Фінансові проблеми, брак працівників та атаки рф: чи готовий Львів до початку опалювального сезону
Попри майже 100% технічну готовність Львова до опалювального сезону, його проходження може ускладнити одразу кілька ризиків. «Львівтеплоенерго» бракує близько 160 працівників для повноцінної роботи взимку. Водночас казначейство не проводить близько 1600 платежів міста на суму близько 500 млн грн, серед яких — розрахунки за газ та інші енергоносії. Додатковою загрозою залишаються можливі російські атаки на енергетичну та теплову інфраструктуру. Про стан теплового господарства, запаси палива, фінансові та кадрові виклики LMN розповів директор «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець.
Коли у Львові можуть увімкнути опалення
Рішення про початок опалювального сезону ухвалюватимуть залежно від погодних умов. За чинними нормами, середньодобова температура має бути нижчою за 8°C протягом трьох діб поспіль. Конкретну дату наразі назвати неможливо. Водночас місто вже готує житловий фонд до подачі тепла.
«Зараз робота виконана вже приблизно на 80–85%. Думаю, до кінця наступного тижня ми її завершимо. Фактично будинки будуть під теплоносієм, під тиском і будуть готові до прийняття тепла», — розповів Олександр Одинець.
«Львівтеплоенерго» заявляє про майже 100% готовність
За словами директора підприємства, загальний рівень готовності «Львівтеплоенерго» становить практично 100%.
«Ми готові хоч сьогодні розпочинати подачу тепла. Залишається в роботі ще декілька об’єктів — реконструкція невеликих котелень і теплових мереж. Думаю, у найближчі два-три тижні ми це завершимо. Але загалом до пуску тепла підприємство готове практично на 100%», — сказав Одинець.
Після складної зими посилили резервне енергозабезпечення
Одним із найбільших викликів минулої зими стали російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Через відключення електроенергії теплове господарство працювало під час сильних морозів на генераторах і когенераційних установках. Цього року резервні потужності збільшили.
«Минула зима була дійсно складною, але передусім не через морози. Складність полягала в обстрілах та атаках на енергетичну інфраструктуру України. У результаті ми працювали в пікові морози — у січні та лютому, коли на вулиці було мінус 20–25°C, без електроживлення, на генераторах і когенераційних машинах. Цього року ми наростили ці потужності. З кожним роком збільшуємо можливості резервного електрозабезпечення наших об’єктів, і зараз практично кожен об’єкт має резервне джерело», — зазначив директор «Львівтеплоенерго».
Підприємство також сформувало запас палива та відпрацювало логістику його доставки.
«Ми маємо запас палива, організовану та випробувану минулого року логістику. Коли генератори споживають три, п’ять чи сім тонн палива на добу, вночі його потрібно розвозити й заправляти обладнання. Ми все це підготували та наростили і готуємося до найгірших сценаріїв. Фактично ми виходимо з того, що ця зима може бути ще складнішою, ніж попередні», — пояснив Одинець.
Додатковий матеріальний резерв планують сформувати до кінця жовтня. Його розосередять між об’єктами та складськими приміщеннями.
«Частково запас палива в нас уже створений, так само створений запас матеріалів. Зараз ми працюємо над додатковим запасом, оскільки на рівні міста було прийнято рішення передбачити додаткові кошти на формування матеріального резерву. До кінця жовтня сформуємо цей резерв і розосередимо його по наших об’єктах та складських приміщеннях. Після цього запас має бути достатнім для проходження всього сезону», — розповів Одинець.
Заблоковані казначейські платежі можуть ускладнити проходження сезону
Окремим ризиком для «Львівтеплоенерго» залишається ситуація із казначейськими платежами. З 9 вересня 2026 року частина платежів органів місцевого самоврядування не проходить через казначейство попри наявність коштів на рахунках громад.
Як повідомив LMN перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, у Львові казначейство не проводить близько 1600 платежів міста на загальну суму близько 500 млн грн. Серед них — платежі за газ, електроенергію та водопостачання для «Львівтеплоенерго».
«У нас дійсно зараз заблоковані платежі за енергоносії. Крайні платежі за газ, за його розподіл, за водопостачання зареєстровані, кошти передбачені в міському бюджеті, але платежі не проходять. Якщо кошти й надалі не проходитимуть, ми можемо перейти в категорію боржників за газ, а для боржників передбачені відповідні санкції», — сказав Одинець.
Також затримуються розрахунки за виконані підрядниками роботи, зокрема заходи із плану стійкості. У міській раді заявляють, що комунікують із урядом та Міністерством фінансів щодо розблокування платежів.
Підприємству бракує майже 300 працівників
За даними, які LMN отримала у відповідь на інформаційний запит щодо кадрової ситуації на 36 комунальних підприємствах Львова, станом на кінець серпня штат «Львівтеплоенерго» становив 2193 працівники. Фактично працювали 1896 людей, тож вакантними залишалися 297 посад. Для опалювального сезону підприємству додатково потрібно близько 260 працівників. Наразі вдалося набрати близько 100 людей.
Серед дефіцитних професій — зварювальники, слюсарі з ремонту обладнання та теплових мереж, електромонтери, водії, машиністи екскаваторів і вогнетривники. Середня зарплата за цими професіями становить від 27 до майже 37 тисяч гривень. Кадровий дефіцит позначається і на роботі аварійних бригад. За нормативом їх має бути дев’ять, фактично працюють шість. Водночас середній час ліквідації аварій вдалося скоротити з 9,5 години у 2024 році до приблизно восьми годин цього року. За перші вісім місяців 2026 року з «Львівтеплоенерго» звільнилися 89 працівників. Для порівняння, у 2024 році таких звільнень було 207, а у 2025-му — 156.
Чому працівники йдуть з «Львівтеплоенерго»
Одним із чинників кадрового дефіциту на підприємстві називають можливість бронювання. У «Львівтеплоенерго» можуть забронювати 75% працівників, тоді як частина енергетичних підприємств має можливість бронювати весь штат.
«У нас є відтік працівників, зокрема на користь енергетичних компаній, які мають переважно 100% бронювання. Ми можемо бронювати лише 75% фахівців, тому люди переходять туди, де мають таку можливість», — пояснив Одинець.
До початку опалювального сезону вирішення питання зі збільшенням рівня бронювання не очікується.
Що може стати найбільшим ризиком узимку
Попри технічну готовність, підприємство готується до трьох основних ризиків — пошкодження теплової та енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак, фінансових проблем через заблоковані платежі та кадрового дефіциту.
«Найбільший ризик для всіх, думаю, однаковий — це руйнування ворогом енергетичної та теплової інфраструктури. Якщо цього ризику не було б, за проходження опалювального сезону нам особливо не варто було б переживати. Другий фактор — фінансовий. Якщо не буде вирішене питання оплати за енергоносії, нам буде складно проходити сезон, тому що доведеться думати, де брати кошти на зарплати, необхідні матеріали та паливо. І третій фактор — кадровий», — зазначив директор підприємства.
