Чоловік на метадоновій терапії з ампутацією пальця та гепатитом оскаржив мобілізацію: що вирішив суд
Дніпропетровський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовом чоловіка, який просив визнати протиправним і скасувати наказ територіального центру комплектування та соціальної підтримки про його призов на військову службу під час мобілізації. Справу розглядали за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач також просив зобов’язати військову частину ухвалити рішення про його звільнення з військової служби та виключити його зі списків особового складу. Суд відмовив у задоволенні позову повністю.
Чому чоловік оскаржував мобілізацію
Позивач вважав, що його мобілізували незаконно. На його думку, під час призову були порушені вимоги законодавства, які регулюють процедуру мобілізації — від оповіщення громадянина та його доставлення до проходження військово-лікарської комісії.
Він посилався на стан свого здоров’я. Зокрема, відповідно до офіційної відповіді закладу охорони здоров’я, чоловік безперервно отримує замісну підтримувальну терапію препаратом «Метадону гідрохлорид» у дозуванні 75 мг на добу.
Також позивач мав підтвердження відсутності пальця з формуванням чотирипалої кисті.
Він стверджував, що військово-лікарська комісія провела огляд із порушеннями, оскільки йому та його представнику не надали довідку комісії та матеріали медичного огляду.
Позивач вважав, що за наявності зазначених діагнозів належне проходження військово-лікарської комісії мало б призвести до визнання його непридатним до військової служби.
Що пояснив ТЦК
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у відзиві зазначив, що до 20 січня 2026 року позивач перебував на військовому обліку.
Через його неприбуття за повісткою 14 березня 2025 року ТЦК звернувся до органів поліції щодо його доставлення.
20 січня 2026 року чоловіка доставили працівники поліції. Під час спілкування з ним встановили, що він підлягає призову на військову службу.
Того ж дня позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії. За його результатами чоловіка визнали придатним до військової служби на підставі статей 62в, 4в графи ІІ Розкладу хвороб.
Після цього наказом від 20 січня 2026 року №271-М його призвали на військову службу за мобілізацією та направили до військової частини. У зв’язку з цим чоловіка зняли з військового обліку.
У ТЦК також пояснили, що персонал позаштатної військово-лікарської комісії є медичним персоналом комунального некомерційного підприємства, а штатні комісії перевіряють відповідність постанов позаштатних ВЛК.
Якщо громадянин не погоджується з рішенням ВЛК, він може звернутися зі скаргою до штатної військово-лікарської комісії.
Водночас скасування наказу про призов саме по собі не є підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби, оскільки закон визначає окремі підстави для такого звільнення.
26 березня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій зазначено, що він має тяжкі та об`єктивні вади здоров`я, серед яких ампутація фаланг, вірусний гепатит та, найголовніше, синдром залежності від психоактивних речовин (діагноз F11.20). Він офіційно перебуває на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ) та потребує щоденного прийому препарату "Метадон". Проходження реальної військово-лікарської комісії особою з такими діагнозами неминуче призвело б до визнання його непридатним. Неможливо скласти загальний аналіз крові, серологічні аналізи на гепатити та ВІЛ, а також провести огляд психіатра особи з діагнозом F11.20 без фіксації цих результатів у картці обстеження. Також у матеріалах, доданих до відзиву відповідачем, міститься "акт доставлення", за допомогою якого територіальний центр комплектування намагається виправдати примусове перебування його у своєму приміщенні та виставити його "порушником". Проте, відповідач не надав суду ані протоколу про адміністративне затримання, ані протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього. Наданий відповідачем "акт доставлення" не є процесуальним документом у розумінні КУпАП та не передбачений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560. Складання неіснуючих у правовому полі "Актів доставлення" замість визначених законом протоколів є само документованим підтвердженням протиправного примусу, під тиском якого і формувалася вищезгадана довідка ВЛК.
Позивач повідомив про поранення
У травні 2026 року чоловік долучив до справи документи, які підтверджували отримання ним бойових ушкоджень 14 травня 2026 року під час перебування в зоні виконання бойових завдань.
Йшлося про акубаротравму та вогнепальні осколкові поранення. Після цього позивач перебував на стаціонарному лікуванні.
Водночас він наголошував на наявності синдрому залежності від психоактивних речовин, офіційному проходженні замісної підтримувальної терапії та необхідності щоденного прийому препарату.
Позивач також зазначав, що «акт доставлення» не є процесуальним документом у розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Чому суд не скасував наказ про мобілізацію
Суд у справі № 160/4286/26 встановив, що 20 січня 2026 року позивача взяли на військовий облік у територіальному центрі комплектування та того самого дня зняли з нього у зв’язку з мобілізацією.
Довідкою військово-лікарської комісії від 20 січня 2026 року чоловіка визнали придатним до військової служби. Витягом із наказу №271-м від того ж дня його призвали на військову службу під час мобілізації та направили до військової частини.
Водночас постанову військово-лікарської комісії позивач не оскаржував.
Суд зазначив, що може перевіряти дотримання процедури проходження військово-лікарської комісії, однак оцінювати діагноз позивача на предмет його відповідності конкретним статтям Розкладу хвороб у межах цієї справи не може. Постанова ВЛК не була оскаржена та залишалася чинною.
Матеріали справи не підтвердили, що на момент видання наказу позивач не підлягав мобілізації за станом здоров’я або з інших передбачених законом підстав. Також він не надав доказів наявності підстав для бронювання.
Тому суд дійшов висновку, що територіальний центр комплектування правомірно здійснив призов.
Чому суд не зобов’язав військову частину звільнити чоловіка
Суд також зазначив, що після направлення до військової частини позивач набув статусу військовослужбовця.
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби не передбачають звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов.
При цьому матеріали справи не містили доказів звернення позивача до військової частини з рапортом про звільнення з підстав, передбачених законодавством.
Тому вимога про зобов’язання військової частини звільнити його з військової служби є похідною від вимоги про скасування наказу про призов, у задоволенні якої суд також відмовив.
У підсумку суд визнав оскаржуваний наказ правомірним та відмовив у задоволенні позову повністю.
Судовий збір не стягується.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
