла 14 місце серед представників 18 областей України.
«Ми розуміли, що за перемогами їхати поки зарано, адже нам ще бракує досвіду. Але діти показали дуже непогані результати. А конкуренція була справді серйозною», - розповідає Дмитро Сивак.
Спортивне орієнтування, пояснює керівник, поєднує фізичну витривалість та вміння швидко мислити. Учасникам потрібно не лише подолати дистанцію, а й постійно працювати з картою, знаходити контрольні пункти та оперативно приймати рішення.
«Тут важлива не лише фізична підготовка. Треба вміти читати й аналізувати карту, орієнтуватися на місцевості та швидко приймати рішення. Саме це багато в чому визначає результат», - зазначив він.
Цього разу випробування ускладнювала й сама місцевість. Змагання проходили у гірській частині села Осій Хустського району на Закарпатті, неподалік Карпатського заповідника. Спортсменам довелося долати складний рельєф та високі зарості папороті.
Протягом двох днів учасники проходили коротку та середню дистанції. Середня становила близько п’яти кілометрів, коротка - близько трьох.
За словами Дмитра Сивака, саме участь у таких виїзних стартах допомагає розвивати необхідні навички. На знайомій карті вихованці вже добре знають місцевість, тому можуть швидше знаходити контрольні пункти. Натомість на новій території потрібно самостійно аналізувати карту, оцінювати ситуацію та приймати рішення без звичних орієнтирів.
«Наші діти показали, що вони виховані й можуть бути достойними суперниками. Щоб підвищувати їхню конкурентоспроможність, потрібно якомога частіше виїжджати на такі змагання. Без цього досвіду та регулярних тренувань складно конкурувати з тими, хто давно займається спортивним орієнтуванням», - наголосив керівник.
У складі команди було 12 дітей віком від 12 до 16 років. Вони змагалися у трьох вікових групах - 12, 14 та 16 років. В окремих стартах спортсмени зі Шполянщини показали хороші результати серед 22 учасників своїх груп: Ярослав Плосконос одного дня посів сьоме місце, а Яна Мишалова стала шостою.
Окремо Дмитро Сивак відзначив Валерію Білецьку за наполегливість.
«Для нас Валерія стала справжньою родзинкою цих змагань. Вона їхала просто підтримати команду, але так вийшло, що їй довелося бігти. Під час одного із забігів вона заблукала, проте змогла повернутися. Наступного дня зібрала всі контрольні пункти та вклалася у встановлений час. Головне, що вона не здалася і отримала задоволення від самого процесу», - розповів керівник.
Не менш складним випробуванням стала й дорога до місця проведення Кубка. Команда мала виїхати 17 вересня ввечері зі Сміли, однак через сильну атаку безпілотників потяг затримали в Дніпрі. Дітям довелося провести ніч на вокзалі.
«Мали виїхати о 21-й годині, а вирушили лише о 6-й ранку. Це теж був великий досвід для дітей. Ми мали із собою їжу, пальник і спальники, тому змогли нормально облаштуватися та перечекати. Діти поставилися до ситуації спокійно: приготували чай, постелили спальники й просто чекали», - згадує Дмитро Сивак.
Через затримку замість запланованого ранкового прибуття на Закарпаття команда приїхала лише близько опівночі. Попри втому після тривалої дороги, спортсменам потрібно було ще встановити намети та облаштувати місце для ночівлі.
«Ми були в дорозі майже дві доби. Але діти навіть після цього швидко поставили намети й облаштувалися. Для мене це дуже показово. Я пишаюся ними, бо вони вміють давати собі раду в нестандартних та складних ситуаціях», - зазначив керівник.
Саме це Дмитро Сивак називає однією з головних цілей таких поїздок. Важливі не лише спортивні результати, а й те, щоб діти вчилися бути самостійними, діяти в непередбачуваних обставинах та підтримувати одне одного.
«Ми не привезли з цього Кубка перемог, але точно привезли величезний досвід і багато емоцій. І це для нас не менш важливо. Діти залишилися задоволені поїздкою, а головної мети - познайомити їх із масштабними змаганнями та сформувати бажання й надалі брати в них участь - ми досягли», - підсумував Дмитро Сивак.