Тобто робить те, що ані на метр не наближає її до перемоги на полі бою. Навіщо? Відповідь- далі.
Путін виходить в люди і натякає, що не проти переговорів , але на якихось його умовах. Показово ігноруючи реальність на фронті і паралельно розмахуючи ядерною зброєю. Мовляв, не заважайте мені розстрілювати школи, лікарні та мости, бо жахну ядеркою. В Україні аврально збуджуються дежурні “голуби миру”, які пропонують домовлятися з Росією. В фарватері (зовсім не дивно) – депутат від ЄС (досі, і це трохи дивно) Олексій Гончаренко, який викотив навіть цілу стратегію прогинів під Путіним. Там все класно, і навіть раціонально. Але – геть нереально. Чому ? Бо Олексій “чомусь” виходить з того, що Росії потрібен мир і нейтральна Україна. Але Росії НЕ потрібна будь-яка Україна. Путін і Росія хочуть зникнення України. І це майже відкрито звучить і від нього і від його шавок.
До самого Олексія марно звертатись, він вибрав свою стратегію і твердо її дотримується. Пишу до тих, кому здаються солодкими та привабливими його тези про негайні перемовини.
“Прикол” в тому, що Путіну не треба переговори і мир, навіть на його умовах. Путіну потрібні мітинги українців з вимогою: ” Зеленський закінчуй війну!”. Тому що путін прийняв рішення не повторювати помилок попередників і знищити Україну. Прийміть це за вихідну точку в сприйнятті цієї війни. І розмови про “перемир’я ” в російській оптиці – на жаль, лише спосіб посіяти сумніви серед українців. Це важливо і насправді це єдиний спосіб переламати хід війни.
Чому Олексій закликає до миру з Росією, безумовно, розуміючи це ? Тому що він розраховує за будь-яких розкладів пожати щедрі політичні плоди від українців, які в пеклі щоденних втрат, ударів та тривог з відчаєм готові хапатись за будь-яку примарну надію .
“Будь-що, за всяку ціну, але хай це припиниться !”, – думаємо ми. І саме на це розраховує путін. І Гончаренко. І інші “голуби миру”.
Пам’ятайте про це, будь-ласка!
Віктор Біщук