Директор не вручив працівнику повістку й отримав штраф в 34 тисяч грн: суд став на його бік та стягнув гроші з ТЦК

Директора підприємства оштрафували на 34 000 грн за невиконання розпорядження ТЦК щодо оповіщення військовозобов’язаного працівника. Однак суд скасував постанову, оскільки під час розгляду справи ТЦК не забезпечив директору можливості скористатися допомогою адвоката, який завчасно просив відкласти розгляд.

Про це йде мова у справі №202/2737/26, яку розглянув Індустріальний суд міста Дніпра за позовом директора одного із підприємств до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Директора оштрафували на 34 тисячі гривень

Історія почалася з розпорядження ТЦК від 3 січня 2026 року №6312517. Підприємству доручили провести заходи з оповіщення військовозобов’язаного працівника та забезпечити його прибуття до ТЦК. На підприємстві з таким розпорядженням не погодилися.

Директор 16 січня направив до ТЦК відповідь, у якій зазначив, що в документі вказані підстави виклику, які, на його думку, не передбачені чинним законодавством. Згодом справа перейшла вже безпосередньо до адміністративної відповідальності.

А 13 березня 2026 року начальник ТЦК виніс постанову №1896, якою директора притягнули до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклали штраф у розмірі 34 000 грн. ТЦК виходив із того, що директор не виконав розпорядження про виклик військовозобов’язаного працівника, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Директор із цим не погодився та звернувся до суду.

Але ключовим для суду стало не саме розпорядження ТЦК. Під час розгляду справи позивач оскаржував не лише обставини, які стали підставою для штрафу. Окремо він звернув увагу суду на те, як саме ТЦК розглядав справу про адміністративне правопорушення.

Директор мав адвоката. 12 березня 2026 року захисник завчасно направив на офіційну електронну адресу ТЦК клопотання про відкладення розгляду справи. Причина була конкретною: адвокат у цей час мав брати участь в іншому судовому процесі – у справі, яку розглядав Глибоцький районний суд Чернівецької області. До клопотання адвокат додав документи, які підтверджували його зайнятість. Сам документ був підписаний електронним підписом.

Тобто ТЦК мав інформацію про те, що захисник не може прибути, і мав відповідне клопотання про перенесення розгляду. Однак справу розглянули без участі адвоката. Саме ця обставина в результаті стала вирішальною.

Відсутність протоколу не скасовує права на захист

Суд звернув увагу на ч. 6 ст. 258 КУпАП, яка передбачає можливість розгляду окремих справ, зокрема за ст. 210-1 КУпАП, без складання протоколу. Але, як наголосив суд, це не означає, що разом із протоколом зникають і процесуальні права людини. Зокрема, ст. 268 КУпАП гарантує особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, право користуватися юридичною допомогою адвоката.

У цій справі суд встановив, що адвокат звернувся до ТЦК завчасно, клопотання було підписане електронним підписом, а причину неможливості прибути підтверджували відповідні документи. Важливо й те, що представники ТЦК не заперечували: клопотання було направлене саме на офіційну електронну адресу органу.

Суд також не побачив об’єктивних підстав вважати, що адвокат намагався затягнути розгляд справи або зловживав своїми процесуальними правами. За таких обставин розгляд справи без захисника суд визнав порушенням права позивача на захист.

Директор стверджував, що, на його думку, зазначена в підстава виклику працівника не відповідала передбаченим законодавством цілям. Однак суд зазначив: якщо особі не забезпечили належну можливість захищати свої права під час розгляду справи, сама постанова про адміністративне стягнення не може вважатися законною. Тому питання про те, чи мав директор право відмовитися виконувати конкретне розпорядження ТЦК, суд у межах цього рішення по суті не вирішував.

Верховний Суд: процесуальна помилка може мати наслідком скасування постанови

Обґрунтовуючи рішення, суд послався, зокрема, на постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а. У цій практиці Верховний Суд виходив із того, що порушення процесуальних норм під час притягнення особи до адміністративної відповідальності не можна автоматично вважати формальністю. Якщо через таке порушення людина фактично була позбавлена можливості реалізувати свої права, це може мати наслідком скасування постанови. Саме цю логіку застосував і Індустріальний районний суд Дніпра.

НААУ звернула увагу на право на правничу допомогу

На важливості цього аспекту окремо наголосила Національна асоціація адвокатів України, аналізуючи рішення Індустріального районного суду Дніпра у справі №202/2737/26. У своєму аналізі НААУ звернула увагу на те, що адвокат завчасно повідомив ТЦК про неможливість взяти участь у розгляді справи та подав клопотання про його відкладення. До звернення були додані документи, які підтверджували участь захисника в іншому судовому процесі.

Окремо НААУ наводить позицію суду щодо ч. 6 ст. 258 КУпАП: хоча ця норма дозволяє в передбачених законом випадках розглядати справу без складання протоколу, це не скасовує самої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та процесуальних гарантій особи.

Тобто можливість не складати протокол не означає можливості розглядати справу без урахування права особи на правничу допомогу. У цьому випадку суд встановив конкретні обставини, які свідчили про належне звернення адвоката: клопотання було направлене на офіційну електронну адресу ТЦК, підписане електронним підписом, а причини зайнятості підтверджені документально. При цьому суд не встановив ознак зловживання адвокатом своїми процесуальними правами.

Таким чином, позиція суду та аналіз НААУ сходяться в одному ключовому аспекті: відсутність протоколу не усуває право особи на захист.

Крім того, суд не обмежився скасуванням постанови №1896. З огляду на особливості процедури у справах цієї категорії та те, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, суд закрив провадження у справі. Таким чином, результатом стало не повернення матеріалів ТЦК для нового розгляду, а скасування штрафу та закриття провадження. Крім того, з ТЦК на користь позивача стягнули 665,60 грн судового збору.

Ця справа показує, що спрощена процедура не означає спрощення прав людини. Те, що ТЦК у передбачених законом випадках може розглядати справу без складання протоколу, не означає, що можна не враховувати право особи на захист. Особливо це важливо у ситуаціях, коли людина залучила адвоката, а той завчасно повідомив про неможливість прибути, подав мотивоване клопотання та підтвердив причину неявки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.