Дитина з інвалідністю — є, право батька на звільнення зі служби — під питанням: як хочуть змінити закон
Законопроєкт №15057 пропонує усунути обмеження для військовослужбовців, які виховують дітей з інвалідністю. Під час нового обговорення родини розповіли, чому одного з батьків часто недостатньо для щоденного догляду. Наразі батьки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, мають право на відстрочку від мобілізації без додаткових умов. Водночас для військовослужбовців, які вже проходять військову службу, можливість звільнення за цією підставою обмежена вимогою щодо відсутності інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину.
Раніше «Судово-юридична газета» вже писала про фахове обговорення законопроєкту, яке відбулося 17 липня. Тоді учасники звернули увагу на положення Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та необхідність забезпечувати дітям з інвалідністю право на сімейне життя і підтримку їхніх родин.
Обговорення законопроєкту №15057 отримало продовження під час експертної зустрічі «Захист без винятків і дискримінації: права дітей з інвалідністю під час війни». Під час зустрічі адвокати, правозахисники, представники громадських організацій, медичної спільноти та батьки дітей з інвалідністю говорили не лише про законодавчу колізію, а й про те, що за нею стоїть у повсякденному житті родин. Цього разу розмову продовжили вже з акцентом на реабілітацію, догляд, соціальні послуги та реальний досвід сімей.
Реабілітація — це не кілька годин на тиждень
Під час зустрічі наголошували, що реабілітація та абілітація дитини не обмежуються відвідуванням медичного закладу кілька разів на тиждень. Це постійний процес: дитина відновлює втрачені функції або набуває нових навичок, а значну частину рекомендацій фахівців батьки мають виконувати вдома щодня.
Тому, за словами учасників, оцінювати потрібно не лише стан дитини, а й спроможність того з батьків, хто фактично здійснює постійний догляд.
Таке навантаження може бути фізично та психологічно виснажливим. Особливо під час війни.
«Я не можу сама винести дитину в укриття»
Про це розповіла одна з матерів, яка виховує шестирічну дитину з інвалідністю. За її словами, дитина має значні проблеми з пересуванням і майже не ходить.
Однією з найбільших проблем для родини є безпека під час обстрілів.
Жінка пояснила: вночі швидко дістатися до укриття надзвичайно складно. Дитину потрібно фізично перенести, а зробити це самій їй важко. Так само проблемою залишається транспорт — поїздки до лікарів і на реабілітацію, сходи, відсутність ліфтів та необхідність постійно переносити дитину. Через це страждає і соціалізація. Дитина не відвідує садок чи школу, рідше буває серед однолітків, а мати фактично залишається її єдиною постійною людиною поруч.
Також учасники порушили питання соціальних послуг. За словами представників громадських організацій, проведене ними опитування показало, що навіть наявність передбачених державою послуг не гарантує сім’ям можливості їх отримати.
Зокрема, частині людей, які зверталися по допомогу, відмовляли, причому такі відмови, за словами учасників, часто були усними. Це ускладнює їх подальше оскарження. У результаті значна частина доглядового навантаження залишається на родині, а часто — на одному з батьків.
У Міноборони назвали кількість таких військових
Окремо під час зустрічі говорили про подальші кроки щодо законопроєкту.
За словами представників ініціативи, Міністерство оборони офіційно повідомило, що у структурах ЗСУ є близько 2 тисяч військовослужбовців, яких стосується порушена проблема.
Водночас Міноборони не підтримує законопроєкт №15057.
Громадські організації хочуть отримати детальне обґрунтування цієї позиції. Зокрема, вони звернули увагу на те, що негативний висновок щодо законопроєкту був наданий раніше, а офіційну статистику про кількість таких військовослужбовців, за їхніми словами, міністерство почало збирати пізніше.
Спільну резолюцію за результатами роботи направили до Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ та Міністерства у справах ветеранів. Від державних органів очікують, зокрема, оцінки можливого впливу звільнення близько 2 тисяч військовослужбовців на обороноздатність України.
Після отримання відповідей учасники планують передати матеріали разом із резолюцією міжнародним та закордонним правозахисним інституціям.
Резолюцію, за словами організаторів, підтримали Національна асамблея людей з інвалідністю України, мережа батьківських організацій та інші правозахисні організації. Головний аргумент учасників зустрічі простий: інвалідність дитини не виникає через мобілізацію батька і не зникає через його військову службу. Відтак потреба дитини у батьківському догляді, лікуванні та реабілітації також не повинна залежати від статусу її батька.
Матері чекають змін: законопроєкт №15057 досі не просунувся в Раді
Законопроєкт №15057 зареєстрували у Верховній Раді ще у березні поточного, однак відтоді його розгляд фактично не просунувся. Тим часом сім’ї, яких безпосередньо стосується запропонована зміна, продовжують жити в умовах, коли один із батьків роками перебуває на військовій службі, а весь догляд за дитиною з інвалідністю лягає на другого.
Матері таких дітей під час обговорення розповіли, що на практиці йдеться не лише про побутовий догляд. Це постійні поїздки на лікування та реабілітацію, заняття вдома, транспортування, допомога з пересуванням, забезпечення безпеки під час обстрілів та постійний контроль за станом дитини. При цьому державні соціальні послуги, за словами учасників, не завжди доступні, а їхня формальна наявність не гарантує, що сім’я зможе ними скористатися.
Саме тому під час зустрічі учасники закликали повернутися до розгляду законопроєкту №15057. Його прихильники наголошують: питання не в тому, щоб створити для військовослужбовців додаткові привілеї, а в тому, щоб не ставити дитину з інвалідністю у гірше становище лише через те, що її батько вже був мобілізований.
Адже потреби дитини не змінюються разом зі статусом батька. Якщо їй потрібні постійний догляд, лікування та реабілітація, вони залишаються такими самими незалежно від того, коли саме встановили інвалідність — до мобілізації батька чи після неї.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
