Чому в Житомирі працює лише одна комунальна лазня?

А раніше Житомир славився своїми громадськими лазнями, вони були практично в кожному мікрорайоні.



На вулиці Пушкінській (нині Віктора Косенка), скажімо, в розкішному двоповерховому приміщенні працювала найбільша і мабуть найулюбленіша лазня серед житомирян, її щодня відвідувало не менше сотні клієнтів.



І там було де, як кажуть, розслабитись: на першому поверсі майже не закривався буфет, а до перукарні навіть невелика черга постійно стояла. Для чоловічої компанії це було «найсакральніше» місце, а для міського бюджету джерело стабільних бюджетних надходжень.



Популярні міські лазні десятиліттями приймали своїх шанувальників також в цетральній частині обласного центру: одна на вулиці Гоголівській, інша – на вулиці Баранова. Загалом, ще років 20 тому в Житомирі налічувалося щонайменше пять комунальних лазень. Майже всі вони тепер закриті і справляють дещо гнітюче враження, особливо та, що сумно «сиротіє» на колишній вулиці Пушкінській.

Єдина міська громадська лазня у Житомирі зараз працює (у пятницю, суботу і неділю) на вулиці Юрія Вороного (колишня Гагаріна).

Після тривалого простою, вона відновила роботу грудні 2011 року. Перед цим її капітільно поремонтували і модернізували, бо міськрада виділила кошти на ремонт. Вона й до цього була популярною, а після модернізації ще більше сподабалася любителям гарячого парку.

Це проектне приміщення, просторе, тепле, з потужною парною, великою роздягальнею і впорядкованими залами для миття і відпочинку. Тут можна також придбати запашний віник, посушити волосся, віддати речі у пральню, що розміщена поруч.



Одночасно вона може «прийняти» до сотні людей. Зрозуміло, що у всі робочі дні лазня «на Гагаріна» заповнена, а в деякі періоди навіть буває переповнена. Тут помірні ціни, отож переважна більшість її відвідувачів - пенсіонери, так би мовити завсідники, які не уявляють свого подальшого життя без звичного парку.

Так, пенсіонер Володимир Федорович ходить сюди стабільно о 12–ій, щосуботи.

- Для мене похід в баньку, не просто звичний ритуал, а частина мого життя і здоровʼя, - запевняє пенсіонер. – Раніше відвідував парну «на Пушкінській», було ближче і там пивка можна було попити, та зараз там «лише пустка», баньку закрили, а більш нічого кращого придумати не змогли, тепер там лише бурʼяни повиростали. В нашої міської влади тільки «купи – продай» в голові, а щоб про людей подумати? Нагальні потреби людей їх, схоже, мало цікавлять, люди й гроші готові платити, міський бюджет поповнювався б, а головне – людям було б де помитися і попаритися. Але кого це зараз хвилює, добре, що хоч одну залишили та 14 років тому поремонтували, все ж пенсіонерам віддушина, - бідкається «заядлий парильник».

До речі, треба відмітити, що в єдину комунальну лазню відвідують не лише пенсіонери, а й чимало молодих людей, щоправда погано, що жінкам виділили всього один день – пʼятницю. Зрозуміло, що це певна дискримінація, адже чоловікам виділили два дні: суботу і неділю.



Чому в Житомирі нині працює всього одна комунальна лазня?

Влада міста киває в бік приватного бізнесу, мовляв, в обласному центрі вже діють декілька десятків приватних саун і парних. Ось тільки ціни там неспівмірні із пенсіями пересічних житомирян, переважна частина із них, мабуть, не в змозі відвідувати навіть комунальну лазню. Але кого це зараз хвилює? Керівники міста ж не паряться у громадських лазнях.