Дійшли до міністерства: батьки ренійських ліцеїстів не згодні з “неможливістю” орендувати укриття для недопущення дистанційки
У місті Рені розгорається конфлікт навколо організації навчального процесу в умовах воєнного стану. Оновлені технічні, будівельні та санітарні вимоги до захисних споруд цивільного захисту фактично позбавили Ренійський ліцей №2 статусу безпечного закладу для повноцінного очного навчання. Через це батьки учнів запропонували два приміщення, які міська влада могла б відремонтувати під укриття. Проте, спираючись на закон, в цьому проханні батькам було відмовлено. Тепер ініціативна група через профільні міністерства намагається примусити міську раду застосувати їхній план “Б” для повернення до очного навчання. Про це «Бессарабії INFORM» розповіли представники ініціативної групи батьків ліцею та надали відповідні документи.
За їхніми словами, оскільки наявне підвальне приміщення за новими нормативами більше не здатне вмістити весь учнівський контингент, місцева влада вирішила з нового навчального року перевести ліцей на змішану форму навчання за графіком «тиждень через тиждень». Це означає, що один тиждень діти навчатимуться очно в стінах школи, а наступний — дистанційно вдома.
Ініціативна група батьків виступила категорично проти такого кроку, назвавши його «катастрофічною напівмірою», яка остаточно руйнує залишки якісної освіти та обмежує конституційне право дітей на повноцінне навчання. Проте спроба впровадити компромісний батьківський «План Б», який передбачав використання альтернативних укриттів, натрапила на стіну чиновницьких застережень та обмежень Бюджетного кодексу.
Проблема із дефіцитом безпекомісць виникла зовсім не через те, що у ліцеї раптово збільшилася кількість учнів. Причина полягає у суто нормативній площині. В Україні набули чинності нові Державні будівельні норми, а також почали діяти кардинально оновлені вимоги Санітарного регламенту, затверджені наказом МОЗ.
Відтепер на кожного учня в укритті має припадати щонайменше 0,6 квадратного метра корисної площі. Самі приміщення повинні мати сертифіковану примусову вентиляцію, стабільне гідроізоляційне забезпечення та параметри освітлення. Також обов’язковим є інструментальний контроль рівнів небезпечного радону і вуглекислого газу (CO₂).
Раніше ліцей №2 частково закривав безпекові потреби за рахунок наявного підвалу та кількох переобладнаних цокольних кабінетів. За новими правилами цоколі та колишні навчальні класи більше не вважаються укриттями навіть найпростішого чи спрощеного типу. Будь-які спроби експлуатувати такі необладнані, сирі житлові простори «як є» стали прямим порушенням закону.
У сухому залишку безпосередньо в розпорядженні ліцею залишився лише один невеликий підвал, спроможний вмістити, за різними оцінками, лише від 50 до 80 дітей. Також доступні орендовані у приватного підприємства площі по сусідству ще приблизно на 80 учнів. Для великого освітнього закладу, де навчаються сотні ліцеїстів, це означає критичний і хронічний дефіцит безпечного простору, через що адміністрація та відділ освіти змушені йти на розподіл класів.
Батьківська спільнота ліцею №2 категорично відмовляється приймати такий графік навчання і ще 11 червня 2026 року спрямувала офіційне колективне звернення голові Ренійської міської ради Ігорю Плєхову та всьому депутатському корпусу. У своєму зверненні активісти наводять аргументи, чому дистанційні тижні в нинішніх реаліях — це повний крах освітнього процесу.
Першим і головним фактором є енергетичний колапс. Регулярні пошкодження об’єктів критичної генерації, довготривалі планові, аварійні та екстрені відключення світла зводять нанівець можливість проведення звичайних онлайн-уроків. Комп’ютери, гаджети та роутери вдома у дітей просто не працюють у періоди блекаутів.
Другий фактор — мобільний та інформаційний вакуум. Під час повітряних тривог оператори зв’язку за вимогами безпеки або через критичне перевантаження обладнання часто блокують мобільні мережі та передачу даних інтернет. Зв’язок зникає саме тоді, коли дитина сидить вдома в укритті й має дистанційно навчатися, через що ліцеїсти втрачають понад 50% корисного навчального часу.
Третій і найстрашніший фактор — це психологічна криза та реальна загроза «цифрового вербування» підлітків. Розірвана соціалізація за схемою «тиждень у школі — тиждень в ізоляції» катастрофічно б’є по психіці дітей, які перебувають під постійним стресом війни.
Батьки віддають належне — місцева влада Рені дійсно намагалася розв’язати безпекову проблему ліцею. Місто заздалегідь розробило та погодило повний пакет проєктно-кошторисної документації на масштабне будівництво: «Реконструкція тиру, розташованого на території ліцею по вул. Шевченка, 10, під споруду подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття».
Проте на практиці капітальне будівництво зайшло в глухий кут через реалії українського будівельного ринку. Процедури відкритих торгів у системі Prozorro оголошувалися двічі. Тендери від 8 серпня та 6 жовтня 2025 року не відбулися через повну відсутність учасників з пропозиціями.
На початку 2026 року міськрада провела успішні закупівлі на коригування проєкту та послуги експертизи будівництва, після чого внесла проєкт до Єдиної цифрової системи DREAM для можливості включення його до переліку об’єктів, що фінансуватимуться за рахунок державної субвенції. Проте, як з’ясували активісти батьківського комітету, наразі відповідна заявка Ренійської міської ради офіційно отримала в системі DREAM статус «не схвалено».
Ситуація додатково ускладняється тим, що Ренійську громаду наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10 червня 2026 року було офіційно виключено з Переліку територій можливих бойових дій. Це автоматично знизило пріоритетність громади на отримання екстрених дотацій і зробило залучення багатомільйонних капітальних держкоштів у найближчі місяці вкрай проблематичним. Сам проєкт тиру через відсутність фінансування фактично зупинено, а його будівництво «з нуля», навіть за ідеальних умов, триватиме від 1 до 1,5 року.
Не бажаючи миритися з перспективою роками тримати дітей на «дистанційці», ініціативна група батьків самостійно провела ретельний аудит навколишніх будівель у радіусі доступності школи та запропонувала міській раді альтернативний план «Б», що складається з трьох конкретних законних механізмів.
По-перше, офіційна оренда та капітальна реконструкція підвалу сусіднього ОСББ «ЦЕНТР» по вул. Шевченка, будинок 8. Це велике та зручне приміщення всього за 50 метрів від ліцею, яке обладнане двома окремими цокольними входами (не через під’їзди будинку), високою стелею та наскрізними проходами. Батьки пропонували провести фахову інженерну експертизу конструкцій, і за умови відсутності в конкретних блоках підвалу транзитних магістральних мереж водопостачання чи каналізації, орендувати його та капітально відремонтувати коштом місцевого бюджету або держсубвенцій.
По-друге, оренда та переобладнання комерційного фонду АТ «Укртелеком» по вул. Героїв України, б. 31. Ці великі підвальні приміщення розташовані приблизно за 150–200 метрів від школи (треба перейти міську площу). Раніше там зберігалися масивні акумуляторні батареї для забезпечення стаціонарного зв’язку під час знеструмлень, наразі вони демонтовані, і площі простоюють. Батьки просили мерію взяти участь у відкритому аукціоні або укласти прямий договір оренди з компанією «Укртелеком» для облаштування там протирадіаційного укриття для потреб ліцею.
По-третє, встановлення швидких модульних залізобетонних споруд цивільного захисту наземного або заглибленого типу безпосередньо на території самого Ліцею № 2, використовуючи успішний досвід інших регіонів України.
Офіційна відповідь виконавчого комітету Ренійської міської ради від 10 липня 2026 року, підписана секретарем ради Іллею Кєліогло, розчарувала батьків. Мерія категорично відкинула всі пункти плану «Б», посилаючись на суворість фінансового права України.
Головним аргументом влади стало те, що підвальні приміщення АТ «Укртелеком» та ОСББ «ЦЕНТР» є об’єктами приватної та колективної (некомунальної) форми власності. Вкладення державних чи місцевих грошей у модернізацію, капітальний ремонт чи реконструкцію об’єктів некомунальної форми власності прямо заборонено законом. Наявність у громади власної затвердженої проєктно-кошторисної документації на реконструкцію тиру робить цей комунальний об’єкт єдиним законним та цільовим напрямом витрачання бюджетних асигнувань, а фінансувати приватні підвали мерія права не має.
На сьогоднішній день жодних технічних висновків чи експертиз щодо підвалів ОСББ та «Укртелекому» немає, а діючі будівельні нормативи суворо забороняють створювати укриття в підвалах, через які проходять магістральні та транзитні інженерні комунікації (водопостачання, водовідведення). Варіант із залізобетонними модулями на подвір’ї ліцею мерія також назвала неможливим, оскільки мобільні або наземні модульні конструкції найпростішого типу призначені виключно для короткочасного перебування людей у місцях масового скупчення.
Законодавство України висуває особливі, підвищені вимоги до безпеки дітей, тому використання споруд найпростішого типу для тривалого перебування учнів під час занять у закладах освіти є недопустимим. Враховуючи це, запровадження тимчасової змішаної форми навчання міська влада назвала єдиним легітимним компромісом, який дозволяє захистити життя дітей і не переводити освітній процес повністю в онлайн режим.
У підсумку міська рада оголосила, що єдиним законним шляхом залишається очікування фінансування проєкту тиру, а відділ освіти спільно з адміністрацією ліцею вже розпочав підготовку автономних генераторів, адаптивних графіків занять та пунктів підзарядки гаджетів, щоб мінімізувати вплив блекаутів на дистанційні тижні навчання. Проте батьківський комітет не погодився із такою позицією і переніс конфлікт на вищий урядовий рівень.
20 липня 2026 року представники ініціативної групи надіслали офіційне особисте звернення-клопотання міністру освіти і науки України, міністру у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, а також офіційну копію голові Одеської ОВА Олегу Кіперу. У цьому зверненні батьки навели правове обґрунтування легітимності свого Плану «Б», яке повністю спростовує позицію юристів міськради.
Активісти спираються на Бюджетний кодекс України, який чітко вказує, що видатки на заходи цивільного захисту можуть і повинні здійснюватися безпосередньо з місцевих бюджетів. Більше того, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі укладання офіційного договору оренди з АТ «Укртелеком» або ОСББ та прийняття приміщень на баланс відділу освіти, ці об’єкти тимчасово та законно переходять у комунальне користування громади.
Відповідно, орендар набуває повне юридичне право здійснювати поточний та капітальний ремонт орендованого майна для забезпечення його цільового використання під укриття. Батьки підкреслюють, що таке фінансування спрямовується виключно на створення безпечного простору для дітей, повністю відповідає вимогам законодавства і є єдиним швидким способом повернути всіх дітей до безпечного очного навчання вже з осені 2026 року на час пошуку великих капітальних рішень.
Батьківська спільнота просить міністрів надати Ренійській міській раді офіційні роз’яснення та рекомендації щодо правових механізмів оренди некомунального фонду, а також посприяти проведенню спільної наради та комісійного обстеження підвалів за участю ДСНС. Тепер подальша доля навчання у Ренійському ліцеї №2 залежить від того, чи зможуть центральні міністерства та ОВА розрубати цей гордіїв вузол правових колізій, де чиновницька трактовка букви закону виявилася сильнішою за безпеку дітей та їхнє конституційне право на повноцінну очну освіту.
Раніше ми повідомляли: Полеглим захисникам Бессарабської громади присвоєно звання «Почесний громадянин»