Конференція з питань відновлення України, що відгриміла в Гданську і вже лишилася у минулому, лишила по собі також відмінні враження у представників різних сфер.
Від експертної спільноти і громадського сектора часом чути розчарування через те, що ця подія знову не стала місцем, де вдалося би подолати проблеми з європейськими реформами в Україні. А ці проблеми – дедалі серйозніші. І ЄС про це вже знає.
По суті, європейські партнери України стоять перед непростим вибором.
Розмову про це з виконавчим директором фундації DEJURE Михайлом Жернаковим "ЄвроПравда" записала у Брюсселі. Там з візитом перебувала група українських експертів, що пояснювали в інституціях ЄС, що ж відбувається з реформами у сферах верховенства права і протидії корупції.
Жернаков наполягає, що наразі можна говорити навіть про ознаки відкату однієї з ключових реформ. Про це та інше – у матеріалі Два варіанти покарання України. Як ЄС опинився перед складним вибором через судову "реформу". Далі – основні його тези.
Ситуація з реформами в Україні – "не дуже". Однак попри це, від Єврокомісії ми чуємо заяви, що все добре.
Готовність ЄС закривати очі на проблеми в Україні не є чимось новим. Втім, рік тому ця політика погано закінчилося – атакою на громадянське суспільство, а також на НАБУ і САП. Тоді, завдяки стихійним протестам "людей з картонками", це дивом вдалося розвернути. Але зараз ми стаємо на ті самі граблі.
Понад те, ми отримали прецедент, якого минулого року не було.
Україна ухвалила закон, який за своєю суттю є антиреформою – йдеться про закон щодо декларацій доброчесності суддів, – але Єврокомісія схвалила цей закон як виконане зобов’язання.
У Єврокомісії мають пояснення своїх дій, і вони небезпідставні. Це – спроба врятувати виділені для України кошти. Йдеться про значну суму, 400 млн євро, що були прив’язані до реформи декларацій доброчесності суддів.
Через це створюється прецедент: уперше за 12 років європейської допомоги Київ може отримати кошти за те, що він зробив антиреформу.
І цей прецедент матиме неймовірні наслідки як конкретно у цій галузі, так і для перебігу реформ в Україні загалом.
Декларації доброчесності судів – це один з небагатьох шляхів очищення української судової системи.
Детально про цей закон, його зміст та наслідки йшлося у статті "ЄвроПравди" "Як поступки ЄС вбивають шанс на очищення Верховного суду".
Держави-члени зараз опинилися у непростій ситуації. Вони розуміють, що в Україні ухвалили антиреформу, і стоять перед вибором. Вони можуть або заплющити на це очі, підписатися під антиреформою і погодити виділення траншу, розуміючи, що це зашкодить реформам в Україні, у тому числі – призупинить реформи, необхідні для членства. Зокрема, це на досить довгий час закриє можливість змін у Верховному суді.
Або ж їм треба взяти на себе непросту місію і поставити питання руба, що ми не дамо гроші, доки вимога не буде виконана; але тоді вони зіткнуться зі звинуваченнями, що вони не хочуть допомагати Україні, і що через них Україна недоотримала критично важливі гроші. А це також – небажаний, неприємний для них розвиток.
Тож зараз неможливо визначити, який вибір вони зроблять.
Держави-члени у неофіційних розмовах кажуть, що це непростий вибір, і кажуть, що у цю ситуацію їх завела Єврокомісія.
За цими подіями лишається питання: чи є на Банковій розуміння, що без реформ у сфері верховенства права не буде руху України до ЄС. Бо схоже, що у багатьох причетних до ухвалення рішень є відчуття, що нас можуть прийняти "і так".
Я дуже сподіваюся, що ми не дійдемо до потреби знову виходити на майдан.
Але треба, щоб і наша влада, і європейські партнери почули українське суспільство. А соцопитування свідчать, що суспільство вимагає реформ.
Нещодавно вийшло дослідження КМІС, яке засвідчило: українці просять, щоб ЄС тиснув на владу.
Більше пояснень Жернакова – в матеріалі Два варіанти покарання України. Як ЄС опинився перед складним вибором через судову "реформу".