Cпецслужби Лукашенко засилають агентуру до російських ПВК. Сповідь полоненого найманця (ВІДЕО)

news-image

Олександр Лукашенко готує ґрунт для зради РФ, у цьому у нього є козир у вигляді розвідданих, що збирає його агентура

Хоча офіційно самопроголошений глава Білорусі Олександр Лукашенко та кривавий диктатор Росії Володимир Путін демонструють повну єдність і прекрасні стосунки, насправді кожен із них намагається працювати проти “друга”.

Так, Володимир Путін руками підконтрольної йому ПВК “Вагнер” намагався влаштувати переворот у Білорусі влітку 2020 року, а Комітет держбезпеки Республіки Білорусь активно впроваджує свою агентуру у приватні військові компанії – “Вагнер” та “Редут”. Двоє з таких агентів потрапили в полон до ЗСУ.

Як саме це відбувається, з’ясували українські спецслужби, а “Телеграфу” вдалося отримати доступ до цих матеріалів.

Лукашенко та Путін – не дружба навіки з 2017 року

Як зізнаються агенти, незважаючи на зовні прекрасні стосунки, насправді Олександр Лукашенко припинив довіряти Володимиру Путіну ще 2017 року, коли російський диктатор спробував підняти для Білорусі ціну на природний газ.

Вже тоді у двосторонніх відносинах намітилася криза, а білоруські спецслужби отримали завдання активніше працювати з метою виявлення спроб російських колег дестабілізувати ситуацію в Білорусі.

Як стверджують обидва полонених, масові виступи в Білорусі влітку 2020 року, за інформацією білоруського КДБ, були організовані і фінансувалися Росії за допомогою груп найманців ПВК “Вагнер”, що закидаються. Останні мали готувати диверсійні групи, організовувати мітинги, заворушення та акти підпалів та диверсій.

Затриманий у липні 2020 року в Мінську група з 33 бійців “Вагнера” була лише одним із багатьох подібних формувань.

Після того, як зв’язки “Вагнера” з виступами в Мінську в серпні були розкриті, білоруські спецслужби почали опрацьовувати можливості для впровадження своєї агентури до Збройних сил РФ та приватних військових компаній.

Випадок цього трапився з початком російського вторгнення в Україну 24 лютого.

Готували дві групи по 20 осіб, приймали всіх

Микола (ім’я змінено з метою безпеки – ред.) розпочав службу в елітних військах ЗС Білорусі – в одній із частин сил спеціальних операцій (ССО) де й залишився після термінової служби вже контрактником.

Пізніше він почав співпрацювати з 2-м відділом КДБ, який відповідає за боротьбу з тероризмом та орієнтованим на роботу проти російських приватних військових компаній.

З початком вторгнення Росії в Україну 24 лютого білоруські спецслужби побачили свій шанс для впровадження в російські ПВК і в частину, в якій служив Микола, прийшов наказ підготувати дві групи по 20 осіб.

“Після інтенсивних тренувань у середині літа наша група у складі 10 осіб після попередньої розмови нашого старшого по Телеграмі з вербувальником ПВК “Редут”, прибула на базу. Прийняли без проблем, вимог було лише два – вік не нижче 18 років та вміння тримати в руках автомат”, — згадує Микола.

ПВК “Редут” — за сирійським “Щитом”

Треба сказати, що хоча ПВК “Редут” і не така відома, як “Вагнер”, але в об’єктив самих російських ЗМІ потрапляла вже не раз, вперше це сталося ще 2019 року. Тоді стало відомо про загибель у Сирії трьох бійців даного ПВК із позивними “Танкіст”, “Кайрат” та “Шаман”.

Як писала тоді російська “Нова газета”, всі троє були членами ПВК “Щит”, створеної в 2018 році в підмосковному містечку Кубинки, поряд з базою 45-ї бригади ВДВ РФ, а її власниками, тіньовими або легальними, є генерали з Міноборони Росії.

Формальним завданням “Щита” була охорона кількох підприємств нафтогазової сфери, що належать росіянам у Сирії, а кількість бойовиків становила не більше 300 осіб. При цьому трьох її бійців, незважаючи на охоронні функції, було вбито під час мінометного обстрілу.

Згодом “Щит” змінив назву на “Редут” та був переорієнтований на підготовку російського вторгнення в Україну.

Як писала російська “Медуза”, ще наприкінці грудня-початку січня бійці “Редута” почали прямувати на Донбас з метою підготовки майбутньої атаки окупантів. Так, боєць із позивним “Абрикос” розповів журналістам, що їхня група розвідувала позиції ЗСУ в районі Станиці Луганської. А от ніякого розпіареного “Вагнера” на Донбасі тоді не було, їхнє місце посіли якраз бійці “Редута”.

Як стверджували джерела “Медузи”, тепер “Редут” — це компанія ГУР МО РФ, тобто військової розвідки і отримує завдання та постачання саме від російських військових.

У ході бойових дій в Україні “Редут” зазнав великих втрат і до початкових загонів на кшталт “Ілімівці”, “Вовки”, “Хулігани”, “Топори”, “Морпіхи”, додавали безліч нових, які формували в страшному поспіху. Очевидно, тому група Миколи так легко влилася до складу ПВК.

Що агенти КДБ робили у російських ПВК

І Микола, і другий агент, який потрапив у полон до ЗСУ, кажуть, що їхнім завданням під час служби в ПВК мала бути розвідка місць розташування військової техніки, арсеналів і рембаз Росії, місць розташування засобів ППО, особисті характеристики командирів і настрої рядового складу. Словом, агентуру цікавила будь-яка інформація про стан російської армії, яку потім можна було використовувати в якійсь підривній діяльності проти Росії.

Як згадує один із агентів, він навіть взяв участь в одній пропагандистській акції росіян.

“Взяли наш БТР, що вийшов з ладу, перефарбували в українські кольори і на камеру спалили нібито знищену в бою техніку ворога. Відео передали для подальшого поширення, і так було не раз, фактично всю свою пошкоджену техніку знищували як ворожу”, — згадує білоруський агент .

Передану інформацію обидва агенти повинні були передавати відомими їм каналами зв’язку своєму зв’язному, що живе в Росії і відомому їм під позивним “Купол-3”, а вже звідти вона мала надходити до КДБ Білорусі.

Додому немає повернення — уб’ють

При цьому кожен із 20 агентів, впроваджених у російські ПВК, у прямому розумінні цього слова ризикує життям. За словами Миколи, йому відомі кілька випадків, коли агентів розкривали та вбивали без жодного суду та слідства, не залучаючи жодної контррозвідки.

“Одного зловили на ПУСі (польовий вузол зв’язку — ред) четвертого загону “Редута”, коли він намагався передати дані, і тут же вбили. Мені він був відомий під позивним “Колега”, — стверджує Микола.

Як каже він сам, кожен із білоруських агентів перебуває у смертельній небезпеці і буде негайно вбитий у разі провалу, а КДБ Білорусі від своєї агентури негайно відмовиться. Якщо ж Микола повернеться додому як військовополонений, хай навіть із ЧВК, його вб’ють як свідка.

Про те, як це вміють робити в російських ПВК говорить історія Євгена Нужина.

Диктатор Білорусі вирішив зіскочити?

Судячи з переліку завдань поставленої перед агентурою — збір даних про стан вс рф, самопроголошений глава Білорусі Олександр Лукашенко всерйоз побоюється, що “поставив” не на того гравця і боїться програти, для чого намагається з’ясувати реальний стан ЗС РФ. Що він робитиме з цими даними – питання.

Чи хоче білоруський диктатор дізнатися про реальний стан справ і перекинутися на інший бік, чому сприяють розвіддані, що здобуті його агентурою? Мабуть, це найбільш ймовірне пояснення, адже навіщо йому накопичувати дані про стан начебто “союзної” армії?

При цьому на людях Олександр Лукашенко продовжує демонструвати союзницькі почуття до диктатора Володимира Путіна та навіть передавати його ультиматуми Україні. Останнє, втім, українці не залишили без відповіді.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]
Источник: Inshe