Аналітики СтопКору дослідили документи, наявні у відкритому доступі, й спробували з’ясувати, чому дозвіл на поклади, що залягають глибше, раптом став перешкодою для продажу верхнього родовища.
Санкції і анулювання: як Стинавське родовище залишилося без надрокористувача?
2 липня 2026 року РНБО рішення про санкції проти низки суб’єктів, яке Президент Володимир Зеленський увів у дію указом № 704/2026 від 3 серпня.
Як медіа LIGA.net, до переліку потрапило , яке розробляло Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині.
Спершу дію спецдозволів БНК обмежили на 10 років, і 18 серпня Держгеонадра зупинили єдиний дозвіл компанії — №1211. Проте вже 20 серпня РНБО рішення, зробивши обмеження безстроковим (указ № 747/2026).
Як видання NADRA.info, 18 вересня наказом № 449, який підписав т. в. о. Голови Держгеонадра Сергій Власенко, спецдозвіл №1211 анулювали остаточно (див. також до наказу).
Як видання "Еспресо.Захід", дозвіл, про який ідеться, діяв на видобування .
Чому це важливо?
— одне з ключових нафтових родовищ країни: у звіті Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) за 2020 рік воно серед найбільших нафтових родовищ України.
За БНК, у першому півріччі 2026 року компанія щодня видобувала в середньому близько 43 т нафти та 68 тис. куб. м газу і щоденно сплачувала до бюджетів понад 1,5 млн грн. У перерахунку на рік це приблизно 15,7 тис. т нафти й 25 млн куб. м газу.
Після санкцій, як повідомляє видання LIGA.net, видобуток зупинили.
"Укрнафта" просить аукціон — Геоінформ радить відмовити
Логічним кроком після анулювання було б виставити ділянку на відкриті електронні торги й залучити нового інвестора. Саме з такою пропозицією, як випливає з документів, що має у розпорядженні редакція, 21 вересня до Держгеонадра звернулася ПАТ "Укрнафта" (). 25 вересня Держгеонадра доручили опрацювати її ДНВП "Геоінформ України".
28 вересня "Геоінформ" відповів за підписом голови комісії з перетворення підприємства .
У ньому вказані :
- Затверджений контур Стинавського родовища (протокол ДКЗ від 23.04.2015 № 3354) частково виходить за межі ділянки, яку запропонувала "Укрнафта";
- Ініційований об’єкт просторово накладається на межі чинного спецдозволу від 25.10.2011 № 5398 (Семигинівське родовище), що належить ТОВ "ПАРІ НАФТОГАЗ" (код ЄДРПОУ 44486791) і, як написано в листі, "не має обмеження щодо глибини використання".
Перша підстава стосується меж самої заявки й теоретично може бути усунена технічно. Друга — принципова: доки дозвіл "Парі Нафтогаз" формально не обмежений за глибиною, будь-яку заявку на Стинавське можна відхиляти через "накладання".
Хто стоїть за "Парі Нафтогаз"?
Власниками ТОВ "Парі Нафтогаз", за даними YouControl, є та — доньки колишнього міністра екології (про це писала низка медіа, зокрема, , ).
Раніше компанія "Парі" також фігурувала в переліку видобувних компаній, якими володіла Злочевського (про що писала, наприклад, ).
Сам Микола Злочевський обіймав посаду міністра екології в уряді у 2010–2012 роках (часи президентства ).
1 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд угоду про визнання ним винуватості у справі про спробу підкупу керівництва НАБУ і САП: суд визнав його винним за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК (організація зловживання впливом) і призначив штраф 68 тис. грн.
Цікаво, що права "Парі Нафтогаз" на Семигинівське вже намагалися оскаржити. Як писало онлайн-медіа , Львівська обласна прокуратура звернулася до суду з вимогою визнати спецдозвіл № 5398 недійсним, але Верховний Суд у травні 2025 року дозвіл у силі: прокурори не довели поважності пропуску строку звернення, адже дозвіл було видано ще у 2011 році.
Одна площа, різні глибини
На поверхні контури двох родовищ справді частково збігаються.
Але під землею це різні об’єкти. Стинавське родовище, за анульованим дозволом № 1211, розроблялося в інтервалі 2800–3600 м. Поклади ж Семигинівського, згідно з протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) № 4167 від 23 листопада 2017 року, . Тобто запаси, на які має право компанія дочок Злочевського, лежать нижче за стинавські.
Різниця — у бланках дозволів. У дозволі БНК на Стинавське межі ділянки були зазначені і за площею, і за глибиною. Натомість у бланку дозволу № 5398 "Парі Нафтогаз", чинна версія якого, судячи з документа, оформлена 21 липня 2022 року за підписом тодішнього Голови Держгеонадр Р. С. Опімаха, вказано лише географічні координати та площу — 16,6 кв. км. Межі за глибиною, як констатує і сам "Геоінформ", у ньому відсутні.
При цьому сам бланк № 5398 посилається на протокол ДКЗ № 4167 як на підставу — тобто на документ, де інтервал покладів визначено чітко. Звідси ключове питання: І чому Держгеонадра та "Геоінформ", відмовляючи "Укрнафті", не врахували цей протокол?
Чи було це зроблено умисно, чи мала місце проста недбалість — невідомо. Але після анулювання спеціального дозволу на користування ділянкою Стинавського родовища компанія з орбіти Злочевського, схоже, могла скористатися "помилкою". Саме факт відсутності в бланку спеціального дозволу ТОВ "Парі Нафтогаз" чітких параметрів ділянки надр Семигинівського родовища за глибиною стає підставою для відмови державній компанії "Укрнафта" у виставленні ділянки надр Стинавського родовища на аукціон.
Як із бланка "зникла" глибина і до чого тут Опімах?
Чи є збігом те, що останнє переоформлення бланка дозволу "Парі Нафтогаз" відбулося, коли Держгеонадра очолював Роман Опімах — він керував службою з до ?
Раніше "СтопКор" вже його діяльність на посаді та писав, що на період із початку листопада 2019 року, коли у Держгеонадра прийшов Роман Опімах, припадає велика кількість скандалів довкола непрозорого розподілу ліцензій на видобуток корисних копалин.
Чи були параметри глибини в попередніх версіях бланка № 5398 (2011 і 2021 років)? Хто ініціював переоформлення у 2022 році і хто готував проєкт бланка? Чи це технічна помилка, чи свідоме рішення? Відповідей на ці питання у відкритих джерелах немає — редакція направила відповідні запити.
Що далі?
Джерела "СтопКору" в Держгеонадрах припускають, що відмова "Укрнафті" — лише перший крок, а наступним може стати новий протокол ДКЗ для "Парі Нафтогаз", який дозволить компанії претендувати на поклади вище позначки 3605 м — тобто вже в зоні Стинавського родовища.
За словами інсайдерів, на ухвалення цих рішень можуть впливати такі особи, як:
- Голова Державної служби геології та надр України Сергій Власенко.
- Директор департаменту правового забезпечення Держгеонадра Сергій Губа.
- Директор Державного інформаційного геологічного фонду України Павло Бовсунівський.
- Голова Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) Сергій Паюк.
Наразі документальних підтверджень координації їхніх дій у цій історії редакція не має; ми спрямували до відповідних органів інформаційні запити на коментар. Зауважимо, до набрання законної сили вироком суду будь-яка особа вважається невинуватою.
Якщо гіпотеза джерел підтвердиться, наслідки для держави можуть бути відчутними. За попередніми оцінками, . Незалежних розрахунків редакція поки не має: ми попросили Держгеонадра оцінити, як урізання ділянки вплине на початкову ціну аукціону, а також на прогнозні надходження ренти.
Питання, на які мають відповісти держоргани
- На якій підставі дозвіл, виданий на запаси в інтервалі 3605–4540 м, вважається таким, що "не має обмеження щодо глибини"?
- Чи містили попередні редакції бланка № 5398 межі за глибиною і чому їх немає в редакції 2022 року?
- Чи подавала "Парі Нафтогаз" до ДКЗ нові матеріали щодо переоцінки запасів Семигинівського родовища після 18 вересня 2026 року?
- Чому Держгеонадра не внесли до бланка № 5398 межі за глибиною відповідно до протоколу ДКЗ №4167, а натомість повернули заяву "Укрнафти"?
- Коли і в яких межах Стинавське родовище буде виставлене на аукціон?
У воєнний час, коли бюджет залежить від кожної гривні власних надходжень, а газ — питання енергетичної безпеки, державне родовище має працювати й приносити ренту, а не простоювати через спірний запис у бланку. Тому прозоре розмежування ділянок і відкритий аукціон — у суспільних інтересах. СтопКор стежитиме за розвитком цієї історії.