Два года плена защитников Мариуполя: сколько еще?

16-05-2024 10:17
news-image

16 травня 2022 року розпочався процес виходу в полон захисників, які мужньо та героїчно боронили оточений Маріуполь. У цей день командир ОЗСП "Азов" (станом на зараз 12-та бригада спеціального призначення "Азов") Денис Прокопенко у своєму відеозверненні сказав

"Захисники Маріуполя виконали наказ, не зважаючи на всі труднощі, 82 дні відтягували переважаючі сили противника на себе та дали змогу українській армії перегрупуватися, підготувати більше особового складу та отримати велику кількість озброєння від країн-партнерів.

Жодне озброєння не буде працювати без професійно підготованих військовослужбовців, що робить їх найціннішим елементом армії. 

Задля збереження життів увесь Маріупольський гарнізон виконує затверджене рішення вищого військового командування та сподівається на підтримку українського народу".

У цей день родини українських захисників чекали на інформацію від державних органів України, щоб розуміти — це полон чи евакуація за допомоги третіх країн задля порятунку життів. Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні наголосив

"Щоб повернути хлопців додому, робота продовжується і ця робота потребує делікатності і часу". 

На той час ніхто не міг уявити, що вони будуть перебувати у російських тюрмах два роки. Єдине питання, яке виникає: скільки ще? 

Два роки полону захисників Маріуполя: скільки ще?

Фото: телеграм-канал бригади "Азов"

Залученість третіх країн та міжнародних організацій у процес виходу наших захисників з Азовсталі

За словами президента України Володимира Зеленського, до процесу виводу наших захисників з Азовсталі були залучені лідери третіх країн: Туреччини, Ізраїлю, Франції та Швейцарії. Крім цього, були долучені представники Міжнародного комітету червоного хреста та ООН. МКЧХ мав бути присутнім під час виходу наших оборонців, щоб зафіксувати їхні персональні дані, підтвердити офіційно їхній полон та повідомити родини. Це не зробили повною мірою. 

Мій чоловік, Сергій Алєксєєвич, виходив з Азовсталі з пораненням 16 травня 2022 року. Всі мої намагання дізнатися у представників МКЧХ, чи підтверджений його вихід офіційно та чи записали вони про нього необхідну інформацію, не дали результату. Відповідь була одна: інформації про нього в них немає. Як стало відомо згодом, представники МКЧХ не були присутні в Маріуполі у всі дні виходу з Азовсталі наших військових. Сергія офіційно підтвердила росія тільки 31 серпня 2023 року. І така ситуація виникла в багатьох родин, чиї близькі виходили 16 травня з Азовсталі. 

Щодо залученості міжнародних організацій до процесу виходу, представники державних органів України часто називають їх гарантами збереження життя та здоров'я захисників Азовсталі. Однак представники МКЧХ та ООН це заперечують. 

Після теракту в Оленівці представник МКЧХ Олександр Власенко в інтерв'ю для DW розповів

"Ми ніколи не гарантували безпеку військовополонених після їхнього потрапляння до рук неприятеля, оскільки це поза межами наших можливостей. Ми заздалегідь і чітко повідомили про це сторонам конфлікту. Забезпечення захисту військовополонених від будь-яких актів насильства, від залякування, від тортур, від цікавості широкого загалу, від публічного представлення їх десь в ефірах є обов'язком сторони конфлікту, яка утримує цих людей. Також турбота про тіла загиблих покладається на сторону конфлікту, яка ці тіла має. Ми не можемо розпоряджатися долями цих людей, тому що, знову-таки, відповідно до Женевських конвенцій, ці обов'язки покладені на сторону конфлікту. І лише сторона конфлікту в змозі ефективно забезпечити безпеку цих людей. Ми діємо відповідно до того, що нам дозволено згідно з міжнародним гуманітарним правом, і так, як ми робимо у всіх військових конфліктах по всьому світу".

Два роки полону захисників Маріуполя: скільки ще?

Кадри з відео на російських ресурсах в колонії в Оленівці від 19 травня 2022 року. У цей день колонію відвідали представники МКЧХ — єдиний раз за час перебування в полоні захисників, які вийшли з Азовсталі

Ми могли б зробити висновки, що після вбивства та скалічення військовополонених оборонців Маріуполя, міжнародні організації вирішили заперечити ці домовленості, щоб зберегти свою репутацію. Але в серпні 2022 року депутати подали проєкт постанови щодо звернення Верховної ради України до міжнародних організацій та країн-партнерів щодо засудження російського теракту в Оленівці та звільнення з полону захисників, які виходили з Азовсталі. 

У тексті проєкту зазначено: "заклик, адресований до Організації Об'єднаних Націй та Міжнародного комітету Червоного Хреста, які виступали гарантами життя та здоров'я українських військовополонених". У висновку Головного Комітету внесли значну зміну: "в абзаці 12 тексту проекту Звернення словосполучення «які виступали гарантами життя та здоров'я українських військовополонених» вилучити". Тож можна вважати, що слова державних органів про те, що ці організації виступали гарантами, не відповідають дійсності. 

Скриншот з офіційного сайту Верховної Ради України

Скриншот з офіційного сайту Верховної Ради України

Що необхідно зробити для порятунку бійців бригади Азов та інших військових, які вийшли за наказом два роки тому 

Лідери тих країн, які, за словами президента України, домовлялися про вихід з Азовсталі, ще не робили публічних заяв щодо цього, чи брали вони на себе певні зобов'язання і чи взагалі брали участь в перемовному процесі. Наша громадська організація "Спільнота Оленівки" постійно наголошує на тому, що ми як держава Україна маємо звернутися до цих країн з проханням врятувати життя захисників, які за їхньою допомогою виходили з заводу. Їх вже два роки утримують в нелюдських умовах, кожен день дня них — це катування та знущання зі сторони представників російської федерації, і ми маємо залучати світ для їхнього порятунку. 

"86 днів героїчної оборони, блокада, голод, полон, теракт — це ціна свободи для більшої частини України та її громадян, яку продовжують платити наші рідні. Ми маємо зробити так, щоб «крик про їхній порятунок» знову максимально голосно нісся по всьому світу", — зазначила Ганна Лобова, представниця ГО "Спільнота Оленівки". 

Два роки полону захисників Маріуполя: скільки ще?

Представниці ГО "Спільнота Оленівки" Марія Алєксєєвич, Ганна Лобова, Анастасія Гондюл на зустрічі з послом Ватикану в Україні

Ще одне важливе питання — чи був вибір у захисників Маріуполя? Чи могли вони обрати, чи виходити їм в полон за наказом, чи залишатися на заводі й намагатися вибратися з окупованого Маріуполя на підконтрольну Україні територію? 

У травні 2024 року українське видання Фокус поговорило з представниками "Азову". У матеріалі йдеться: "Представник «Азову» говорить, незважаючи на «гарантії», більшість військовослужбовців сприйняли новину негативно. Хтось думав залишитися у тунелях, побути деякий час, а потім виходити малими групами. Але командир сказав, якщо хтось надумає виходити окремо, підставить усю групу.

Зрештою на заводі все-таки лишилось кілька осіб. «Це було порушення наказу командира», — резюмує азовець." 

У захисників Маріуполя не було вибору, тому що інакше вони б порушили наказ командування. Тим більше, що наказ віддало також і військово-політичне керівництво України. Свій наказ вони виконали. 

"Ми мусимо памʼятати про те, що перед виходом в «почесний полон на 3-4 місяці» ці воїни боронили Маріуполь в найтяжчих умовах, майже без їжі, води, медикаментів, під цілодобовими обстрілами. Вже під час виходу з Азовсталі багато хто з них був в поганому фізичному і психічному стані. Важко уявити, як зараз, через два роки перебування у ворожому полоні, почуваються ці Герої. Деякі з них уже не повернуться з полону ніколи, бо були страчені в Оленівці. Нагадувати про полонених і доєднуватися до мітингів на їх підтримку — це мінімум, який може робити кожен", — каже Ксенія Прокопенко, представниця ГО "Спільнота Оленівки".

Два роки полону захисників Маріуполя: скільки ще?

Фото з акції у Сіднеї, присвяченої теракту в Оленівці та військовополоненими. Фото: Українці у Сіднеї

У родин поранених захисників під час теракту в Оленівці немає практично жодної інформації з того часу, як росіяни здійснили цей воєнний злочин. Норми Третьої женевської конвенції про поводження з військовополоненими системно порушуються, і ми не можемо чекати, коли росія сама захоче повернути Азовців додому, адже цього не станеться. 

Наша громадська організація намагається тримати актуальною тему військовополонених оборонців Маріуполя і теракту в Оленівці, як в Україні, так і за кордоном. Але без підтримки нашої держави цього замало. Ми не можемо самостійно поїхати в інші країни, які домовлялися про вихід в полон, які були залучені до процесів обміну військовополоненими, адже нам необхідні зустрічі на високому рівні, а не тільки з послами України в інших державах, щоб донести свою думку, показати факти того, що росія робить з нашими військовими, які утримуються в полоні, і просити їхнього сприяння в обмінах наших рідних. 

Два роки полону захисників Маріуполя: скільки ще?

Представниці ГО "Спільнота Оленівки" Марія Алєксєєвич та Ганна Лобова спільно з представниками МІПЛ на брифінгу 6 травня 2024 року. Фото: Укрінформ

За даними правозахисників, у російському полоні перебуває близько 10 тисяч військових і ця цифра з кожним роком тільки збільшується, адже війна триває. 

"Варто також памʼятати, що у російському полоні досі перебувають люди, які туди потрапили ще до початку повномасштабної війни. Тобто процес повернення наших людей до України не можна назвати легким, успішним чи швидким. Важливою у цій справі є небайдужість кожного. Памʼятаймо про всіх тих, хто досі перебуває в російських катівнях", — зазначає Олександра Мазур, представниця ГО "Спільнота Оленівки".

З кожним роком полону все важче зрозуміти, яким чином можна врятувати полонених українців. На мою думку, для цього має вестися різностороння робота уряду України спільно з родинами військовополонених, зокрема й нашою громадською організацією. На зустрічах з державними органами та в публічному просторі ми постійно наголошуємо на тому, що Україна вже домовлялась про посередництво в обмінах військовополоненими з Туреччиною, Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Катаром, але ці домовленості не повернули захисників, які за наказом здалися в полон. 

Мають бути чітко висловлені наші прохання щодо захисників Маріуполя, які дали Україні вистояти в перші місяці повномасштабного вторгнення росії. Нам необхідна підтримка третіх країн, щоб не допустити інші теракти щодо наших військовополонених, щоб не допустити смертей в полоні, щоб наші рідні не просиділи у російських в'язницях до кінця свого життя. І це необхідно визнати та просити цю підтримку. Їм ніхто не поверне часу та здоров'я, яке вони втрачають прямо зараз у полоні, але в наших силах повернути їх додому живими. 

Два роки полону захисників Маріуполя: скільки ще?

Фото з акції у Варшаві, присвячена теракту в Оленівці та на підтримку українських військовополонених. Фото: Ірина Данилюк

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Источник: Рубрика