«Чекати з полону — це теж тортури»: донька черкаського азовця розповіла про чотири роки невідомості (ВІДЕО)

Софія Крохмалюк розповіла про те, які тортури переносять рідні військовополонених

росія завдає тортур не лише військовополоненим, а й їхнім рідним. Очікування звістки про близьку людину стає окремою формою психологічного катування.

Про це в інтерв’ю «18000» розповіла черкащанка Софія Крохмалюк – донька начальника медичної служби ОЗСП «Азов», а нині 12‐ї бригади спеціального призначення «Азов» Олександра «Крохи» Крохмалюка.

За  словами Софії, під час міжнародного заходу «Анатомія тортур», присвячених російським злочинам проти військовополонених, вона свідомо вирішила говорити не лише про фізичні катування, а й про те, через що проходять рідні бранців. Софія переконана, що така політика рф є спеціальною.

- Поведінка росії щодо полонених, це про тортури й до цивільних, бо одна людина в полоні, але це охоплює всю сім’ю військового. Це насправді метод знищення українців росіянами, – вважає Софія.

Міжнародна конференція «Анатомія тортур». Фото з архіву Софії Крохмалюк

За словами Софії, найважчим у багаторічному очікуванні була саме відсутність будь‐якої інформації про батька.

- Біль, який ти відчуваєш, і надія, що постійно згасає. Після кожного обміну надія стає все меншою, а потім ти мусиш знову збирати себе докупи, щоб її відродити. Важко словами пояснити, який вплив це має на життя і психіку кожного, хто чекає рідну людину з полону, – наголосила вона.

За словами Софії, рф навмисно ізолює військовополонених «Азову», щоб їхні рідні не могли отримати жодної інформації про них.

- Я знаю, що росіяни роблять усе, аби військовополонені «Азову» не перетиналися з російськими ув’язненими. Єдиний спосіб дізнатися хоч якусь інформацію про свого рідного – поспілкуватися з людьми, які повернулися з полону. Інший варіант – якщо полонений визнає обвинувачення, які йому висуває росія. Тоді під час слідства йому призначають адвоката і він може листуватися з рідними. Але й ці листи проходять цензуру, – розповіла донька «Крохи».

Азовець Олександр «Кроха» Крохмалюк. Фото з аріхву Софії Крохмалюк

Софія пригадує, що у 2025 році отримала фрагмент листа від сина іншого полоненого азовця з позивним «Орден». У ньому повідомлялося, що її батька «вже давно немає серед живих».

- Десять місяців – із 2024 до 2025 року – я жила з думкою, що тато «200». Усі, хто повертався з полону, говорили мені, що він загинув. Попри те, що в мене було багато знайомих у різних державних структурах, я не могла знайти жодного підтвердження чи спростування цієї інформації. Я не говорила про це ні мамі, ні брату тата. Просто жила з цим, сподіваючись, що це неправда, – сказала вона.

Згодом зʼявилась інформація про ймовірне перебування батька у СІЗО Камишина. Однак нині, після всіх експертиз, перебування Крохи там – під сумнівом, триває слідство.

- Коли я знайшла його там, майже рік жила з думкою: «Боже, він живий». Це давало мені сили не думати, що, можливо, я вже його втратила. Але згодом виявилося, що 18 вересня його тіло вже повернули в Україну. Від вересня до травня він був на Батьківщині, а я нічого про це не знала. Про смерть батька  дізналася лише після того, як два ДНК‐дослідження підтвердили повний збіг, – розповіла Софія Крохмалюк.

Дивіться інтерв’ю із Софією Крохмалюк