Чоловіка мобілізували з низкою захворювань і призначили гранатометником: чому суд відмовив у позові

Чоловіка, якого у 2024 році визнали тимчасово непридатним до військової служби, після повторного медогляду мобілізували та призначили на посаду гранатометника.

Попри низку захворювань, зокрема гіпертонічну хворобу, цукровий діабет та наслідки порушення мозкового кровообігу, ВЛК визнала його придатним до служби в підрозділах забезпечення та охорони.

Військовий не погодився з таким висновком і звернувся до суду, вимагаючи скасувати постанову ВЛК, накази про мобілізацію та призначення на посаду, а також звільнити його зі служби.

Однак Чернігівський окружний адміністративний суд відмовив у позові, пояснивши, чому навіть за наявності серйозних діагнозів не може самостійно переглядати медичні висновки ВЛК.

Обставини справи: від тимчасової непридатності до мобілізації

Як встановив суд, у 2024 році чоловіка визнали тимчасово непридатним до військової служби.

У червні 2025 року його направили на повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності. За результатами огляду 10 червня 2025 року військово-лікарська комісія ухвалила постанову про його придатність до військової служби.

Згодом, після звернень представника позивача, було отримано копію довідки ВЛК. У документі зазначалися, зокрема, такі захворювання та стани:

• гіпертонічна хвороба;
• наслідки гострого порушення мозкового кровообігу у 2023 році;
• ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз;
• вперше виявлений цукровий діабет другого типу;
• дисциркуляторна енцефалопатія III ступеня;
• остеохондроз хребта з екструзіями та радикулопатія.

На підставі статей 39б, 40в, 13в, 41б, 64в, 30в графи II Розкладу хвороб ВЛК визнала чоловіка придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення та охорони.

Після цього чоловіка направили для проходження базової загальновійськової підготовки.

17 липня 2025 року наказом командира військової частини його призначили на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони та зарахували до списків особового складу.

Як зазначив суд, саме із цієї дати позивач набув статусу військовослужбовця та перестав бути військовозобов’язаним.

Що вимагав військовослужбовець у суді

Не погодившись із результатами медичного огляду та подальшою мобілізацією, чоловік звернувся до адміністративного суду.

Після зміни позовних вимог він просив:

• визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК від 10 червня 2025 року;
• скасувати наказ начальника відповідного органу в частині його призову на військову службу під час мобілізації;
• скасувати наказ командира військової частини про призначення на посаду гранатометника та зарахування до списків особового складу;
• зобов’язати військову частину звільнити його з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу.

Основні заперечення позивача стосувалися роботи військово-лікарської комісії.

Зокрема, він стверджував, що ВЛК неправильно оцінила надану ним медичну документацію, а зазначені у довідці назви захворювань і ступінь порушення функцій організму не відповідають його фактичним діагнозам.

Позивач також вважав, що під час проведення медичного огляду було порушено встановлену процедуру.

Відповідач заперечував проти задоволення позову.

Чи може суд перевірити правильність діагнозів та висновку ВЛК

Під час розгляду справи суд проаналізував положення законодавства, які регулюють проведення військово-лікарської експертизи, зокрема Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 року №402.

Суд зазначив, що саме військово-лікарські комісії уповноважені оцінювати стан здоров’я військовозобов’язаних та військовослужбовців і визначати ступінь їхньої придатності до військової служби.

Постанови ВЛК ухвалюються колегіально, більшістю голосів, на підставі результатів медичного огляду, Розкладу хвороб, пояснень щодо застосування його статей та таблиць додаткових вимог до стану здоров’я.

Водночас суд звернув увагу на принципову відмінність між перевіркою законності постанови ВЛК та оцінкою медичної обґрунтованості її висновків.

Для цього він послався на правові позиції Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 Верховний Суд зазначив, що в межах адміністративного судочинства суд не вправі оцінювати професійні дії лікарів — членів ВЛК щодо методів огляду, дослідження медичної документації, визначення діагнозів та їх відповідності конкретним статтям Розкладу хвороб.

Причина полягає в тому, що такі питання потребують спеціальних знань у медичній галузі.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18.

Згідно з нею, до повноважень суду не належить оцінювання того, чи підпадає встановлений діагноз під відповідні статті Розкладу хвороб.

Отже, суд може перевірити, чи дотрималася ВЛК передбаченої законодавством процедури ухвалення постанови, але не може замість лікарів визначити діагноз або встановити інший ступінь придатності до військової служби.

Чому суд відхилив доводи позивача

Оцінюючи аргументи військовослужбовця, суд звернув увагу, що його заперечення насамперед стосувалися правильності медичної оцінки.

Позивач наполягав, що комісія неправильно врахувала медичні документи, а визначені нею діагнози та ступінь порушення функцій організму не відповідають дійсному стану його здоров’я.

 

Однак встановлення наявності чи відсутності певного захворювання, оцінка його тяжкості та визначення придатності до військової служби за результатами медичного обстеження належать до повноважень ВЛК.

Суд наголосив, що не може перебирати на себе функції органу військово-лікарської експертизи.

Водночас у рішенні зазначено, що постанови ВЛК можуть переглядатися відповідними штатними військово-лікарськими комісіями. У спірних питаннях і складних випадках остаточне рішення належить до компетенції Центральної військово-лікарської комісії.

Таким чином, наведені позивачем доводи щодо неправильного визначення діагнозів і ступеня придатності не стали підставою для скасування постанови ВЛК.

За результатами розгляду справи суд відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Чому суд не скасував мобілізацію та не зобов’язав звільнити чоловіка

Окремо суд розглянув вимоги щодо скасування наказів про призов на військову службу, призначення на посаду та звільнення зі служби.

У матеріалах справи містився витяг із наказу командира військової частини від 17 липня 2025 року №198.

Цим наказом чоловіка, призваного на військову службу під час мобілізації, призначили на посаду гранатометника відділення охорони та зарахували до списків особового складу.

Суд також навів відомості з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, згідно з якими 8 серпня 2025 року позивач самовільно залишив військову частину.

Водночас ці відомості наведені судом як дані кримінального провадження, а не як встановлений обвинувальним вироком факт винуватості чоловіка.

Вирішальним для оцінки решти позовних вимог стало те, що суд визнав їх похідними від вимоги про скасування постанови ВЛК.

Оскільки суд відмовив у скасуванні висновку військово-лікарської комісії, він не знайшов підстав і для задоволення пов’язаних із цим вимог щодо наказів та звільнення з військової служби.

Що вирішив суд

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням у справі №620/5200/26 повністю відмовив військовослужбовцю в задоволенні адміністративного позову.

Таким чином, суд не скасував постанову ВЛК від 10 червня 2025 року, наказ про призов під час мобілізації та наказ про призначення на військову посаду.

Також суд відмовив у вимозі зобов’язати військову частину звільнити позивача зі служби та виключити його зі списків особового складу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.