Наприкінці минулого тижня президент України Володимир Зеленський відвідав Сербію.
Перебіг візиту демонструє – він був потрібен обом лідерам країн.
І є підстави вважати, що обидві сторони виконали поставлені завдання.
Про те, який сенс був у цьому візиті для Володимира Зеленського, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Снаряди в обмін на ЄС: навіщо Зеленський поїхав до Сербії та що отримали обидві сторони. Далі – стислий її виклад.
Попри безпрецедентно тісні відносини Сербії з Росією, президент Александар Вучич мав тісні контакти та співпрацю з Києвом.
Останнім часом ці контакти стали підкреслено публічними. Торік він приїхав у Одесу на саміт "Україна – Південно-Східна Європа". У липні нинішнього року – відвідав Київ для участі в аналогічній події.
І хоча Сербія обидва рази відмовилася підписувати декларації цих самітів, які містять засудження російської агресії та заклик до повного та безумовного виведення військ та військової техніки РФ з усієї території України – сам факт дедалі тісніших контактів сербської влади із Києвом неабияк дратує Кремль.
А ще була низка інших візитів, про які повідомляли публічно. Зокрема, до Белграда завітав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, а потім – тодішній віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка. Тож на цьому тлі приїзд Володимира Зеленського до Сербії став логічним продовженням треку на зближення.
Втім, залишається питання – а навіщо Володимиру Зеленському такий візит?
Офіційний порядок денний – підтримка один одного при вступі до ЄС, участь Сербії у повоєнній реконструкції України та економічна співпраця.
Також Україна та Сербія відновили перемовини про укладання зони вільної торгівлі, і планують завершити перемовини вже до початку наступного року. Проте це явно не та тема, яка вимагала обговорення на найвищому рівні.
Для Києва цей візит є важливим щонайменше із двох причин.
Перш за все, це психологічний удар по РФ.
Варто нагадати, що червневий візит Володимира Зеленського до Вірменії – країни, яка донедавна була одним із найвідданіших союзників РФ, був сприйнятий Москвою як демонстрація різкого падіння впливу РФ у регіоні Південного Кавказу.
Так само, нинішній візит до Белграда демонструє падіння впливу РФ і в регіоні Західних Балкан.
Проте більш важливою є інша причина – перемовини щодо зброї.
Сербія виготовляє боєприпаси для зброї радянських калібрів, що є дуже дефіцитним у Європі. Вони були особливо потрібні Києву в перші роки війни.
Проте зараз потреба в них знову зросла – після заяви нового уряду Болгарії про зупинення військові допомоги Україні.
Тож одним із ключових завдань візиту було отримання від сербської влади гарантій збереження нинішньої схеми продажу боєприпасів, а за необхідності – збільшення продажів.
Варто також додати, що у питаннях, пов'язаних зі статусом Косова, Вучич не отримав нічого нового – Зеленський насправді повторив багаторічну позицію України про визнання цілісності Сербії.
Натомість, у Белграді сподіваються, що візит Володимира Зеленського дозволить покращити відносини з ЄС, які для Вучича є критично важливими.
Довгі роки від гострої критики з боку ЄС та фінансових санкцій сербську владу захищав великий друг президента Вучича – прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Натомість тепер, після зміни влади в Угорщині, Сербія зіткнулася із жорсткішим ставленням до себе з боку Брюсселя. Це вже призвело до заморожування фінансової допомоги.
Саме тому сербська влада зараз взяла курс на покращення відносин із ЄС. А візит Володимира Зеленського має надати їй аргумент, що попри відмову запроваджувати санкції проти РФ Сербія діє в рамках загальноєвропейського курсу з підтримки України.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Снаряди в обмін на ЄС: навіщо Зеленський поїхав до Сербії та що отримали обидві сторони.