Дослідники назвали причини смертоносих повеней у Непалі

Дослідники пов’язали катастрофу з тривалим потеплінням, таненням багаторічної мерзлоти та геологічною нестабільністю.

Зміна клімату відіграла значну роль у смертоносній катастрофі, котра сталася минулого місяця у Непалі. Потепління спричинило стоншення льодовиків і танення гірської багаторічної мерзлоти, що, ймовірно, дестабілізувало схил ще до його обвалення. Про це мовиться у звіті World Weather Attribution.

Обвал стався 26 серпня неподалік кордону Непалу з Тибетом. Він спричинив потік води, льоду і валунів, який пройшов населеними пунктами вздовж долини річки Трісулі. Загинули понад 1300 осіб, ще понад 5000 вважаються зниклими безвісти.

"Це лихо не було екстремальним погодним явищем, але відбиток зміни клімату чітко простежується у довгострокових змінах", - заявив кліматолог Бен Кларк, який брав участь у підготовці звіту.

За словами дослідників, підвищення температури у Гімалаях призводить до відступу льодовиків і танення багаторічної мерзлоти, яка допомагає утримувати потріскані гірські породи. Через це зміна клімату впливає не лише на погодні ризики, а й на стійкість самих гір.

Автори аналізу не встановлювали, чи стався б обвал без спричиненої зміною клімату потепління. Водночас вони дійшли висновку, що потепління посилило низку процесів, які протягом десятиліть робили схил менш стійким.

Як потепління послаблює гірські схили

Однією з найочевидніших змін стало підвищення висоти межі промерзання. За даними звіту, за минулі десятиліття потепління зміщувало її приблизно на 100 метрів угору кожні десять років.

Через це породи на дедалі більшій висоті довше залишаються за температури вище нуля. Багаторічна мерзлота тане, у товщі льоду утворюються тріщини, тоді як скельний масив під ним слабшає.

Фахівець Грацького університету Якоб Штайнер, який працює в Гімалаях із 2006 року, заявив, що встановлені на висоті близько 5000 метрів прилади вже показують: частина скель і ґрунту більше не залишається промерзлою цілий рік.

Ще одним фактором дестабілізації дослідники назвали відступ льодовиків. За даними звіту, льодовики регіону десятиліттями втрачають масу зі швидкістю, еквівалентною стоншенню більш ніж на пів метра на рік.

Льодовик Лангтанг-Лірунг у районі катастрофи з 1990-х років відступив приблизно на пів кілометра, оголивши скелі, які раніше були вкриті льодом.

Гімалайський регіон містить найбільші запаси снігу та льоду за межами полярних широт. Понад 63 000 льодовиків живлять щонайменше 10 великих азійських річкових систем.

За даними ООН, у 2000-2019 роках льодовики щороку втрачали 267 млрд тонн льоду.

Липень і серпень 2026 року стали найспекотнішими такими місяцями за всю історію місцевих спостережень.

Кліматологиня Фрідеріке Отто, одна з авторок звіту, зазначила, що поряд із можливими геологічними факторами, зокрема землетрусами, які послаблюють скельну основу, ці процеси посилюються антропогенною зміною клімату.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp