Цю фотографію сьогодні я розіслала по всім чатам з моїми іноземними колегами і партнерами . Депутатам Європарламенту, групам ЕРР, різним спільнотам.
.
Написала, що це Київ сьогодні, центр міста, Національна Академія наук, люди рятуються з пожежі, вистрибують з вікон після прямого влучання шахеду. Російське сафарі на українців, на цивільне населення. Картинка, що стала буденністю і до якої звикає світ. Вбивство українців стає «нормою», якою не шокуєш і не здивуєш. Але ми не повинні допустити звикання до терору і воєнних злочинів.
Ескалація відбувається на тлі чисельних самітів, заяв про пекельні помсти і мільйони дронів, на які з бюджету виділили мільярди. Так, вбивають українців російські окупаційні війська. Так, світ недостатньо реагує на злочини ( а на тлі корупційних скандалів влади підтримка ще більше згортається). Але прийшов час і в української влади запитати — де наші новітні розробки, як далекобійні ракети, що мають бити по російському впк, так і системи антишахедного захисту. Де результат ваших безпекових угод і самітів миру?
Лише на одну провладну оборонну контору за ці роки виділено 100 млрд грн. Левова частина державного бюджету в одні приватні руки. Чи не прийшов час прозвітувати? Не смішним мерчем, бо не смішно.
Ну і ще одне: маржа прибутку в сфері оборони в країнах НАТО складає 8 %. В Україні — більше 20%. Попри велику кількість імпортних комплектуючих не власного виробництва. Не секрет, що нині в збройному бізнесі можуть бути лише друзі Зеленського.
Можливо, час переглянути норми і впровадити стандарти країн НАТО у взаєминах держави і зброярів, особливо враховуючи, скільки мільярдів йде з бюджету на цю сферу. ( погоджуюся, що це питання дискусії, але громадський контроль над використанням державних коштів в сфері оборони має бути посилено).
Р. S. Вчора ми довго говорили телефоном з Володимиром Горбуліним, з яким я мала честь працювати в мінських групах. І пишаюся, що робили все можливе і неможливе, аби не допустити повномасштабне вторгнення. Він розповідав про нову книгу. Я просила якось знайти час і презентувати її парламенту, нехай тим небагатьом депутатам, яким це важливо і цікаво. Сьогодні я бажаю йому якнайшвидшого одужання. Мої найщиріші співчуття всім постраждалим співробітникам НАН…
