Чи може Україна залишитися без інтернету: уряд готує резервний план на випадок масштабних ударів

Україна готується до найскладнішого сценарію для інтернет-інфраструктури. Частину цифрових систем можуть перенести у хмарні середовища та за кордон, щоб навіть після пошкодження окремих дата-центрів ключові сервіси продовжували працювати

Питання про те, чи здатна Україна зберегти стабільний інтернет у разі масштабних ударів по цифровій інфраструктурі, зараз розглядають на рівні уряду, пише судово-юридична газета.

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що під час побудови системи захисту необхідно виходити саме з найгіршого можливого сценарію.

«Щось повинно бути в «хмарі», щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути «мікс», а щось повинно бути – всі три одночасно. Але те, що треба виходити із найгіршого сценарію і саме так мислити і саме так будувати себе – факт», — сказав Корецький в ефірі телемарафону.

За його словами, йдеться про те, щоб критично важливі системи не залежали від одного конкретного місця або дата-центру.

Чому питання інтернету стало настільки актуальним

Причина — пошкодження української цифрової та телекомунікаційної інфраструктури внаслідок ударів.

23 вересня було пошкоджено обладнання одного зі столичних дата-центрів. Через це проблеми з доступом до інтернету виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств у Києві та області.

Наступного дня про пошкодження своєї інфраструктури повідомили, зокрема, провайдери «Домонет», Kievnet і Faust. Також було знищено дата-центр, де розміщувалися потужності хостинг-провайдера MiroHost. 25 вересня стало відомо про пошкодження дата-центру «Датагруп».

Тобто ризик для користувачів — не теоретичний. Окремі пошкодження вже призводили до перебоїв зі зв'язком та інтернетом у конкретних регіонах.

Водночас із цього не випливає, що вся країна залишиться без інтернету в разі пошкодження одного чи навіть кількох дата-центрів. Саме для зменшення такого ризику і потрібне резервування.

Що означає «хмара» і навіщо системи хочуть переносити за кордон

Фраза Корецького про «хмару» не означає, що інтернет в Україні фізично перенесуть кудись за межі країни.

Йдеться про розміщення даних, програм та обчислювальних потужностей у розподіленій інфраструктурі. Якщо частина систем працює не на одному українському майданчику, пошкодження конкретного дата-центру не обов'язково означатиме припинення роботи всього сервісу.

Ще один варіант — розміщення резервних потужностей за кордоном. У такому випадку частина інфраструктури фізично перебуватиме в іншій країні й не залежатиме від стану конкретних українських об'єктів.

Третій підхід — поєднання кількох варіантів. Саме його Корецький назвав «міксом». Для найбільш важливих систем можуть одночасно використовуватися локальні дата-центри, хмарні ресурси та резервні потужності за межами України.

Зеленський раніше повідомив про посилення захисту дата-центрів

25 вересня президент Володимир Зеленський після засідання Ставки заявив, що в Україні ухвалили додаткові рішення щодо захисту дата-центрів та інших об'єктів, критично важливих для сфери зв'язку.

«Були ухвалені й додаткові рішення для захисту та гарантування безперервної роботи нашої інфраструктури дата-центрів та інших об’єктів, які мають критичне значення у сфері зв’язку», — повідомив президент.

Деталі цих заходів публічно не розкривалися.

Це логічно, адже йдеться про об'єкти критичної інфраструктури та заходи щодо їхнього захисту.

Чи може Україна повністю залишитися без інтернету

Заява Сергія Корецького не означає, що уряд прогнозує повне відключення України від інтернету.

Навпаки, його слова свідчать про підготовку інфраструктури саме до ситуації, коли окремі її елементи можуть бути пошкоджені або знищені.

Стійкість інтернету залежить не від одного дата-центру. Це велика система, у якій працюють провайдери, мережеве обладнання, магістральні канали, точки обміну трафіком, дата-центри та інші елементи. Якщо критично важливі компоненти дублюються, вихід з ладу одного майданчика не обов'язково призводить до масштабного відключення.

Саме тому Корецький говорить про різні способи резервування.

Що це означає для українських користувачів

Для більшості українців у повсякденному житті це насамперед означає необхідність створити таку інфраструктуру, за якої пошкодження окремих об'єктів не призводитиме до тривалого припинення роботи цифрових сервісів.

Водночас локальні перебої повністю виключити неможливо. Якщо пошкоджено обладнання конкретного провайдера або мережевий вузол, частина абонентів може тимчасово залишитися без зв'язку.

Тому уряд зараз говорить не стільки про «захист одного дата-центру», скільки про розподілену та резервну систему, яка повинна продовжувати працювати навіть за серйозних пошкоджень окремих її частин.

Після останніх атак це питання стало практичним, а не теоретичним: проблеми з інтернетом уже виникали в окремих районах, а влада заявила про додаткові рішення для захисту критичної інфраструктури зв'язку.

Радіо Трек: НОВИНИ