Чому бойові мистецтва це не тільки про силу: як український спортсмен Денис Курдінов будує кар’єру в США

Глядач, що спостерігає за боєм, бачить лише видовище: технічність, швидкість та силу ударів, як рухаються бійці та продовжують поєдинок попри біль та втому. Але навіть найспостережливіші не бачать найголовнішого — того, чому насправді вчать бойові мистецтва. Ці навики малопомітні, але життєво необхідні не тільки на татамі, а й у повсякденному житті.

Про те, які суперсили мають найкращі бійці та як це допомагає поза межами октагона у звичайному житті розповів Денис Курдінов — професійний спортсмен, який зробив ім’я у світі панкратіону та ММА. Володар титулу майстра спорту міжнародного класу, переможець Кубка світу 2019 року, неодноразовий призер світових першостей та п’ятикратний чемпіон України у різних бойових дисциплінах, серед яких панкратіон, бойове самбо й греплінг.

Свої перші кроки у спорті Денис зробив у Криму, де тренувався в секції дзюдо. Згодом приєднався до збірної ХНУВС, де представляв університет на всеукраїнському та міжнародному рівнях у спортивному й бойовому самбо. Сьогодні він мешкає в Маямі, де поєднує спортивну кар’єру з підприємництвом, розвиваючи власну логістичну компанію.

Побудова внутрішньої опори та сили волі

Багатьох дітей віддають до бойових мистецтв не тільки заради навичок самооборони та фізичного розвитку. На таких секціях вчаться не здаватись, йти до кінця та бути впевненим у собі. Без цих якостей неможливо виграти бій, але й дуже важко будувати кар’єру, досягати своїх цілей тощо.

Денис народився у Вінниці, а спортивне загартування отримав у Криму. Першою справжньою дисципліною стало дзюдо. Потрапив туди випадково — під час вуличного тренування з паркуру його помітив тренер і запросив до зали. З того часу розпочався його шлях — тренування, змагання, перемоги.

Ще школярем Денис представляв Крим на турнірах, здобував медалі та поступово формував себе не лише фізично, а й морально. Саме спорт навчив його, що витримка і регулярність — це не пафосні слова, а умови, без яких нічого не вийде.

Коли у 2013 році в нього виявили кісту в голові, здавалося, спорт доведеться поставити на паузу. Але після операції він вирішив не чекати повного відновлення — хотів виступити на чемпіонаті України. Попри заборону, вийшов на змагання і дійшов до фіналу. Золото не дали — не пустили на сутичку. Але для нього це не була поразка. Це був досвід: не слухати страх, коли є ціль.

Вміння розставляти пріоритети та розвиток спортивної кар’єри

Навчаючись у Харкові, Денис поєднував навчання і спорт. Спортивне та бойове самбо, панкратіон, згодом — ММА. Він знову почав вигравати турніри, будував ім’я. Після закінчення університету працював у кіберполіції. Це був період дисципліни, звітів, відповідальності — вже іншого рівня. Системність, якої вимагає державна служба, стала ще одним етапом дорослішання.

Але поєднувати два життя не дали змоги. Коли спортсмена поставили перед вибором, він обрав спорт. І це дало значний буст для його спортивної кар’єри: він почав більше виступати на змаганнях та став тренером.

Не всі бої були переможними, але подекуди це навіть краще та корисніше. Боротьба не це тільки про перемогу, а й про досягнення чіткості.

Дослідження у психології бойових мистецтв підтверджують, що під час реального стресу та навантаження мозок сприймає інформацію по-іншому, ніж у комфортних умовах тренувань. У звичайному житті наш мозок оперує через знайомі патерни, стереотипи, когнітивні помилки мислення та має суттєві прогалини знань, які важко помітити під час тренувань. А під час реальних поєдинків спортсмен дуже швидко  отримує зворотний зв'язок про свої навички і має змогу побачити свої слабкі місця.

Маючи багатий досвід виступів на змаганнях, Денис навчав цьому і своїх підопічних. На тренуваннях він пояснював, що скільки б боєць не тренувався, реальний розвиток своїх навичок він отримує тільки під час реального поєдинку. 

Адаптація до нової реальності 

У скрутні часи людям притаманно діяти виходячи з емоцій. Але підготовлені бійці звикли до стресу, тому навіть у кризових ситуаціях залишаються спокійними та діють раціонально.

І це не випадково: нейронаука підтверджує, що тривалі заняття бойовими мистецтвами збільшують об'єм сірої речовини у префронтальних ділянках, пов'язаних з самоконтролем, увагою та прийняттям рішень. Кожен раз, коли боєць не реагує на провокації з боку опонента, вичікує найкращий момент для удару, піднімається та не здається, він вчить мозок не йти за першим імпульсом. Ці навички суттєво допомагають у житті, особливо під час серйозних випробувань.

У лютому 2022-го замість поїздки на міжнародний турнір, Денис був вимушений евакуюватись з Харкова. У перші тижні повномасштабного вторгнення спортсмен займався волонтерством: вивозив людей, возив гуманітарну допомогу.

Але спорт також залишився важливою частиною життя. Восени він виступив на змаганнях у Чехії, де знову відчув, що хоче повернутись до професійного рівня.

Переїхавши до США за програмою U4U, Денис опинився в Лос-Анджелесі. Щоб мати змогу оплачувати рахунки, почав із найпростішого — роботи трак-драйвера. Вивчився, здав ліцензію, сів за кермо. У січні 2023 року поїхав у перший рейс. За пів року зміг купити свою вантажівку та заснувати власну логістичну компанію.

Зараз у нього 20 траків, команда водіїв і власна справа. Але головне — повернення до тренувань. Нарешті — час для себе, для форми, для наступного бою.

Сьогодні Денис активно тренується та веде перемовини зі своїм наставником Владиславом Сорокою. У квітні 2025 він виступив як секундант Катерини Шакалової на змаганнях ліги PFL. У травні — як рефері на open cup WCFF у Лос-Анджелесі. Поступово він повертається до професійного спорту. 

Що значить бути українським спортсменом за кордоном

Існує стереотип, підкріплений фільмами, що професійні бійці — жорстокі, роками тренуються, щоб стати небезпечним, а отже, у повсякденному житті їм доводиться стримувати свою агресію. Але це не так.
Насправді професійні бійці вчаться розпізнавати свої негативні емоції, замість того, щоб подавляти та заперечувати їх. І це робить їх більш емоційно стабільними. Під час поєдинків вони вчаться керувати своєю агресією, а не бути поглинутими нею. І в цьому проявляється майстерність: спортсмен б’ється не тому, що хоче завдати шкоди іншому, а тому, що він тренується бути спокійним, коли більшість людей втратили б самоконтроль. Найкращі бійці — найшанобливіші.

Починаючи свою кар’єру у новій країні, Денис намагається доносити саме ці цінності. Чесна праця, повага до нової для нього культури, при цьому, не забуваючи власну ідентичність і не зраджуючи власним цінностям.

Олександр МИРОНЕНКО

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube