Український аграрний сектор демонструє кардинальні зміни у стратегії роботи з бобовими культурами. У поточному маркетинговому році ринок сої в Україні остаточно переорієнтувався з масового експорту сировини на розвиток потужностей з її переробки всередині країни.
Зміна вектора: від сировини до готової продукції
Аналітики ринку олійних культур відзначають, що поточний сезон став переломним для вітчизняних виробників. Через суттєве скорочення загального врожаю та запровадження 10-відсоткового експортного мита, вивезення необробленої сої за кордон скоротилося майже вдвічі. Водночас сектор переробки демонструє рекордні показники, що свідчить про зміну пріоритетів у ланцюгах доданої вартості.
Як зазначає експертка «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва, саме внутрішня переробка стала головним драйвером галузі. Це дозволило українським компаніям наростити експорт продуктів переробки, зокрема соєвого шроту, який користується стабільним попитом на міжнародних ринках.
Європейський ринок як головний партнер
Попри складні логістичні умови та зміни у структурі виробництва, Європейський Союз залишається ключовим напрямком для збуту української сої та продуктів її переробки. Ринок сої адаптується до нових реалій, де європейські споживачі віддають перевагу українській продукції з вищим ступенем обробки. Це створює нові можливості для вітчизняних підприємств, які інвестують у власні заводи та сучасні технології очищення й переробки.
Що чекає на аграріїв у майбутньому?
Зменшення інтересу до вирощування сої як виключно експортної культури змушує фермерів переглядати свої сівозміни. З одного боку, внутрішня переробка забезпечує стабільність, з іншого — вимагає від аграріїв високої якості врожаю для отримання маржинальних продуктів. Експерти прогнозують, що тенденція до поглибленої переробки в Україні лише посилюватиметься, оскільки це дозволяє мінімізувати ризики, пов’язані з коливаннями світових цін на сировину та логістичними обмеженнями.
Таким чином, попри певні виклики, українська соєва галузь поступово переходить на якісно новий рівень, де головну роль відіграє не обсяг вивезеного зерна, а ефективність його використання всередині держави.
Джерело: AgroNews