Чи може довідка Держаудитслужби бути доказом у кримінальній справі: позиція Верховного Суду

Довідки Державної аудиторської служби України є документами, які ч. 2 ст. 84 КПК відносить до процесуальних джерел доказів, а тому відомості, що містяться у цих документах, є належними та допустимими доказами.

Справа стосувалася обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України — зокрема, у зловживанні владою або службовим становищем та службовому підробленні.

Вищий антикорупційний суд виправдав обвинуваченого.

Однак Апеляційна палата ВАКС скасувала виправдувальний вирок та ухвалила новий — обвинуваченого визнали винуватим за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК.

Одним із документів, який використовувався у справі, була довідка Державної аудиторської служби України щодо збитків.

У касаційній скарзі захисник поставив під сумнів недопустимість довідку, оскільки, на його думку, вона отримана внаслідок не передбаченої КПК слідчої (процесуальної) дії.

Верховний Суд із таким підходом не погодився та залишив без зміни вирок АП ВАКС.

Що вказав Верховний Суд

Колегія суддів ККС зазначила, що АП ВАКС не погодилась з висновком суду про визнання недостовірним доказом довідки Державної аудиторської служби. При цьому суд звернув увагу на те, що з вищевказаної довідки на виконання листа детектива НАБУ, вбачається, що Державною аудиторською службою було проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі – БФ АМПУ) в частині укладання та виконання договору з Дніпровською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське монтажно-виробниче підприємство «Електропівденмонтаж».

Згідно з довідкою заступник начальника відділу Державної аудиторської служби України взяла участь в перевірці окремих питань фінансово-господарської діяльності БФ АМПУ.

Суд вказав, що сторона кримінального провадження вправі залучати спеціалістом особу, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування, окрім технічних, інших засобів і могла надавати консультації з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Для цього спеціалісту надавалось право, зокрема, звертати увагу сторони кримінального провадження на характерні обставини чи особливості документів. Зазначене повною мірою кореспондувалось із правом НАБУ, визначеним у п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України», зокрема, залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень НАБУ.

Водночас наведений Закон, згідно зі ст. 1 КПК, є частиною кримінального процесуального законодавства України, відповідно до якого визначається порядок кримінального провадження на території України. Залучення спеціалістів Державної аудиторської служби України та складання останніми довідки відповідає вищенаведеним положенням.

Відтак, Верховний Суд вказав, що вищезазначена довідка є документом, які ч. 2 ст. 84 КПК віднесено до процесуальних джерел доказів, а тому відомості, що містяться у цих документах, суд прийняв як належний та допустимий доказ, надавши йому оцінку у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження.

Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 14 липня 2026 року у справі № 991/6646/20 (провадження № 51-2431км25).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.