Логістика в Чорному мору - одному із ключових центрів світової торгівлі зерном і життєво важливому для України каналу зв’язку зі світовою економікою - цього літа зазнала кардинальних змін. Атаки росії спричинили пожежі на суднах та портовій інфраструктурі і є тривожним сигналом для світу. Останнім часом Україна теж завдала низки ударів по суднам і портам рф.

Про це пише ЦТС з посиланням на The Wall Street Journal.

У ніч на середу Україна завдала ракетно-дронового удару по російському чорноморському портовому місту Новоросійську, уразивши "позиції протиповітряної оборони, причали та портову інфраструктуру", заявив президент України Володимир Зеленський.

Росія передислокувала значну частину свого Чорноморського флоту до Новоросійська на початку війни після неодноразових українських ударів по її кораблях, що перебували в портах окупованого Криму. "Окупаційний флот і вся інфраструктура, яка його забезпечує, не будуть у безпеці, доки триває російська агресія", - заявив Зеленський.

Нічна атака стала останньою в низці ударів, які демонструють дедалі більшу спроможність України завдавати ударів по чорноморському узбережжю росії. У поєднанні з російськими атаками це вже створює загрозу припинення комерційного судноплавства одним із найважливіших морських коридорів світу. Україна є одним з найбільших експортерів зерна у світі, а поставки пшениці є життєво важливим джерелом продовольства для багатьох бідних країн.

Чорне море, торговельні маршрути якого проходять через Босфор і забезпечують доставку українського та російського експорту до решти світу, вже було важливим важелем у цій війні. У 2023 році росія неодноразово завдавала ударів по українських портах, уповільнюючи експорт зерна.

Відмінність цього разу полягає в тому, що Україна може завдавати ударів у відповідь.

Супутні збитки для решти світу внаслідок того, що дві країни намагаються вразити економічні точки тиску одна одної, можуть виявитися значними.

Київ проводить власну кампанію проти російських морських маршрутів у східній частині Чорного моря, де українські дрони полюють на нафтові танкери, що прямують до російських портів або виходять із них. Адміністрація Трампа, стурбована зростанням цін на енергоносії на тлі конфлікту між США та Іраном, закликала Україну обмежити атаки на судна, які не належать росії.

За останні тижні українські підрозділи безпілотних систем заявили про ураження 134 суден, що належать до російського так званого тіньового флоту, в Азовському морі, розташованому на схід від Криму, а також ще 84 суден безпосередньо в Чорному морі. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді назвав ці атаки частиною ширшої стратегії, спрямованої на те, щоб зробити окупований росією півострів непридатним для перебування окупаційних сил.

Ефективність цих атак настільки висока, що вони викликають занепокоєння інших країн, оскільки удари по танкерах та об’єктах поблизу порту Новоросійськ ускладнюють роботу Каспійського трубопровідного консорціуму, через який транспортується майже 2% світової нафти, значна частина якої походить із Казахстану. Серед акціонерів консорціуму є американські нафтові гіганти Chevron та ExxonMobil. 

Торгівля зерном стала економічною опорою для Києва під час війни - і, схоже, Москва тепер має намір перекрити цей канал. Росія завдала серії нещодавніх ударів по трьох ключових портах Одеської області, а також по міжнародних суднах, які намагаються до них дістатися. Аналітики вважають, що ескалація може призвести до зростання цін на продовольство в уразливих країнах Африки та інших регіонах.

Минулого тижня російські ракети вразили два міжнародні торговельні судна в Чорному морі, повідомила служба MarineTraffic компанії Kpler. За її даними, одне із суден перевозило пшеницю. Міністерство оборони росії заявило, що судна були нібито завантажені зброєю.

За даними прокуратури Одеської області, з 20 червня російські безпілотники та ракети вразили 57 суден, більшість із яких ходили під прапорами інших країн. Унаслідок атак загинула щонайменше 21 людина. Ця хвиля ударів становить майже третину всіх атак на судна від початку повномасштабного вторгнення росії приблизно чотири з половиною роки тому.

"Наразі ми опинилися в ситуації, схожій на ту, з якою зіткнулися у 2023 році, коли наш зерновий коридор фактично припинив роботу. Ситуація дуже схожа з точки зору настроїв, поведінки ринку та того, як усе розгортається", - зазнвачив Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій України.

Пік українського аграрного експорту зазвичай припадає на вересень. Припинення судноплавства Чорним морем змусило б Україну покладатися на річкові, залізничні та автомобільні маршрути, однак пропускна спроможність таких альтернативних шляхів обмежена. 

"Так само, як Іран атакував енергетичні маршрути в Ормузькій протоці, росія зараз атакує світові продовольчі ринки в Чорному морі", - заявив минулого місяця міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Він попередив про можливе зростання цін для мільйонів людей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці й закликав до термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН для розгляду цієї проблеми. Судноплавний гігант Maersk заявив, що нинішня ситуація в порту Чорноморськ змусила компанію призупинити там операції до подальшого повідомлення, перенаправивши частину суден до румунського порту. Kernel, один із провідних експортерів соняшникової олії та зерна, також припинив роботу в Чорноморську через посилення російських атак.

У липні ф’ючерси на пшеницю на Чиказькій товарній біржі вперше з кінця 2023 року перевищили позначку в $7 за бушель. На зростання цін вплинули наслідки обстрілів у поєднанні з посиленням спеки в основних регіонах вирощування пшениці у світі. Відтоді ціни дещо відступили.

У липні понад половина російських нафтопереробних потужностей була виведена з ладу внаслідок українських атак, згідно з оцінками техаської компанії IIR Energy, яка спеціалізується на даних та аналітиці енергетичного ринку.

Схоже, що жодна зі сторін не має особливих стимулів для деескалації.

Під час російських атак на зернові перевезення у 2023 році Україна переорієнтувалася на свої порти на Дунаї, а отже, була змушена покладатися на сусідні країни, які дозволяли українській пшениці проходити через їхню територію.

Навіть якщо Києву вдасться повторити цей сценарій, перевезення Дунаєм є значно дорожчими для судноплавства, а річкові порти можуть забезпечити лише до третини потреб України, зазначають аналітики.