Чотири перемир’я для України. Чому Київ звернув увагу на пропозицію Індії
Індія, Туреччина, Єгипет і США запропонували свої формати зупинки бойових дій: який із них може підійти Києву найбільше?
Україна отримала чотири варіанти щодо потенційного припинення вогню, які запропонували Індія, Туреччина, Єгипет та США. Українська сторона висловила готовність розглянути ініціативу Нью-Делі. Що саме передбачає кожна з цих пропозицій і чому Україна обрала саме індійський варіант?
Індійський варіант кращий за інші
Україна отримала чотири пропозиції щодо можливого перемир’я- від Індії, Туреччини, Єгипту та США.
Відмінність між ними полягає насамперед у тому, на які сфери вони поширюються. Американська ініціатива стосується передусім енергетики: йдеться про припинення ударів по енергетичних об’єктах України та Росії. Туреччина та Єгипет зосередилися на Чорному морі - безпеці судноплавства, роботі портів і можливості безперешкодного експорту українського зерна. Тобто їхні пропозиції мають переважно морський і продовольчий характер.
Своєю чергою індійський варіант охоплює одразу два напрямки - енергетику та Чорне море, тому фактично поєднує елементи американської, турецької та єгипетської ініціатив.
Саме через ширший спектр обмежень міністр закордонних справ України Андрій Сибіга і назвав пропозицію Індії “найбільш широкою”.
“Ми маємо чотири пропозиції. Найбільш широка - пропозиція Індії. Ми готові до енергетичного та Чорноморського перемир’я, але лише в такому поєднанні. Енергетика і перемир’я в Чорному морі. Це повне енергетичне перемир’я, зупинка ударів по всіх енергетичних об'єктах, включаючи портову інфраструктуру”,- сказав міністр.
Водночас Сибіга також заявив, що Київ готовий до різних варіантів припинення вогню, зокрема і по лінії фронту.
“Взагалі ми вважаємо, що перемир’я могло б бути одним із результатів зустрічі президента Зеленського і Путіна. Ми готові до різних форматів перемир’я, зокрема і безумовного по лінії зіткнення”, - зазначив дипломат.
Україна неодноразово заявляла про необхідність завершення війни на умовах, які гарантують її суверенітет і безпеку.
“Безглузда ідея”: Путін відкинув енергетичне перемир’я
“Це безглузда ідея” - саме так російський диктатор Володимир Путін охарактеризував пропозицію щодо взаємного припинення ударів між Україною та РФ.
На запитання журналістів під час засідання дискусійного клубу “Валдай” про те, чи можливе запровадження подібного мораторію чи перемир’я очільник Кремля відповів коротким “ні”.
Також він заявив, що подальше розгортання світових конфліктів є цілком імовірним через “загальні тенденції”. У виникненні глобального протистояння російський лідер традиційно звинуватив західні держави, їхнє прагнення “гегемонії” та політику за принципом “сила є - розуму не треба”.
Щодо перемир’я запропонованого Індією, то Путін заявив, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді регулярно порушує питання завершення війни та має власні пропозиції щодо врегулювання. У Кремлі також позитивно оцінили дипломатичні зусилля Нью-Делі, однак Москва виступила проти безумовного припинення вогню, наполягаючи на ширшій мирній угоді.
Чим загрожує Києву нафтова змова Вашингтона та Москви?
Поки Київ розглядає чотири варіанти перемир’я Москва аби цього не допустити намагається “купити” США.
Стало відомо, що адміністрація президента США протягом кількох місяців проводить переговори з Росією щодо багатомільярдної нафтової угоди. Її суть полягає у продажу міжнародних нафтових активів російського “Лукойлу” за участю близьких до оточення Трампа інвесторів в обмін на скасування американських санкцій проти них.
Під час зустрічі в Кремлі 5 вересня Путін особисто порушив це питання у розмові з Віткоффом та Кушнером. Російський правитель запропонував укласти угоду як спосіб продемонструвати росіянам можливість вести бізнес зі США. Американські представники погодилися працювати над проєктом, розглядаючи його як можливість налагодити добрі відносини з Кремлем та знизити світові ціни на енергоносії.
Для учасників із боку покупців угода є надзвичайно вигідною, оскільки схвалення продажу Вашингтоном дозволить зняти американські санкції з активів і миттєво збільшити їхню вартість. Попри те, що “Лукойл” формально вважається приватною компанією, у Москві рішення щодо операції повністю залежить від Путіна. У підсумку гігантська угода, яка охоплює нафтові родовища в Камеруні, нафтопереробні заводи в Європі та автозаправні станції в Нью-Джерсі, зводиться до рішень Путіна і Трампа.
Потенційна домовленість може принести значні прибутки близькосхідним бізнесменам, пов’язаним із головними переговірниками Дональда Трампа щодо України - Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
Контекст цих перемовин формувався протягом останнього року. У жовтні 2025 р. Дональд Трамп уперше за час другої каденції застосував нові санкції проти Росії, спрямовані, зокрема, проти “Роснефти” та “Лукойлу”, хоча США регулярно продовжували кінцеві терміни для продажу активів останнього. Водночас американський президент ще з початку минулого року просуває ідею бізнес-співпраці з РФ, називаючи цю країну “величезною можливістю”.
Наразі розроблена угода потребує офіційного схвалення урядів США та Кремля. До провідної групи потенційних покупців входять американський інвестор Тодд Боелі, який пожертвував 2 млн дол. на політичні проєкти президента Трампа, дві близькосхідні групи зі спільними бізнес-інтересами з Кушнером або родиною Віткоффа, а також один із підрозділів американського уряду. Окрім цього, один із потенційних інвесторів активів “Лукойлу” є співвласником криптовалютної компанії Трампа World Liberty Financial, заснованої спільно з Віткоффом.
Журналісти зазначають про відсутність ознак того, що Кушнер чи Віткофф отримають безпосередній особистий прибуток. Проте переговори демонструють тісне переплетення бізнесу й геополітики.
Для України ці загравання Кремля з США дуже небезпечні.
“Потенційно небезпечним сигналом у цій ситуації є поява паралельного економічного треку США - Росія, де Москва може пропонувати Вашингтону економічні вигоди в обмін на нормалізацію відносин, тому проблема полягає не лише в самій угоді “Лукойлу”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Вікторія Хаджирадєва