21 липня – особлива дата в історії Івано-Франківська. Саме цього дня, 114 років тому, у 1912 році над тодішнім Станиславовом уперше здійнявся літак. Для сучасників це була подія, яку сьогодні можна порівняти хіба що з першим запуском людини в космос чи появою новітніх технологій.
Того літнього дня місто буквально завмерло, аби побачити, як людина підкорює небо. Політ тривав лише дванадцять хвилин, але назавжди увійшов в історію Станиславова.
У неділю, 21 липня 1912 року, звичний ритм життя міста змінився до невпізнання. Від самого полудня у центрі майже не було людей. Порожніли ресторани, кав’ярні, цукерні, більярдні. Кельнери без діла чекали відвідувачів, яких цього дня так і не дочекалися. Здавалося, ніби все місто раптом зникло.
Насправді ж тисячі станиславівців поспішали в одному напрямку. Вулицями Сапєжинською, Казимирівською та Баторія – нинішніми Незалежності, Мазепи і Короля Данила – нескінченним потоком ішли люди до околиці міста. Саме там мав відбутися перший в історії Станиславова авіаційний політ.
На початку ХХ століття авіація була справжнім дивом. Від знаменитого польоту братів Райт минуло лише дев’ять років, і більшість людей ніколи в житті не бачила літака на власні очі.
Про польоти читали в газетах, обговорювали у кав’ярнях, але вони здавалися чимось майже фантастичним. Тому звістка про те, що до Станиславова приїде один із найвідоміших авіаторів того часу – граф Міхал Скіпіо дель Кампо, миттєво стала головною темою розмов у місті.
Спочатку організатори планували провести показові польоти на військовому стрільбищі за в’язницею «Діброва». Там було достатньо простору для злету й посадки, однак військове командування не надало дозволу.
Довелося терміново шукати іншу локацію. Нею стали поля за міською газовнею – приблизно там, де сьогодні розташовані вулиця Ленкавського, міське озеро та прилеглий житловий масив. На той час це були широкі відкриті луки без забудови, які чудово підходили для польотів.
Організатором авіаційного шоу був відомий львівський імпресаріо Маублюм. Територію польотів огородили, вхід зробили платним, а порядок забезпечували поліцейські та військові. Для гостей навіть запросили військовий оркестр, який мав створювати святкову атмосферу.
На авіашоу містяни вирушали так само, як на прем’єру до театру. Чоловіки вдягали святкові костюми, білі сорочки й капелюхи. Пані демонстрували найкращі сукні, вишукані капелюшки та родинні прикраси. Політ літака став не лише технічною сенсацією, а й важливою світською подією.
Щоправда, далеко не всі бажали купувати квитки. За межами огородженої території зібралися ще сотні охочих побачити диво безкоштовно. Організаторові залишалося лише спостерігати, як натовп займає всі навколишні пагорби та поля.
Попри оголошений час початку, на зліт довелося чекати понад годину. Посеред поля стояв літак французької конструкції «Моран», який уважно розглядали тисячі глядачів. І лише о 18:12 до машини підійшов молодий чоловік у шкіряній льотній куртці, захисному шоломі та великих окулярах. Це був граф Міхал Скіпіо дель Кампо.
Двигун ожив, літак почав розгін і за кілька митей легко відірвався від землі. Над натовпом пролунав захоплений гул, який швидко перетворився на оплески.
Пілот тричі облетів місто великими колами. Він пролетів над полями, дістався околиць Загвіздя, обминув міський парк. Найбільше враження справив момент, коли літак майже торкнувся землі, а вже за мить знову стрімко набрав висоту. Для людей, які звикли пересуватися кінними екіпажами, це виглядало справжнім дивом.
«Кур’єр Станиславівський» описував цей політ як надзвичайно впевнений і водночас сміливий. Газета зазначала, що граф виконував повороти легко та витончено, а кожен його маневр викликав серед глядачів вигуки захоплення.
Політ тривав лише дванадцять хвилин.
Коли літак благополучно приземлився, емоції вже було неможливо стримати. Захоплені містяни прорвали поліцейське й військове оточення, кинулися до авіатора, підняли його на руки та довго несли полем під безперервні овації. Для Станиславова він став справжнім героєм – людиною, яка першою показала місту, що небо більше не є недосяжним.
Не менш цікавою була й особистість самого льотчика. Попри італійське звучання прізвища, рід Скіпіо дель Кампо вже кілька століть належав до польської аристократії. Його предки прибули до Польщі ще на початку XVI століття разом із королевою Боною Сфорцею, після чого стали впливовими землевласниками.
Що відомо про льотчика
Міхал Скіпіо дель Кампо народився 1887 року поблизу Бердичева. Ще в дитинстві він захоплювався висотою і навіть ризикував життям, катаючись на крилах вітряка. Навчання у політехнічному університеті завершилося відрахуванням через прогули, після чого батько відправив непосидючого сина до війська.
Згодом молодий граф поїхав до Франції, де закінчив знамениту авіаційну школу Фармана в Реймсі та отримав диплом пілота №210 – у той час це означало, що він входив до числа перших кількох сотень дипломованих льотчиків у світі.
Його кар’єра була сповнена ризику. У Самарканді під час польоту в літака відірвався пропелер, і машина впала з висоти близько тридцяти метрів. Пілот дивом вижив. Згодом була ще одна серйозна аварія під час перельоту Варшава – Санкт-Петербург. Але щоразу граф повертався до польотів.
У 1912 році він здійснив велике турне Галичиною. Перед Станиславовом виступав у Львові, де літав із важким запаленням легень і високою температурою. Після нашого міста вирушив до Яремча, де здивував глядачів ефектним стартом поблизу урвища над Прутом.
Доля цієї людини виявилася не менш дивовижною, ніж її польоти. Під час Першої світової війни він не став військовим льотчиком, а працював у нейтральній Швеції. Згодом жив у Німеччині, Франції, Італії та навіть Бразилії.
Лише у 1932 році повернувся до Польщі, а після Другої світової війни оселився в Катовицях, де займався проєктуванням промислових печей. Помер граф Міхал Скіпіо дель Кампо у 1987 році, проживши 94 роки й ставши свідком того, як людство пройшло шлях від полотняних аеропланів до реактивної авіації та польотів у космос.
Сьогодні над Івано-Франківськом літаки вже нікого не дивують. Але варто згадати, що саме 21 липня 1912 року, о 18:12, над тодішнім Станиславовом уперше здійнялася в небо літальна машина.
Для кількох тисяч містян це були лише дванадцять хвилин польоту. Для історії міста – початок нової епохи, коли мрія про підкорення неба перестала бути фантазією і стала реальністю.
Читайте в ПІК:
- Станіславів день за днем: пожежі, злодії, благодійність і життя міста в 1926 році (ФОТО)
- Реклама як дзеркало епохи: що продавали, лікували, їли та чим захоплювалися мешканці Станіславова 100 років тому