Чому однакова арабіка різних брендів може виявитися зовсім різною на смак

Ви купили дві пачки кави з написом «100% арабіка». Одна виявилася м’якою, з шоколадними нотами, друга – несподівано кислуватою та фруктовою. Або замовили в кав’ярні напій, який дуже сподобався, знайшли зерна з тієї самої країни, але вдома отримали зовсім інший смак.

Такі ситуації трапляються постійно. І річ не у тому, що хтось робить каву краще чи гірше. Просто назва сорту – далеко не єдине, що справді має значення. Багато залежить від країни походження та ступеня обсмаження. Але й це ще не все. Є ще декілька характеристик, на які варто звертати увагу під час вибору зернової кави.

Країна походження – лише перша підказка

Багато хто починає вибирати каву за країною походження. І це справді допомагає зрозуміти загальний напрямок смаку.

Наприклад, Бразилію часто вибирають прихильники м’якої кави з шоколадними та горіховими відтінками. Ефіопію – ті, кому подобаються яскравіші фруктові та квіткові ноти. Колумбійська кава зазвичай має збалансований смак із відтінками карамелі, шоколаду й червоних ягід, а зерна з Гондурасу нерідко поєднують ноти какао, цитрусових і тропічних фруктів.

Але очікувати, що вся кава з однієї країни буде однаковою, не варто. Тому не слід робити висновки про певний регіон після однієї випадкової упаковки. Якщо напій не сподобався, причина може бути не в країні вирощування, а в ступені обсмаження або особливостях конкретного виробника.

Обсмаження змінює смак кави сильніше, ніж здається

Країна походження задає загальний напрямок смаку, а ступінь обсмаження значною мірою визначає, яким цей смак буде в чашці.

На упаковках ступінь обсмаження позначають по-різному: словами, символами зерен або у вигляді шкали. При цьому єдиного стандарту немає. Чотири зафарбовані зерна в одного виробника не обов’язково відповідають чотирьом зернам в іншого. Тому напряму порівнювати такі позначення різних брендів не варто.

Найчастіше виділяють три ступені обсмаження:

• Світле – краще зберігає природні особливості зерна. У такій каві частіше відчуваються ягідні, фруктові або квіткові відтінки, а кислотність зазвичай виражена сильніше.

• Середнє – робить смак більш збалансованим. Помітнішими стають ноти шоколаду, карамелі та горіхів, а кислотність відчувається м’якше.

• Темне – виводить на перший план насичені ноти какао, гіркого шоколаду та легку димність. Власні смакові відтінки зерна при цьому відходять на другий план.

Навіть за однакового ступеня обсмаження кава з Бразилії та Ефіопії смакуватиме по-різному. І навпаки: та сама бразильська кава зі світлим і темним обсмаженням розкриється зовсім по-різному. Але навіть коли збігаються і країна походження, і ступінь обсмаження, смак усе одно може відрізнятися. Одна з причин – спосіб обробки зерен.

Спосіб обробки допомагає точніше передбачити смак кави

На деяких упаковках поруч із країною походження можна побачити позначення Natural, Washed або Honey. Вони вказують на те, як кавові ягоди обробляли після збирання, і допомагають краще уявити майбутній смак напою.

Natural зазвичай дає більше солодкості, щільності, ягідних та винних відтінків. Для Washed частіше характерні чистіший смак, помітніша кислотність і цитрусові ноти. Honey можна вважати своєрідним компромісом між цими двома способами: така кава часто поєднує приємну солодкість і хорошу збалансованість.

Спосіб оброблення вказують не всі виробники, тому відсутність такого позначення нічого не говорить про якість кави. У цьому разі простіше орієнтуватися на ступінь обсмаження, країну походження та опис смаку. Цих даних уже достатньо, щоб зробити перший вибір.

Дата обсмаження теж має значення

На упаковці зернової кави можна побачити одразу декілька дат: дату виробництва або обсмаження та строк, до якого продукт рекомендується вжити. Ці позначення пов’язані між собою, але відповідають на різні запитання. Дата обсмаження показує, скільки часу минуло від моменту обробки зерен. Строк придатності виробник встановлює з урахуванням сорту кави, технології пакування та умов зберігання.

У герметичній упаковці за дотримання рекомендованих умов зберігання кава залишається придатною до вживання в межах зазначеного строку. Однак із часом аромат і окремі смакові відтінки поступово стають менш виразними. Тому, якщо перед вами кілька однакових упаковок, має сенс вибрати ту, яку обсмажили пізніше.

Після відкриття пачки ситуація змінюється. Навіть якщо щільно закрити упаковку або банку, зерна поступово втрачатимуть частину аромату. Це не означає, що через декілька тижнів кава стане непридатною до вживання, але різниця у смаку з часом може стати помітною.

Тим, хто готує каву нечасто, купувати кілограм «про запас» не найкращий варіант. Зручніше брати упаковки по 250–500 г. Такий об’єм легше використати до того, як аромат зерен почне помітно слабшати. Великі упаковки можуть бути вигіднішими за ціною, але більше підходять тим, хто готує каву щодня.

Як вибрати каву без помилок: чекліст

Не потрібно намагатися одразу запам’ятати десятки характеристик. Для початку достатньо звернути увагу на кілька основних параметрів:

• країну походження;

• ступінь обсмаження;

• спосіб оброблення зерен;

• дату обсмаження.

Якщо навіть після знайомства з основними характеристиками визначитися складно, можна почати не з країни походження, а зі смакових параметрів, які вам подобаються. Наприклад, у каталозі DeJaVu кофе можна відсортувати каву за кислотністю, солодкістю, гіркуватістю, насиченістю та ступенем обсмаження. Такий підхід особливо зручний для тих, хто вже розуміє, що любить м’якший або, навпаки, яскравіший смак кави, але поки не запам’ятав особливості різних регіонів.

*Опубліковано на правах реклами