Чоловік доглядав батька з інвалідністю І групи, але ТЦК відмовив у відстрочці через матір-пенсіонерку: суд скасував рішення ТЦК

Харківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення комісії ТЦК, яка відмовила чоловіку у відстрочці від мобілізації через те, що його батько, який має інвалідність І групи, перебуває у шлюбі з пенсіонеркою.

Чоловік неодноразово отримував відстрочку за тією самою підставою, однак у серпні 2025 року комісія відмовила йому, пославшись на те, що мати, яка не є військовозобов’язаною та досягла пенсійного віку, може за законом утримувати свого чоловіка.

Обставини справи

Позивач перебуває на військовому обліку з 4 березня 2025 року. Він є сином особи, якій встановлено інвалідність І групи безстроково, та особи пенсійного віку.

Чоловік звертався за відстрочкою на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

24 червня 2024 року він подав заяву про надання відстрочки. 19 вересня 2024 року йому видали довідку про її надання до 10 листопада 2024 року.

Надалі на підставі заяви від 5 лютого 2025 року чоловіку знову надали відстрочку. Згідно з електронними військово-обліковими документами, вона діяла до 8 травня 2025 року.

9 червня 2025 року він повторно звернувся із заявою та 13 червня отримав довідку про відстрочку до 7 серпня 2025 року.

12 серпня 2025 року чоловік знову подав заяву про надання відстрочки за тими самими обставинами та надав повний пакет необхідних документів.

Однак протоколом комісії № 109 від 28 серпня 2025 року йому відмовили у відстрочці.

Причиною стало те, що батько позивача, який має інвалідність І групи, перебуває у шлюбі з жінкою, яка не є військовозобов’язаною та, на думку комісії, може утримувати свого чоловіка.

Позиція позивача

Чоловік зазначав, що його батько має інвалідність І групи, а мати є особою пенсійного віку і не може утримувати чоловіка.

За його словами, саме він має право на відстрочку, оскільки є сином особи з інвалідністю І групи.

Позивач також наголошував, що раніше за тих самих обставин йому вже надавали відстрочку. Тому рішення комісії про відмову він вважав необґрунтованим та прийнятим із порушенням вимог законодавства.

У суді він просив визнати протиправним рішення комісії, оформлене протоколом № 109 від 28 серпня 2025 року, та зобов’язати її повторно розглянути заяву про надання відстрочки.

Що заявила комісія

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

У відзиві зазначалося, що рішення було прийняте відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, та пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Комісія виходила з того, що батько позивача, який має інвалідність І групи, перебуває у шлюбі з особою, яка не є військовозобов’язаною та отримує пенсію за віком.

Відповідач послався на статтю 75 Сімейного кодексу України, відповідно до якої один із подружжя може бути зобов’язаний матеріально утримувати другого, якщо той є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги.

Тому, на думку комісії, була відсутня передбачена законом умова щодо відсутності інших осіб, які зобов’язані утримувати батька позивача.

Водночас відповідач зазначив, що після оскаржуваного рішення чоловіку фактично надали відстрочки на періоди з 10 грудня 2025 року до 4 лютого 2026 року та з 6 лютого до 3 травня 2026 року. У зв’язку з цим комісія вважала вимогу про повторний розгляд заяви неактуальною.

Що передбачає закон

Пункт 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає відстрочку для військовозобов’язаних, які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи.

Водночас закон встановлює умову — відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати особу з інвалідністю.

Винятками є випадки, коли такі особи самі мають інвалідність, потребують постійного догляду, перебувають під арештом або відбувають покарання.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, визначає процедуру надання відстрочки.

Зокрема, додаток 5 до цього Порядку містить перелік документів, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону. Серед них — документи про інвалідність, родинні зв’язки та неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними і зобов’язані за законом утримувати особу з інвалідністю.

Відповідно до частин другої–четвертої статті 75 Сімейного кодексу України право на утримання має той із подружжя, хто є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги, якщо другий із подружжя може її надавати.

Непрацездатним вважається, зокрема, той із подружжя, хто досяг пенсійного віку або є особою з інвалідністю.

Чому суд скасував відмову

Суд встановив, що наданих у справі документів було достатньо для вирішення питання про надання позивачу відстрочки.

Вони підтверджували, що його батько є особою з інвалідністю І групи.

За результатами оцінки матеріалів справи суд визнав оскаржуване рішення комісії про відмову у відстрочці протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас суд не задовольнив вимогу про повторний розгляд заяви.

Після подання заяви від 12 серпня 2025 року відповідач 10 грудня 2025 року та 6 лютого 2026 року прийняв протокольні рішення про надання чоловіку чергових відстрочок.

Тому суд дійшов висновку, що питання, порушене у заяві від 12 серпня 2025 року, фактично вже було вирішене, а сама заява вичерпала свою дію.

На думку суду, зобов’язання комісії повторно розглядати цю заяву не забезпечило б ефективного захисту прав позивача.

Що вирішив суд

Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/24573/25 позов задовольнив частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення про ненадання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією, оформлене протоколом комісії № 109 від 28 серпня 2025 року.

Водночас у задоволенні вимоги про зобов’язання комісії повторно розглянути заяву суд не знайшов підстав, оскільки питання відстрочки надалі фактично було вирішене.

Також суд постановив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.