Дата-центри й енергетика: РФ не зможе "вимкнути" Україну перед зимою

Російські удари по цифровій та енергетичній інфраструктурі справді створюють перебої й руйнування. Але українські системи будувалися так, щоб окреме ураження не перетворилося на загальнонаціональний колапс.

Цивільні й військові цілі

Чому так різко нині загострився російський терор у цій галузі? Невже це пов’язано лише з певними незручностями, або й серйозними втратами для цивільних? Звичайно ж, ні.

Як пояснив засновник благодійної організації "Реактивна пошта", військовий експерт Павло Нарожний, РФ почала завдавати системних ударів по українським дата-центрам, оскільки штучний інтелект та розвиток інформаційних технологій відіграють велику роль не лише в економіці України, а й у збройних силах.

"Якщо говорити про військове застосування інформаційних технологій, про ту саму "Дельту", про "Кропиву", про інші додатки, які використовуються в армії України, чули, напевно, все... Знайти зараз паперову карту в армії можна, але більшість - це електронні карти, ситуаційна поінформованість. має оброблятися, зберігатися, робитися резервні копії тощо. І все це - дата-центри", - зазначив Нарожнийв ефірі RadioNV.

Втім військові дані мають окреме резервування, а от економіка через це реально страждає, хоч і готувалася до чогось подібного заздалегідь.

"Щоб трохи відволіктися від військової теми: наприклад, той самий "ПриватБанк" переїхав у європейську хмару ще в 2022 році, розуміючи загрозу для українських дата-центрів. Але український бізнес все одно залишається під загрозою. Тому що це і інтернет-провайдери, і локальні веб-сайти, і ціль, це локальна інфраструктура, та становить велику загрозу для України", - визнав Нарожний.

Але останніми днями тема російських ударів по українських дата-центрах дедалі частіше зводиться до вже не тривожного, а скоріше істеричногопрогнозу: мовляв, якщо бити по центрах обробки даних, можна залишити країну без інтернету, зв'язку та цифрових сервісів.

Система з резервом

Дійсно, сам факт атак - не вигадка: так, лише23-25 вересня в Україні справді були пошкоджені окремі об'єкти цифрової інфраструктури, а частина користувачів стикалася з перебоями.

Але між пошкодженням конкретного майданчика і "вимкненням України"є принципова різниця, кажуть фахівці.

Адже інтернет - це не один дата-центр і навіть не кілька будівель у Києві. Це мережа операторів, магістральних ліній, вузлів зв'язку, серверних майданчиків, хмарних ресурсів та резервних маршрутів. Вихід з ладу одного елемента може означати локальний збій або тимчасове погіршення послуги, втім автоматично не зупиняє всю систему.

Показовий приклад - це досвід самого Укртелекому: компанія повідомляла, що ще на початку повномасштабного вторгнення внаслідок пошкодження важливого магістрального вузла на Київщині погіршилася якість зв'язку, однак трафік оперативно перевели на резервні маршрути. Пошкоджені вузли та волоконно-оптичні лінії оператор відновлював у міру появи безпечного доступу.

Сьогодні ж Укртелеком також заявляє про 90 тисяч кілометрів оптичної мережі та стійкість інтернету до відключень електроенергії. Компанія має окремі рішення для дата-центрів, хмарних сервісів та захисту від DDoS-атак.

Ще важливіша конструкція - державна: центр кіберзахисту Держспецзв'язку адмініструє Національний центр резервування державних інформаційних ресурсів. У його структурі передбачені основний і резервний захищені дата-центри, хмарна інфраструктура, резервні копії, архівування даних та механізми післяаварійного відновлення. Окремо функціонують системи моніторингу кіберзагроз і центри очищення трафіку від атак, зокрема DDoS.

Тобто головний запобіжник тут - зовсім не бетонні стіни навколо одного дата-центру, а розподілення ресурсів. Дані та сервіси не мають залежати від єдиної фізичної точки, а критичні системи повинні мати резервні копії та можливість відновлення.

Саме тому коректніше говорити не про невразливістьукраїнських дата-центрів, а про стійкість. Російська атака може знищити конкретне обладнання, пошкодити вузол, на певний час позбавити частину абонентів доступу до мережі або ускладнити роботу окремих сервісів.

Але для перетворення такого удару на загальнонаціональне відключення потрібно вивести з ладу значно ширшу сукупність взаємопов'язаних систем.І це вже не те саме завдання, що влучити у дата-центр.

Є ще один важливий момент: українська цифрова інфраструктура за роки війни не просто переживала атаки,її архітектуру адаптували до постійної загрози. Так, утравні 2026 року Держспецзв'язку повідомила про розширення технічних можливостей системи резервного зберігання державних даних. Мета прямо визначена як підвищення надійності, цілісності та доступності інформації навіть у разі аварій чи кіберінцидентів.

Тому нинішні удари по дата-центрах варто сприймати серйозно, але без алогічного стрибка від "пошкоджено частину інфраструктури"до «Україна залишиться без інтернету".

Енергетична стійкість

Схожа ситуаціяйі з енергетикою.Звчайно, Росія вже неодноразово доводила, що здатна завдавати нашій енергосистемі масштабних пошкоджень. Однак твердження про гарантований загальнонаціональний блекаутє також перебільшенням.

За словами експертів, поточне завдання української системи - не бути невразливою, а залишатися працездатною після ударів і якомога швидше відновлювати пошкоджене.

Підготовка до опалювального сезону 2026-27 триває саме за цією логікою: резерви, розподілена генерація, аварійне обладнання, альтернативні джерела живлення та можливість швидко відновлювати пошкоджені об'єкти.

При цьому, за даними уряду, на початок вересня в Україні вже було підготовлено 79,2% житлового фонду - понад 114 тисяч будинків із майже 144 тисяч запланованих. Готовність об'єктів соціальної сфери становила 86,5%, було підготовлено майже 83% запланованих котелень і понад 13,3 тисячі кілометрів теплових мереж. Паралельно формувалися запаси палива та аварійні резерви.

Окремий напрям - резервне живлення. У серпні уряд повідомляв, що загальна актуалізована потреба регіонів у резервному живленні становила 1214,6 МВт, із яких 918,5 МВт, або 75,6%, уже було забезпечено. Регіонам доручили збільшити обсяг резервного живлення ще на 20%, провести командно-штабні навчання та перевірити готовність аварійних систем тепло-, електро-, газо- й водопостачання.

Ще один ключовий елемент - розподілена генерація. Її сенс простий: не покладатися виключно на великі централізовані об'єкти, ураження яких може мати значний регіональний ефект.

На початок вересня до мереж уже приєднали 642,4 МВт розподіленої газової генерації, з яких 491 МВт було введено в експлуатацію. Загалом в Україні працює близько 1,8 ГВт такої генерації, а до кінця року планувалося додати ще 800 МВт.

Й упродовж червня-серпня 2026 року підприємства критичної інфраструктури з різних регіонів України отримали 76 партій енергетичного обладнання та матеріалів на загальну суму 74,79 млн євро.

Це і є одна з головних відповідей на сценарій масованих ударів: чим більше джерел генерації розподілено між різними майданчиками, тим менша залежність усієї системи від окремого великого об'єкта.

Є й запас газу: ще 28 серпня уряд повідомляв про накопичення в українських підземних сховищах 14,6 млрд кубометрів газу. При цьому влада прямо визнає воєнні ризики та продовження атак на газову інфраструктуру.

Підготовка до зими, таким чином, не означає обіцянку, що взимку не буде жодного відключення світла чи тепла. Такої гарантії в умовах війни не може дати жодна відповідальна структура.Йдеться про інше: зменшити масштаб можливих наслідків одного удару, мати резерви для роботи пошкоджених систем і скоротити час відновлення.

Ірина Носальська