Перше підживлення моркви та буряка відіграє важливу роль у формуванні великих і солодких коренеплодів. Багато городників припускаються поширеної помилки, одразу вносячи калійні та фосфорні добрива, сподіваючись прискорити розвиток кореня.
Однак для формування потужного коренеплоду рослині спочатку потрібно наростити здорове та міцне бадилля. Саме тому на початковому етапі розвитку морква і буряк найбільше потребують азоту.
Чим підживити моркву та буряк після появи сходів
Перше підживлення моркви проводять після появи 2–3 справжніх листків. Добрива вносять лише у вологий ґрунт — після дощу або поливу, щоб не пошкодити молоді корінці.
Для підживлення підійдуть азотні добрива:
- аміачна селітра — 1 столова ложка на 10 л води;
- сечовина — 1 столова ложка на 10 л води.
Розчином поливають рослини під корінь.
Також можна використовувати комплексні добрива для коренеплодів, наприклад спеціалізовані суміші для моркви та буряка або нітроамофоску. Вони містять не лише азот для розвитку листя, а й фосфор та калій, необхідні для майбутнього формування коренеплодів. Використовувати такі препарати слід відповідно до інструкції виробника.
Натуральні способи підживлення
Для прихильників органічного землеробства існує кілька перевірених варіантів:
- Деревна зола. Її рівномірно розсипають у міжряддях із розрахунку приблизно одна сірникова коробка на квадратний метр, після чого ґрунт розпушують і поливають.
- Настій золи. Одну склянку золи заливають 10 л води, настоюють протягом доби, проціджують і використовують для поливу.
- Настій пташиного посліду. Одну частину посліду змішують із 15 частинами води та настоюють три доби. Перед використанням 1 л отриманого концентрату розводять у 10 л води.
- Настій кропиви. Ємність на дві третини заповнюють кропивою, доливають водою та залишають бродити на 10–14 днів. Для поливу 0,5 л настою розводять у 10 л води.
- Йодний розчин. На 10 л води додають 20 крапель йоду та поливають рослини під корінь.
Для буряка після сходів підходять ті самі добрива та схеми підживлення. Водночас важливо дотримуватися міри: надлишок азоту стимулює ріст бадилля, але може негативно вплинути на розмір і якість коренеплодів. Також не рекомендується використовувати свіжий гній, оскільки він підвищує ризик розвитку хвороб і може спричинити деформацію коренів.
Через 2–3 тижні після першого підживлення проводять друге, роблячи акцент на калії та фосфорі. Для цього використовують деревну золу, сульфат калію або монофосфат калію.
У середині літа, коли коренеплоди активно формуються, проводять третє підживлення. У цей період вносять лише калійно-фосфорні добрива, повністю виключаючи азот. Такий підхід сприяє накопиченню цукрів, покращує смакові якості моркви та буряка і забезпечує їх тривале зберігання.