Дитині відмовили у статусі постраждалої від війни через відсутність довідки ВПО: суд пояснив, чому це незаконно
Дитина, яка постраждала від війни, може отримати спеціальний статус, навіть якщо її історія пов’язана з подіями 2014 року, а не лише з повномасштабним вторгненням. У 2025 році правила оформлення змінили: закон і постанова Кабміну уточнили, хто та за яких обставин може звернутися по статус. Але чи достатньо самого факту життя під час війни в Україні — розповідаємо у матеріалі.
Важливо розрізняти два правові поняття — «дитина війни» та «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Хоча в суспільстві ці назви нерідко використовують як синоніми, вони стосуються різних категорій людей і передбачають різні правові гарантії.
Статус «дитина війни» стосується громадян України, яким на момент закінчення Другої світової війни — 2 вересня 1945 року — не виповнилося 18 років. Натомість статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, можуть отримати діти, які зазнали негативних наслідків війни, зокрема внаслідок російської збройної агресії проти України. Важливо, щоб людина на момент воєнних дій не досягла 18 років і відповідала визначеним законодавством критеріям. Зокрема, підставами можуть бути поранення, психологічне насильство, депортація, примусове переміщення, загибель батьків унаслідок воєнних дій або втрата батьківського піклування через війну.
Хто може отримати статус дитина постраждала від війни
Право на статус має дитина, яка зазнала наслідків воєнних дій до досягнення 18 років, а також повнолітня особа, яка була неповнолітньою на момент відповідних обставин. Підставами можуть бути поранення, контузія чи каліцтво, фізичне або сексуальне насильство, викрадення чи незаконне вивезення за межі України, залучення до воєнізованих або збройних формувань, незаконне утримання, зокрема в полоні, а також психологічне насильство.
Окремими підставами є зникнення безвісти за особливих обставин або загибель батьків чи іншого законного представника за визначених Порядком обставин, а також позбавлення батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Однак, сам факт проживання в Україні під час війни не є автоматичною підставою для отримання статусу: обставини мають відповідати критеріям, визначеним Порядком.
Хто ухвалює рішення про надання статусу
Рішення про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, ухвалює орган опіки та піклування. Після змін 2025 року звернутися можна за місцем проживання чи перебування дитини, за місцем звернення у передбачених Порядком випадках або за місцем її виявлення місцевими органами влади.
Заяву до служби у справах дітей подає один із батьків, законний представник або інші уповноважені Порядком особи. Дитина з числа постраждалих також може звернутися самостійно. До заяви додають документи, що посвідчують особу, підтверджують повноваження заявника та обставини, через які дитина постраждала. Довідку ВПО та документи про місце проживання подають за наявності. Перелік доказів залежить від конкретної підстави для отримання статусу. Відмову можна оскаржити в суді, а досягнення 18 років саме по собі не позбавляє права на статус.
Водночас, оформлення статусу дитини постраждалої від війни не гарантує автоматичного призначення щомісячної грошової допомоги. Станом на жовтень 2026 року окремої загальнодержавної виплати чи компенсації лише за наявність цього статусу не передбачено.
Проте батькам вже зараз доводиться йти до суду, щоб досягти отримання статусу.
Суд пояснив, коли відмова у статусі дитини, яка постраждала від війни, була незаконною
Відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи та те, що місто не внесене до офіційного переліку територій бойових дій, не завжди є законними підставами для відмови дитині у статусі постраждалої внаслідок війни. На це звернув увагу Київський окружний адміністративний суд, розглянувши справу №320/33473/25 за позовом батька, який хотів досягти оформлення такого статусу для доньки. Суд установив, що під час ухвалення рішення міська рада не врахувала обставин проживання дитини у Василькові та доказів психологічної травми, якої вона зазнала через воєнні дії.
Суд визнав протиправним і скасував рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради про відмову. Водночас орган не зобов’язали надати статус автоматично: заяву мають розглянути повторно з урахуванням правової оцінки суду.
Чому міська рада відмовила дитині у статусі
Батько звернувся до Служби у справах дітей та сім’ї Васильківської міської ради 5 березня 2025 року. Він просив надати доньці статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, оскільки вона зазнала психологічної травми через бойові дії у Василькові 24–26 лютого 2022 року та подальші ракетні обстріли міста.
До заяви він додав документи про народження та місце проживання дитини, медичні довідки, висновок спеціаліста, акт оцінки потреб сім’ї та висновок психолога. Ці матеріали містили інформацію про тривожність, нервозність під час повітряних тривог, порушення сну та напади страху. У медичних документах також зазначалися посттравматичний стресовий розлад і змішаний тривожно-депресивний розлад.
Попри це, 30 квітня 2025 року виконавчий комітет міської ради ухвалив рішення № 203 про відмову в наданні статусу.
Орган навів дві основні причини. По-перше, Васильків не був включений до переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані Російською Федерацією. По-друге, надані документи не підтверджували, що дитина має статус внутрішньо переміщеної особи.
Міська рада також звернула увагу, що за витягом із реєстру територіальної громади дитину зареєстрували за відповідною адресою лише 30 листопада 2022 року, тобто вже після бойових дій у лютому того року.
Саме ці аргументи стали предметом судового розгляду: чи достатньо відсутності населеного пункту в офіційному переліку та довідки ВПО, щоб відмовити дитині, якщо інші документи підтверджують її проживання в місті та наслідки пережитих воєнних подій?
Суд зазначив, що законодавство, яке регулює надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, не ставить можливість отримання статусу через психологічне насильство в залежність виключно від включення населеного пункту до переліку територій бойових дій. Для вирішення питання необхідно з’ясувати, чи зазнала дитина психологічного насильства внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, тимчасової окупації або інших передбачених законодавством обставин. Тому сам факт відсутності міста в переліку не звільняв орган від обов’язку оцінити обставини конкретної справи та подані докази.
Батько підтверджував, що донька зазнала психологічної травми через бойові дії у Василькові в лютому 2022 року та подальші ракетні обстріли. Він надав публікації медіа про воєнні події, документи про проживання родини в місті та медичні матеріали.
Суд урахував, що дитина народилася у Василькові, а довідка депутата міської ради підтверджувала проживання родини там із 24 лютого 2022 року. У медичних документах зазначалося, що дитина зазнала психологічної травми та перебувала під наглядом психолога й психіатра.
Суд наголосив, що відсутність Василькова в переліку територій бойових дій не звільняла міську раду від обов’язку оцінити обставини справи. Так само довідка ВПО не є обов’язковою в усіх випадках: за пунктом 6 Порядку № 268 її подають за наявності. Тому сама відсутність такої довідки не могла бути достатньою підставою для відмови.
У результаті Київський окружний адміністративний суд рішенням від 4 травня 2026 року визнав протиправною та скасував відмову виконавчого комітету Васильківської міської ради. Орган зобов’язали повторно розглянути заяву батька з урахуванням висновків суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
