Експертні команди продовжують скасовувати рішення МСЕК: дайджест судових рішень щодо протиправних переоглядів
В Україні триває масштабна перевірка обґрунтованості рішень МСЕК, проведення якої, зокрема, було передбачено рішеннями Ради національної безпеки і оборони України. Експертні команди повсякденного оцінювання функціонування особи продовжують скасовувати рішення ліквідованих МСЕК про встановлення груп інвалідності на підставі загальних запитів правоохоронних органів.
Припинення повноважень МСЕК з 31 грудня 2024 року та передача їх функцій експертним командам Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) мали на меті подолати корупцію, проте на практиці призвели до порушення процедур.
Головною проблемою стало саме ініціювання перевірок обґрунтованості раніше встановлених груп інвалідності на підставі загальних запитів правоохоронних органів без дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про адміністративну процедуру». Як показує аналіз десятків судових рішень тільки серпня, суди займають послідовну позицію: формальне виконання вказівки силових відомств не може підміняти собою законну процедуру оцінювання стану здоров’я людини.
Дефіцит процесуальних підстав: запит слідчого vs постанова
Однією з підстав для скасування рішень експертних команд у судах може бути відсутність належної правової підстави для проведення перевірки. Згідно з пунктом 51 Порядку № 1338, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК може проводитися на виконання постанови слідчого, прокурора або ухвали суду.
Справа № 120/13099/25
Експертна команда скасувала ІІ групу інвалідності особі після отримання запиту ГУ НП у Вінницькій області.
Сьомий апеляційний адміністративний суд звернув увагу, що запит слідчого сам по собі не є процесуальним рішенням у розумінні статті 110 КПК України. Для виникнення передбаченого Порядком № 1338 обов’язку провести перевірку необхідною є належна процесуальна підстава у формі постанови, а не звичайного інформаційного листа чи запиту. Відсутність такої підстави свідчить про неправомірність проведення перевірки.
Справа № 560/15553/25
Позивач із 2017 року мав довічно встановлену ІІ групу інвалідності, яку йому встановила Хмельницька МСЕК.
У січні 2025 року експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи перевірила обґрунтованість рішення МСЕК та скасувала встановлену групу інвалідності. Відповідне рішення експертної команди стало підставою для припинення Пенсійним фондом виплати пенсії по інвалідності.
Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов та скасував рішення експертної команди. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.
Суди звернули увагу на те, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК має проводитися у передбаченому законодавством порядку та за наявності визначеної правової підстави.
У цій справі як підставу для перегляду рішення МСЕК було зазначено «спецконтингент». Водночас жодної постанови слідчого чи прокурора або ухвали суду щодо позивача матеріали справи не містили.
Суд дійшов висновку, що саме по собі посилання на «спецконтингент» не підтверджує наявності передбаченої законом процесуальної підстави для проведення такої перевірки.
Оскільки інвалідність позивачу була встановлена довічно, суди оцінювали не лише медичні підстави для зміни такого статусу, а й те, чи дотримано передбаченої законом процедури перевірки попереднього рішення. У підсумку суди встановили, що процедура була проведена з порушеннями, а тому рішення експертної команди про скасування ІІ групи інвалідності є протиправним.
Заочні рішення
Експертні команди часто проводять оцінювання заочно, не повідомляючи осіб про час та місце розгляду їхньої справи, що суперечить Закону «Про адміністративну процедуру».
Справа № 420/40720/25
Позивачу скасували ІІІ групу інвалідності заочно, мотивуючи це тим, що особиста участь потрібна лише за необхідності.
П’ятий апеляційний адміністративний суд вказав, що з 15.12.2023 діє Закон № 2073-IX, який гарантує особі право бути заслуханою до прийняття акта, що негативно впливає на її інтереси.
Суд підкреслив, що скасування інвалідності суттєво погіршує правовий статус людини, тому її участь у засіданні є обов’язковою, а недотримання цієї вимоги є фундаментальним порушенням процедури.
Справа № 560/11740/25
Рішення про зміну ІІ групи на ІІІ було прийнято заочно, хоча особа в цей час перебувала на лікуванні в самій установі відповідача.
Про це позивач дізнався з листа Пенсійного фонду та звернувся до суду з вимогою скасувати рішення експертної команди.
Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов та скасував рішення експертної команди. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.
Відповідач не довів наявності електронного направлення з усіма передбаченими законодавством відомостями та необхідними документами, зокрема медичними матеріалами та згодою на обробку персональних даних.
Суд не встановив доказів повідомлення позивача у передбаченому порядку — електронною поштою або рекомендованим листом. При цьому позивач зазначав, що про відповідні обставини його повідомила стороння особа.
Суд не знайшов доказів того, що позивача належним чином повідомляли про проведення оцінювання саме 5 березня та що він брав у ньому участь. За таких обставин суд дійшов висновку про порушення процедури прийняття рішення.
На момент прийняття рішення строк дії ІІ групи інвалідності ще не закінчився — вона була встановлена до 1 червня 2026 року. Також не було доведено, що позивач сам звертався у зв’язку зі зміною стану здоров’я або що існували інші передбачені законодавством підстави для дострокового перегляду його інвалідності.
Суд також встановив відсутність постанови слідчого, прокурора або ухвали суду, яка могла б бути належною підставою для перевірки обґрунтованості попереднього рішення МСЕК.
Ретроактивне скасування статусу та його наслідки для пенсій
Серйозною проблемою є спроби експертних команд скасувати інвалідність «заднім числом», що автоматично веде до вимог Пенсійного фонду повернути виплачені кошти.
Справа № 420/24496/25
У квітні 2018 року МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності безстроково. В лютому 2025 року експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи визнала, що ІІ групу інвалідності було встановлено необґрунтовано, та визначила, що інвалідність у позивача була відсутня з квітня 2018 року.
На підставі цього рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення про облік переплати пенсії у розмірі 100 429 грн за період, коли позивача перевели на пенсію за віком.
Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю та скасував як рішення експертної команди, так і рішення Пенсійного фонду про облік переплати.
П’ятий апеляційний адміністративний суд апеляційні скарги Інституту та Пенсійного фонду задовольнив частково: змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, однак резолютивну частину залишив без змін. Отже, рішення про скасування обох актів залишилося чинним.
Суд встановив, що під час перевірки обґрунтованості попереднього рішення МСЕК Центр не забезпечив проведення належного оцінювання позивача.
Зокрема, особу не було належним чином повідомлено про оцінювання, не проведено необхідного повного медичного обстеження, а рішення експертної команди фактично було прийнято без особистої участі позивача.
Експертна команда визначила, що ІІ групу інвалідності було встановлено необґрунтовано ще з 23 квітня 2018 року. Водночас суд звернув увагу на відсутність встановлених обставин, які б свідчили про зловживання позивача або подання ним недостовірних відомостей під час встановлення інвалідності.
За таких обставин суд визнав незаконним рішення експертної команди в частині висновку про необґрунтованість інвалідності з 2018 року.
Оскільки рішення експертної команди, яке стало підставою для нарахування переплати, було скасоване, не залишилося належної правової підстави і для рішення Пенсійного фонду про облік 100 429 грн переплати.
Ігнорування підстав для безстрокової інвалідності
Суди звертають увагу на випадки, коли експертні команди встановлюють інвалідність на обмежений строк попри наявність необоротних анатомічних дефектів, для яких законодавство передбачає безстрокове встановлення інвалідності.
Справа № 280/1792/26
Позивач оскаржив рішення експертної команди, яка встановила йому інвалідність лише на один рік після повного видалення щитоподібної залози.
Позивач зазначав, що 13 травня 2025 року через папілярну карциному йому провели тотальну тиреоїдектомію, після чого розвинувся тяжкий гіпотиреоз, що потребує довічної гормональної замісної терапії. На його думку, такий стан підпадає під пункт 77 додатка І до Критеріїв, затверджених постановою КМУ № 1338, де визначені анатомічні дефекти та захворювання, за яких інвалідність встановлюється без строку повторного оцінювання.
Позивач наголошував, що експертна команда мала не просто оцінити його стан здоров’я, а застосувати передбачену законом підставу для безстрокового встановлення інвалідності та обґрунтувати, чому цього не було зроблено.
Третій апеляційний адміністративний суд звернув увагу на пункт 77 Переліку анатомічних дефектів, відповідно до якого тотальна тиреоїдектомія є підставою для встановлення інвалідності безстроково.
Суд наголосив, що не визначає медичний діагноз і не підміняє експертну команду, однак перевіряє, чи було правильно застосовано законодавчі критерії під час ухвалення рішення.
Якщо наявний анатомічний дефект прямо віднесений до переліку підстав для безстрокового встановлення інвалідності, експертна команда має врахувати цю імперативну норму, а не встановлювати групу лише на визначений строк.
Верховний Суд: експертна команда має обґрунтувати, чому скасувала висновок МСЕК
У справі № 260/6984/25 Верховний Суд звернув увагу на вимоги до обґрунтування рішень експертних команд. Суд зазначив, що принцип належного урядування зобов’язує орган влади не просто зафіксувати зміну чи скасування раніше встановленої інвалідності, а чітко пояснити, на яких фактичних і правових підставах попереднє рішення МСЕК було визнано необґрунтованим.
Зокрема, якщо перевірка старого рішення проводиться на підставі документів правоохоронних органів, у матеріалах справи мають бути зазначені відповідні підстави та реквізити процесуальних документів. Відсутність таких відомостей, зокрема незаповнені графи щодо підстав перевірки та документів, на яких вона ґрунтувалася, ставить під сумнів правомірність рішення експертної команди.
ВС також наголосив, що суд під час перевірки рішення суб’єкта владних повноважень може витребувати всі матеріали, які стали підставою для його ухвалення. Водночас саме суб’єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, а не перекладати цей обов’язок на особу, яка його оскаржує.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
