Частка пересіяних площ озимого ріпаку становить приблизно 7%
Терміни сівби ріпаку в Україні останніми роками дуже сильно розширились, зважаючи на теплі зими та брак вологи, особливо в період посівної. Відповідно, господарства йдуть на ризик: або сіють ріпак дуже зарано, коли є ґрунтова волога (наприклад, у кінці липня), або чекають дощів і сіють у вересні, а на Півдні – навіть у кінці жовтня чи на початку листопада, як це було торік.
На цьому наголошує Артем Юр’єв, продакт-менеджер з розвитку зернових культур та озимих ріпаків «Лімагрейн Україна», пише журнал The Ukrainian Farmer.
Якщо посіяний у такі пізні терміни ріпак входив у зиму у фазі 3-4 листочки, він успішно перезимовував. Утім, цієї морозної, а в деяких регіонах ще й безсніжної зими такі пізні посіви ріпаку не пройшли випробування холо дом. На жаль, вимерзли й розвинені рос лини, зокрема на Лівобережжі (Київщина, Дніпропетровщина), в Кіровоградській області, на півночі Миколаївщини, на півдні Чернігівської області й Полтавщини. У цих регіонах спостерігались такі несприятливі погодні умови: сніг випадав після морозів, або підмерзлу землю накривав льодяний дощ, який переходив у сніг, а оскільки сніговий покрив тримався доволі довго, відповідно, рослини не дихали, що призводило до їх випрівання.
Загалом ушкоджені рослини, навіть ті, що ввійшли в зиму розвиненими, після таких несприятливих умов значно втрачали вегетативну масу, перебували у стресі. Натомість, як відомо, уражена листкова поверхня, точка росту – це вікно для проникнення й розвитку хвороб, зокрема фомозу, кореневих гнилей, бактеріозів тощо. Відповідно, дуже багато скарг аграріїв про випадіння посівів ріпаку було на початку квітня. Загалом частка пересіяних площ ріпаку сягає 7%.
Звісно, в кожному регіоні ситуація відрізняється, наприклад, на Заході України, в Одеській і Миколаївській областях стан посівів здебільшого задовільний. Ще одна причина незадовільного стану ріпаку – зволікання з унесенням добрив і ЗЗР на ослаблені після складної зими посіви, які були пошкоджені хворобами й шкідниками.
«Чимало господарів розмірковували, чи варто їх лишати для подальшої роботи. Якщо рішення все-таки було позитивним, то така затримка з проведенням технологічних операцій негативно позначилася на фітосанітарному стані посівів – ріпак уражували хвороби, заселяли прихованохоботники, квіткоїди й інші шкідники. Проте загалом ситуація із заселеністю посівів ріпаку шкідниками цієї весни була типовою. Окрім того, дефіцит азотних добрив, з яким стикнулися деякі господарства навесні цього року, також позначився на живленні ріпаку й, відповідно, його розвитку»,
– зазначає Артем Юр’єв.
Нагадаємо, ранні зернові на Одещині збирають з урожайністю 4,38 т/га.