Коли в нашому житті з’являється домашній улюбленець, ми разом проходимо різні етапи – від перших ігор і знайомства зі світом до спокійного періоду життя. З віком у собак і котів змінюються потреби, а отже, має змінюватися й щоденний догляд за ними.
Тварини старшого віку потребують більше уваги до харчування, фізичної активності, стану зубів, умов проживання та профілактики захворювань. За словами Катерини Балюк, головної спеціалістки з ветеринарних питань однієї з компаній в Україні, що займається серед іншого кормами для тварин, важливо не сприймати перехід у «сеньйорни» як вирок, а навпаки, треба вчасно адаптувати догляд до нових потреб улюбленця й продовжувати жити повноцінне життя разом.
Коли тварина стає сеньйором?
Єдиного віку, з якого собаку чи кота можна назвати твариною старшого віку, немає. Багато залежить від виду, породи, розміру та загального стану здоров’я.
- Коти: зазвичай переходять до категорії сеньйорів орієнтовно з 7-8 років. Представники великих порід можуть відчути вікові зміни вже у 5-7 років, тоді як дрібніші улюбленці довше зберігають юнацьку активність.
- Собаки: у великих та гігантських порід вікові зміни можуть починатися вже з 5 років, натомість у собак малих порід – ближче до 10.
Календарний вік не завжди дорівнює біологічному. За умови якісного харчування, регулярних оглядів та відсутності хронічних недуг тварина й у поважному віці залишатиметься бадьорою та виглядатиме як в 3-4 роки свого життя.
«У котів визначити вік за зовнішнім виглядом часто дуже складно. У 10-12 років вони можуть виглядати абсолютно нормально, начебто їм 5-6 років. Єдине стає помітним, що тварина менше грається, більше лежить і спить, менше споживає їжі», – пояснює Катерина Балюк.
Серед інших сигналів – скутість рухів, небажання стрибати на високі поверхні, перехід від бігу до повільної ходьби, труднощі з підйомом після сну, пребірливість у їжі. Якщо під час погладжування тварина демонструє неспокій, підтискає лапу, скиглить або навіть намагається вкусити, це також може бути ознакою болю, дискомфорту, а не просто вікових змін.
Особливості харчування сеньйорів
З роками метаболізм сповільнюється, тому контроль ваги стає критично важливим. Зайві кілограми створюють колосальне навантаження на суглоби й серцево-судинну систему.
За даними Інституту науки про тварин Waltham, собаки із зайвою масою тіла можуть жити майже на 2,5 роки менше за своїх родичів із нормальною кондицією. Саме тому важливо вчасно підібрати спеціальний збалансований раціон.
«Коли тварина досягає сеньйорного віку, не варто боятися кормів із позначками 8+, 10+ чи 12+. Навпаки, такий раціон створений саме для тварин, у яких обмін речовин сповільнюється, відчувається нестача деяких вітамінів, мінералів тощо, і таким тваринам дуже потрібні збалансовані раціони з урахуванням всіх потреб тварин-сеньорів», – зазначає експертка.
- Організму сеньйорів потрібен триваліший період адаптації – переводити на новий корм слід плавно, впродовж 14-21 дня (на відміну від стандартних 7-10 днів).
- Додавання м’яса чи жирних ласощів до збалансованого корму порушує пропорції поживних речовин і перевантажує печінку та нирки.
- Оскільки рецептори нюху та смаку з часом слабшають, коти й собаки можуть вередувати з їжею. Допомогти з цим може перехід на вологий корм, підігрітий до кімнатної або теплої температури для посилення аромату корму.
Зуби та ясна: проблема, яку легко не помітити
Здоров’я ротової порожнини безпосередньо впливає на роботу всього організму. За даними Banfield Pet Hospital, понад 93% собак віком від трьох років мають проблеми з пародонтом.
«У старшому віці проблеми із зубами трапляються дуже часто. Тому важливо стежити за ротовою порожниною не лише тоді, коли тварина вже відмовляється від сухого корму, тому що не може його розгризти, а протягом всього її життя», – наголошує Катерина Балюк.
Для підтримки здоров’я ротової порожнини та зубів, собакам можна давати регулярно функціональні дентальні ласощі, наприклад, Pedigree Denta Stix, проте, якщо зуби вже хитаються або є виражене запалення, твердих ласощів слід уникати. Якщо ж на зубах утворився стійкий камінь, домашні засоби не замінять професійного огляду та ветеринарної допомоги.
Рух потрібен навіть у поважному віці
Поважні роки не привід для повної пасивності. Помірна фізична активність зберігає рухливість суглобів і стимулює травлення. Головне – адаптувати навантаження.
«Рух – це життя. Навіть у старшому віці собака потребує прогулянок. А котів можна заохочувати до активності за допомогою іграшок та інших способів взаємодії. Важливо підтримувати не лише фізичну, а й розумову активність. Для собак це можуть бути нюхальні килимки, інтерактивні годівниці та іграшки, у яких потрібно докласти зусиль, щоб дістати корм. Для котів – ігри, що імітують полювання», – говорить експертка.
Як адаптувати дім до потреб улюбленця
Вікові зміни зору, терморегуляції та координації вимагають створення дружнього простору:
- Слизький ламінат чи паркет становлять ризик травмування зв’язок і суглобів. За можливості застеліть основні маршрути пересування килимовими доріжками або не ковзкими килимками.
- Високі полиці та багаторівневі комплекси для котів краще демонтувати, замінити на безпечні сходинки або розташувати нижче до підлоги.
- Облаштуйте тихі куточки з м’якими закритими лежанками якомога далі від протягів, де тварина зможе усамітнитися й погрітися.
Профілактичний огляд – не лише тоді, коли щось болить
Головна помилка багатьох власників – списувати будь-яку млявість на «поважний вік». Насправді за пасивністю часто криються захворювання, які добре піддаються контролю та лікуванню на ранніх стадіях.
Для чотирилапих віком 8+ рекомендовано проходити плановий огляд у ветеринара щонайменше двічі на рік. Базовий скринінг зазвичай передбачає:
- загальний огляд у постійного ветеринара;
- загальний та біохімічний аналізи крові;
- загальний аналіз сечі;
- УЗД черевної порожнини та обстеження серця (за показаннями).
«Якщо ветеринар регулярно спостерігає тварину, він знає її особливості та може швидше звернути увагу на будь-які зміни. Саме тому регулярність оглядів має велике значення», – пояснює експертка.
Які симптоми не можна списувати на вік?
Є зміни, які особливо важливо не ігнорувати:
- сечовидільна система: часті безрезультатні позиви до лотка в котів, нявкання під час процесу сечовипускання дрібними порціями чи з домішками крові;
- різка відмова від їжі: зниження апетиту чи пропуск звичної порції – перший маркер гострого нездужання;
- інші прояви: раптова слабкість, порушення ходи, кульгавість, труднощі з підйомом, труднощі з прийомом їжі/ковтанням, зміна якості шерсті, періодична блювота, болісна реакція на погладжування.
Крім того, сеньйори потребують регулярної обробки проти бліх і кліщів так само ретельно, як і молоді тварини. Підібрати безпечний для цього віку препарат, допоможе ветеринарний лікар.
Пам’ятайте: вчасна профілактика та уважне ставлення допоможуть зберегти здоров’я тварини і продовжити роки вашого щасливого спільного життя.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
